урок 25

Тема. Рондо.

Мета. Визначити особливості рондо як жанру і як музичної форми. Розвивати здібності до різних ви­дів музично-творчої діяльності. Виховувати цін­нісне ставлення до музичного мистецтва, інтерес до творчості В.А.Моцарта, Н.Май, до народної пісні, а також естетичний смак та почуття любові до природи.

Музичний матеріал: В.А.Моцарт Соната №11 ля мажор для фортепіано

(ІІІ ч. – «рондо в турецькому стилі») (слу­хання); Н.Май «Веселка» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 6 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Рондо в турецькому стилі» В.А.Моцарта.

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

 - Яка музика,  музичні події тижня вас схвилювали?

 - Що ви можете сказати про музику, яка звучала на початку уроку?

3. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.

         Рондо — одна з найдавніших музичних форм. Її назва, прийшла із середньовічної Франції, де словом «рондо» називалися пісні-хороводи (від слів rondeau — кало і ronde — хоровод). Солісти - заспівувачі виконували мелодію на різні строфи тексту, а хор повторював приспів, у якому не змінювалися ані слова, ані музика. Від цих хороводів і бере свій початок рондо — своєрідний жанр і відповідна форма побудови музичного твору. Починається рондо з головної теми, яку називають рефреном (із французької мови «приспів»). Упродовж рондо рефрен повторюється не менше трьох разів, чергуючись з іншими музичними епізодами, контрастними за характером музики» У формі рондо написано багато інструментальних п'єс у народному стилі, — бадьорих і жвавих.

Звернімося до словничка

Рондо — жанр камерно-інструментальної музики; твір, форма якого будується на зіставленні теми та кількох контрастних епізодів.

            У різних національних культурах тієї чи іншої історичної доби існували свої норми зіставлення і взаємозв'язку окремих частин рондо. У початковий період розвитку жанру виникло куплетне (старовинне) рондо. Воно було однією з улюблених форм французьких і німецьких клавесиністів. Здебільшого йдеться про програмні п'єси найрізноманітнішого характеру, переважно мініатюри. Цю форму композитори використовували і для написання танців. У класичну епоху рондо досягло найвищого розвитку, до цього жанру зверталися В.-А. Моцарт, Л.Бетховен. Будується рондо на двох принципах: контрасту і повторюваності (репризності). Утворилася форма рондо, подібно до варіацій, — від народної музики. Пригадайте, як будується куплетна форма в піснях. Слова заспіву щоразу змінюються, а приспів залишається незмінним (і мелодія, і слова). А тепер уявіть, що народні музиканти захочуть перекласти цю пісню на мову інструментів і зіграти її без слів. Очевидно, для того щоб відтворити будову пісні, щоразу доведеться оновлювати музику «заспіву» (наприклад, доручати її виконання різним інструментам) і зберігати незмінним «приспів», виконуючи його всім ансамблем.

4. Слухання Третьої частини Сонати №11 ля мажор для фортепіано В.А.Моцарта.

 - Скільки разів звучить рефрен у рондо?

 - Який характер музики?

 - Як композитор імітує звучання військового «оркестру яничар»?

5. Розучування пісні Н.Май «Веселка».

6. Підсумок уроку

—  Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?

—  Яке враження вона на вас справила?

—  Які почуття викликала?

—  Схарактеризуйте форму рондо на прикладі прослуханої музики.

—  Складіть і намалюйте кольорову схему рондо, використовуючи різні образи (геометричні форми, квіти, фрукти й овочі тощо).

Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці,

7. Домашнє завдання.

Слухати, музику за власним вибором. Знаходити твори, пов'язані з темою уроку.

8. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні Н.Май «Веселка».