ГРУДЕНЬ 

1 - Всесвітній день боротьби зі СНІДом. 
1 – 300 років від дня народження Етьєна Моріса Фальконе (1716-1791), французького скульптора. 
2 – 110 років від дня народження Ярослава Васильовича Гримайла (1906-1984), українського прозаїка, поета. 
4 - Введення в храм Пресвятої Богородиці. Третя Пречиста. 
5 – 85 років від дня народження Григора (Григорія) Михайловича Тютюнника (1931-1980), українського прозаїка. 
5 – 115 років від дня народження Волта (Волтера Елаяса) Діснея (1901-1966), американського кінорежисера-мультиплікатора. 
6 – 145 років від дня народження Миколи Кіндратовича Вороного (1871-1938(42), українського поета, перекладача, театрознавця. 
10 - День прав людини. 
10 – 195 років від дня народження Миколи Олександровича Некрасова (1821-1878), російського письменника. 
11 – Всесвітній день дитячого телебачення. 
13 – 160 років від дня народження Миколи Карповича Садовського (Тобілевича) (1856-1933), українського актора і режисера, одного із засновників українського професійного театру. 
16 – 150 років від дня народження Василя Васильовича Кандинського (1866-1944), російського художника. 
19 - Святителя і чудотворця Миколи 
23 – 90 років від дня народження Віталія Дмитровича Кирейка (1926), українського композитора, педагога, музично-громадського діяча. 
24 – 115 років від дня народження Олександра Олександровича Фадєєва (1901-1956), російського письменника. 

Ідеали й образи Ренесансу

Мистецтво. 8 клас.

Живопис епохи Відродження

Ренесанс (скрайб-презентація)

Мистецтво Ренесансу. Таємниці образної мови.

Джованні Палестріна. Меса Папи Марчелло.

Джованні Палестріна. Ave Maria.

Джуліо Каччіні. Ave Maria (виконує Інеса Галанте).

Урок 12

Тема. Сучасне аранжування класичних творів.

Мета. Розкрити можливості сучасного аранжування вокальної та інструментальної музики. Розширити знання учнів про творчість Й. С. Баха, Дж. Россіні, Т. Альбіноні. Роз­вивати художньо-образне мислення, творчі здіб­ності, емоційно-чуттєву сферу учнів. Виховува­ти інтерес до класичної музики.

Музичний та візуальний матеріал: Й. С. Бах, Скерцо із сюїти № 2 у вик. оркестру Поля Моріа; Дж. Россіні, Увертюра з опери «Севільський цирульник» у вик. оркестру Поля Моріа; Т. Альбіноні-Р. Джадзотто, «Адажіо» у вик. оркестру Поля Моріа (слухання); О. Осадчий «Стоїть тополя» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 7 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Музичне вітання.

2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.

Бесіда-діалог учителя з учнями щодо їхніх музичних вражень (із використанням фрагментів музики як ілюстрацій).

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

У світі небагато естрадно-симфонічних оркестрів, що ко­ристуються такою славою і популярністю, як оркестр під керуванням французького композитора й аранжувальника Поля Моріа. Мільйони проданих платівок, гастролі по всьому світу, незмінний успіх на концертних майданчиках усіх континен­тів — ось який творчий шлях цього відомого колективу. В ор­кестрі працювала чудові музиканти, кожен з яких досяг висо­кого рівня майстерності, й усе-таки своїми успіхами колектив зобов’язаний одній людині — своєму керівникові.

Творчість французького Гранд-оркестру під керівництвом Поля Моріа яскраво поєднала в собі розважальне й академічне музичне мистецтво. Упродовж 30 років колектив аранжував і записав тисячі мелодій.

Аранжування у джазовій музиці пов’язане з імпровізацій­ним стилем музикування, коли гармонічні та фактурні зміни музиканти вносять у твір під час виконання. У XX ст. у світ інструментальної музики вривається електроніка. З появою електронно-акустичної апаратури — синтезаторів, магнітофо­нів, комп’ютерів — з’явилися нові можливості для творчості композиторів, а виникнення електроінструментів розширило горизонти для виконавців.

-       Пригадайте Скерцо («Жарт») Й.-С. Баха, яке ви слухали у 6 класі а різних виконаннях.

-       Порівняйте з аранжуванням Поля Моріа.

4. Слухання. Й. С. Бах, Скерцо із сюїти № 2 у вик. оркестру Поля Моріа.

- Чому, на вашу думку, ця музика запишається популярною вже майже півстоліття?

- Порівняйте інтерпретацію П. Моріа з виконанням, яке ви слухали раніше.

- Чи змінилася музика?

5. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні твори відомого італійського композитора Джоаккіно Россіні не дуже часто з’являються в репертуарах театрів. Ви­нятком, звісно, є опера «Севільський цирульник», музика якої надзвичайно яскрава, енергійна. Ви могли в цьому переконати­ся, коли слухали фрагменти з цієї опери у 6 класі. Нині інтерес публіки до цього твору не вгасає.

6. Слухання. Дж. Россіні, Увертюра з опери «Севільський цирульник» у вик. оркестру Поля Моріа.

- Чи можна стверджувати, що сучасне аранжування надало класичній музиці «нового» життя?

7. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Інструментальний твір італійського композитора епохи бароко Томазо Альбіноні «Адажіо» відоме серед поціновувачів музичного мистецтва. З часу його опублікування біографом Ремо Джадзотто в 1958 р. популярність твору тільки набирає обертів: його виконують на різних інструментах, використовують як фонову музику у фільмах, телепередачах, рекламі.

8. Слухання. Т. Альбіноні-Р. Джадзотто, «Адажіо» у вик. оркестру Поля Моріа.

- Опишіть свої враження від прослуханого твору.

- Які образи народжуються у вашій уяві під час прослуховування музики?

9. Розучування пісні О. Осадчого «Стоїть тополя».

"+"

"-" 

10. Підсумок уроку.

— Яка музика звучала на нашому уроці?

—   Яке враження вона справила на вас?

—   Які почуття викликала?

УРОК 12

Тема. Цикли у вокально-хоровій музиці.

Мета. Визначити різноманітність виражальних засобів хорової музики. Розвивати вокально-хорові навички та вміння вдумливо сприймати й інтерпретувати контрастні за змістом і. зву­чанням твори. Виховувати інтерес до хорової музики.

Музичний матеріал: Б.Бріттен «Вінок колядок» (слухання № 2, 5,10); українська народна пісня «Ой у полі плужок оре» (розучування).

 Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 6 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання колядки з циклу «Вінок колядок» Б.Бріттена.

Музичне вітання.

2. Актуалізація опорних знань, музичних вражень учнів.

—  Яка музика схвилювала вас упродовж тижня? Про яку му­зику ви можете сьогодні розповісти? Яку можете виконати?

Гра «Музичне інтерв'ю».

Задля проведення цієї гри клас ділиться на творчі групи. Од­ного з учнів обирають «репортером». Він визначає коло запитань про музику, музичні передачі та події і «бере інтерв'ю» у кожної із груп за темою «Твої музичні враження».

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

—  Яке враження справила на вас музика, що прозвучала на по­чатку уроку?

—  Які почуття вона у вас викликала, які думки навіяла?

До музичних циклів належать збірки пісень або п’єс, створених відповідно до певної тематики або укладених авторами з фрагментів власних опер, балетів, симфоній. Однією з найулюбленіших тем, яка завжди надихала композиторів на створення «чарівної» музики, є свято Різдва. Так, фортепіанний цикл мініатюр на мелодії колядок, поширених у побуті українців, належить доробку Василя Барвінського. Не залишилися осторонь й іноземні митці, багато з яких подарували слухачам радісні хвилини різдвяної музики. Наприклад, британський композитор Бенджамін Брітген створив хоровий цикл колядок, який можна почути під час Різдвяних свят у концертних залах різних країн.

4. Слухання. Бенджамін Бріттен, «Вінок колядок» або «Вінок різдвяних пісень» для хору, дискантів-солісті в і арфи (№1, 2, 5, 10).

                   1. "ЛАСКАВО ПРОСИМО, НЕБЕСНИЙ ЦАРЮ"

                   2. "ЦЕ МАЛЕНЬКЕ ДИТЯ"

                   5. "КОЛИСКОВА"

                   10. "ВОЗБЛАГОДАРІМ ГОСПОДА"

 - Охарактеризуйте загальний настрій твору та окремих хорових мініатюр.

 - Які темброві барви привносить звучання арфи?

5. Розучування української щедрівки «Ой у полі плужок оре».

12. Підсумок уроку.

 - Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?

       - Які почуття вона у вас викликала?

 - Назвіть відомі вам вокально-хорові цикли та їхніх авторів.
 - Пригадайте і поясніть, коли під час різдвяно-новорічних свят виконуються колядки, а коли — щедрівки.

УРОК 12. НА ГОСТИНИ ДО КОЛОМИЇ

 Мета. Розширити уявлення учнів про народну музику, багатогранність музично-поетичних образів на­родних пісень, їхню красу та правдивість відобра­ження життя. Розвивати вміння інтерпретувати музичні твори, образне мислення і творчі здібнос­ті учнів. Виховувати інтерес до народної пісні, ціннісне ставлення до музики українського наро­ду та музично-естетичний смак.

Музичний матеріал: коломийки на вибір вчителя, Ж. Колодуб «Троїсті музики»,

О. Злотник «Ухтимко».

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 4 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету).

Музичне вітання.

2. Актуалізація опорних знань, музичних вражень учнів.

—  Яка музика схвилювала вас упродовж тижня?

—  Про яку му­зику ви можете сьогодні розповісти?

—   Яку можете виконати?

Гра «Музичне інтерв'ю».

Задля проведення цієї гри клас ділиться на творчі групи. Од­ного з учнів обирають «репортером». Він визначає коло запитань про музику, музичні передачі та події і «бере інтерв'ю» у кожної із груп за темою «Твої музичні враження».

3. Виконання пісні «Ухтимко».

4. Мотивація навчальної діяльності.

Наша країна Україна — велика і неосяжна. Співучий і працьовитий народ проживає на її землях. І сьогодні ти переконаєшся, які чудові мелодії народжуються тут. Дуже давно в українському місті Коломиї виникли особли­ві пісні. Це були коротенькі приспівочки — жартівливі та веселі, а іноді сумні й ліричні, у яких ішлося про життя народу. А назва­ли їх коломийками. Коломийка — це танкова пісня. Коли її співають, музиканти за­звичай пританцьовують. Коло­мийка складається з двох рядків. Але її не співають окремо. Коломийки об’єднуються у «віночки» або «в’язанки». Усі «віночки» укладені імпровізаційно, у вільній послідовності.

Ой скрипочки із липочки, струни з прядевниці,

Як заграю коло стола, чути до полиці.

Казали ми кури пасти за стодолов в просі,

Кури яйця погубили, я дістав по носі.

Мелодія коломийки, не змінюючи своєї композиції, може мати то сумний, то веселий характер, тому вона однаково добре відображає і трагічні, і веселі миті народного життя.

Звернімося до словничка

Коломийки — коротенькі танкові пісні, які складаються з двох рядків.

                На кожному весіллі, яке справляли на Західній Україні, можна було почути коломийки. Виконував їх народний інструментальний ансамбль, у складі якого були скрипки, басолі (бас), бубон, цимбали. Такий ансамбль отримав назву троїсті музики. Троїсті музики відігравали важливу роль у побуті укра­їнського села: на народних, святах, весіллях, ярмарках тощо. Виконували переважно танцювальні та пісенні мелодії.

5. Слухання коломийок.

 - Який характер прослуханої музики?

 - Які інструменти її виконують?

 - У чому виявляється особливість виконання?

6. Слухання. Ж. Колодуб «Троїсті музики».

 - Який характер твору?

 - Які троїсті музики виникли у твоїй уяві?

7. Підсумки уроку.

  - В чому особливість коломийок як музичного жанру?

8. Домашнє завдання.

Слухати коломийки.

УРОК 13. ІНТОНАЦІЯ ТА ІМПРОВІЗАЦІЯ

Мета. Дати уявлення про імпровізацію, збагачувати музичні враження від про- слуховування українських народних танців; розвивати творчі здібності, виконавські навички; удосконалювати співацькі навички; засобами укра­їнської народної творчості виховувати любов до музики, рідного народу.

Музичний матеріал: Жуль Массне «Елегія» — слухання. Щедрівка «Павочка ходить» — розучування (с. 51—53). '

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 3 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

І.   Організаційна частина.

Наш урок цікавим буде!

Казку люблять усі люди!

І дорослі, і малі,

Тобто — й наші школярі.

Будемо ми працювати

Й руку вправно піднімати.

Казка кличе нас усіх,

Починаємо мерщій!..

1.            Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2.            Музичне привітання.

IІ.   Повідомлення теми уроку.

1.    Робота з підручником, с. 51.

2.    Пізнавальна бесіда.

ІІІ. Слухання музики.

Жуль Массне «Елегія».

1. Загальні відомості про композитора.

2. Обговорення твору.

3. Робота з підручником, с. 52.

4. Музична абетка.

а) Ознайомлення з нотою «ля».

б) Музичний калейдоскоп.

ІV.   Фізкультхвилинка.

Стоїть в полі теремок, (пальці розведені)

Він закритий на замок, (пальці сплетені)

В замок дрік-дрок, дрік-дрок — (рухи кистями ліворуч)

Біжить в полі коток: (праворуч)

Скок-скок, скок-скок. (рухи від себе — до себе)

Відчинив ключем замок — (пальці розімкнути)

Цок!!! (два кулачки)

V.  Вивчення щедрівки «Павочка ходить».

1. Слухання щедрівки у виконанні вчителя чи фонограми +.

2. Робота над щедрівкою.

VI. Підсумок уроку. Релаксація.

Урок № 12. ЯК МУЗИКА МАЛЮЄ КАРТИНИ ПРИРОДИ?

Мета:

• навчальна: навчати учнів порівнювати життєвий зміст, настрій і характер музич­них творів; поглиблювати уявлення учнів про емоційний зміст музики, що зображує картини природи; розкрити поняття «динамічні відтінки»;

•  розвивальна: розвивати в учнів навички виразного співу й слухових уявлень, твор­чу уяву та артистичні здібності;

•  виховна: виховувати в учнів любов до музики, культуру слухання.

Музичний матеріал: Е. Ґріґ «Ранок» із сюїти «Пер Ґюнт», А. Мігай «Зимонька-зима».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Е. Ґріґа, А. Мігай.

Тип уроку: комбінований урок.

                                     Хід уроку

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 Перевірка готовності класу до уроку.

Музичне вітання.

2.     МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. На уроках музичного мистецтва ми вже дізналися, що разом з музикою можемо поринути у казку, вона може розповісти цікаві історії, му­зика передає різні настрої і навіть створює музичні портрети. Сьогодні музика відкриє нам таємницю ранкового пробудження природи.

3.  ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель. Вам відомо, що звуки за своєю природою бувають тихими й гуч­ними.

Гра «Звуки в кошику»

Учитель. У наших кошиках переплуталися тихі й гучні звуки. Ви має­те розкласти звуки (картки: «Шепіт», «Грім», «Шелест», «Гомін», «Писк», «Тупотіння», «Гуркіт» та ін.) до відповідних кошиків.

Учні розкладають картки до кошиків.

Поняття «гучно» й «тихо» є доволі відносними. Той самий звук ми сприй­маємо по-різному, хоча звучати він може однаково.

Робота з поняттями

Музика, як і людське мовлення, наповнена розмаїттям звукових відтін­ків. Чим більше таких відтінків, тим вона виразніша. Такі звукові відтінки називають динамічними. Динамічні відтінки — це своєрідні фарби, що роз­фарбовують музику у різні кольори: f — форте — голосно; р — піано — тихо.

Слухання музики

Учитель. Чи спостерігали ви, як починається ранок? Сіре небо, на­вколо — тремтлива тиша. Але ось ледь-ледь виблиснув перший промінчик та трошки пофарбував верхівки дерев. За ним потягнувся другий, третій. І на­решті — о диво! Сонце — золоте, яскраве! Що тут почалося! Гомін, шелестін­ня, шарудіння, весело задзюрчав струмочок, поспішаючи назустріч пригодам, і все вітає: «Здрастуй, Сонцю! Здрастуй, Світе!»

Який сьогодні ранок голубий,

Він світло випромінює іскристе,

Бринить, як музика, увесь живий,

А небо голубе і чисте-чисте.

А сонце вистрибнуло враз на небокрай

І заіскрилось та як мак розквітло.

Приходить новий день у рідний край,

Несе нові турботи, нове світло.

Н. Красоткіпа

Саме такі картини — джерело натхнення для композиторів. Норвезький   композитор Едвард Ґріґ, милуючись ранковим пробудженням природи, змалював цю картину у творі «Ранок».

Послухайте цю п’єсу та дайте відповідь на запитання.

♦ Як розвивається музика цієї п’єси?

Слухання твору «Ранок» Е. Ґріґа із сюїти «Пер Ґюнт»

♦ Чому ця музика розповідає саме про ранок?

♦ Порівняйте початок п’єси та її кінець. Що змінилося?

♦ Які динамічні відтінки ви почули?

♦     Що змінилося б у музиці, якщо потрібно було б відобразити музичну  картину вечора?

Ми відчули, як композитор передав почуття ранкового пробудження природи. Саме мелодія допомогла уявити нам цю картину, відчути музику вітру, спів пташок, радість та щастя.

Послухайте мелодію п’єси ще раз та проспівайте її.

Розучування основної теми, виконання її як вокалізу

Робота в парах

Учитель. Візьміть блакитні та сині картки, під час повторного прослуховування розкладіть їх на парті відповідно до сили звучання музики: блакитні — піано, сині — форте.

Повторне слухання п'єси

Вокально-хорова робота

Продовження роботи над піснею «Зимонька-зима» А. Мігай, виконання її з танцювальними рухами

♦ На якому інструменті було виконано супровід до цієї пісні? (Фортепіано)

♦ Чому цей інструмент має саме таку назву?

4.    ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

Учитель. Сьогодні на уроці ми побачили і відчули чарівну природу ранку, а допомогла нам у цьому музика.

♦ Як називається твір, що ми слухали на уроці? Хто його створив?

♦ Що таке динаміка?

♦ Які динамічні відтінки допомогли нам уявити красу ранкової природи?