Урок №10. ЯКІ БУВАЮТЬ МУЗИЧНІ ТЕМПИ?

Мета:

•     навчальна: поглиблювати уявлення учнів про виражальність музики, її здатність створювати та передавати різні музичні образи та відчуття руху; засвоїти з ними по­няття «темп»; продовжувати формувати виконавчі (вокально-хорові) та слухацькі навички учнів;

•   розвивальна: розвивати творчі здібності, емоційність, спостережливість;

•   виховна: виховувати художньо-естетичний смак.

Музичний матеріал: Р. Шуман «Сміливий вершник»; Л. ван Бетховен «Весела. Сум­на»; О. Янушкевич «Пісня про зарядку»; О. Гребенюк «Осінь»; поспівка «Гой-да-да»; поспівка-скоромовка «Вибіг Гришка на доріжку».

Обладнання: комп”ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

1.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 Перевірка готовності класу до уроку

 Музичне вітання

2.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

•     Як називають людину, яка створює музику? виконує музику? сприймає (слухає) музику?

3.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Чи бачили ви коли-небудь, як злітає літак? А як рухається ма­шина, потяг? А як пересувається равлик, черепаха? Як ви гадаєте, якщо музи­ка може зобразити різні картини, то чи може вона передати і рух? Ось про це ми дізнаємося на уроці.

4.  ОСНОВНА ЧАСТИНА

4.1.          Вокально-хорова робота

Розучування поспівки «Гой-да-да», визначення її характеру та темпу. Розучування поспівки-скоромовки «Вибіг Гришка на доріжку», визначення темпу, робота над дикцією, унісоном, виконання поспівки з проплескуванням пульсу, порівняння цих двох поспівок

4.2.   Засвоєння нових знань Засвоєння понять

Темп — швидкість виконання твору.

4.3.          Слухання музики

Учитель. Музика може передавати різні настрої людини, а темп допома­гає зрозуміти ці настрої.

Прислухайтесь, а хто це рухається нам назустріч? Як він наближається: йде повільно, як на прогулянці, чи чітко крокує, як солдатики, чи, можливо, якось інакше?

Слухання твору «Сміливий вершник» Р. Шумана

♦    Яка музика за характером?

♦    Якби ви були б композиторами, то яку назву мав би цей твір?

Цей твір написав німецький композитор Р. Шуман, назвав його «Сміливий вершник».

♦    Який темп допоміг нам упізнати вершника — швидкий чи повільний? Музика була швидкою, уривчастою, гучною, звучала не плавно, а нібито

стрибками і дуже впевнено, сміливо. У середині п’єси мелодію вели низькі зву­ки, характер музики змінився, начебто вершник був чимось стурбований. Послухайте п’єсу німецького композитора Людвіга ван Бетховена.

♦    Які настрої ви відчуваєте у цьому творі?

Слухання п'єси «Весела. Сумна» Л. ван Бетховена

♦    Як би ви назвали цю п’єсу?

♦    Як чергуються настрої у музиці цієї п’єси?

♦    Як завершився твір — веселою чи сумною музикою?

Повторне слухання п'єси «Весела. Сумна» Л. ван Бетховена з елементами пластичного інтонування: веселий характер — відбиттям пульсу мелодії по парті пальцями, сумний характер—плавним рухом рук

♦    Який темп підказав нам, що мелодія сумна, а який — що весела?

Отже, хоча назва цього твору «Весела. Сумна», композитор не хотів, щоб п’єса мала сумну кінцівку, тому обрав радісніше, веселіше завершення.

4.4.  Вокально-хорова робота

Учитель. У мене є маленький приятель Микита, який також навчається у першому класі. Він дуже рухливий, сильний та спритний хлопчик. Знаєте чо­му? Тому що вранці він обов’язково робить зарядку. Ви також уранці її робите?

Слухання «Пісні про зарядку» О. Янушкевич

♦    Яким є настрій цієї пісні?

Розучування «Пісні про зарядку» О. Янушкевич з використанням музично-ритмічних рухів

Продовження роботи над піснею О. Гребенюка «Осінь»

5.   ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Сьогодні на уроці ви переконалися у тому, що музика може розповісти про все. Вона розповідає і про почуття, і про пригоди, вона може пе­редати навіть рух.

♦    Яку назву має п’єса, у якій ідеться про вершника?

♦    Чим відрізняється музика у п’єсі «Весела. Сумна» Л. ван Бетховена?

♦    Яку назву мала пісня, що допомагала нам виконувати зарядку?