четвер, 30 березня 2017 р.

КВІТЕНЬ
1 - День Сміху
3 – 110 років від дня народження Володимира Павловича Бєляєва (1907-1990), російського і українського письменника, прозаїка, кінодраматурга
10 – 80 років від дня народження Белли (Ізабелли) Ахатівни Ахмадуліної (1937-2010), російської поетеси, письменниці, перекладача
13 - Всесвітній День рок-н-ролу

16 - Великдень
18 - День пам'яток історії та культури
22 - Міжнародний день Землі
25 – 110 років від дня народження Миколи Трублаїні (Трублаєвський Микола Петрович) (1907-1941), українського письменника
29 - Міжнародний день танцю
30 - Міжнародний день джазу

неділю, 26 березня 2017 р.

27 березня - 90 років від дня народження Мстислава Ростроповича

        Мстисла́в Леопо́льдович Ростропо́вич (нар. 27 березня 1927, Баку — пом. 27 квітня 2007, Москва) — видатний російський віолончеліст, диригент, Народний артист СРСР (1966), лауреат Сталінської (1951) і Ленінської (1964) премій СРСР, Державної премії РФ (1992). Відомий не тільки як музикант, але і як суспільний діяч.
         Ростропович почав займатися музикою в ранньому дитинстві з батьками — його батько, Леопольд Вітольдович Ростропович, був відомим віолончелістом, а мати — піаністкою. В 16 років він поступив до московської консерваторії, де вивчав композицію у Сергія Прокоф'єва і Дмитра Шостаковича. В 1945 році він завоював популярність як віолончеліст, вигравши золоту медаль на першому в СРСР конкурсі молодих музикантів. Завдяки міжнародним контрактам і турам Ростропович став відомим на Заході. З 1974 року він став одним із провідних диригентів Заходу.Протягом 17 сезонів був незмінним диригентом і художнім керівником Національного симфонічного оркестру в Вашингтоні, який під його керівництвом увійшов до числа найкращих оркестрів США. Крім того, Ростропович диригував оркестрами Берлінської філармонії, Бостонського Симфонічного Оркестру, Лондонського Симфонічного Оркестру і Лондонської Філармонії. Його останніми записами були Концерт Шнітке для віолончелі з оркестром № 2 і «Повернення в Росію» — унікальний документальний фільм про поїздку Ростроповича в Москву з Національним Симфонічним Оркестром в 1990 році. Ростропович важко хворів: у лютому і в квітні 2007 йому зробили дві операції у зв'язку із злоякісною пухлиною печінки. Помер музикант в клініці в Москві 27 квітня 2007 року. Прощання з Ростроповичем відбулося 28 квітня в Великому залі Московської консерваторії. Похований Ростропович на Новодівочому цвинтарі в Москві.
                 Репертуар Ростроповича був надзвичайно широким. Він став першим виконавцем 117 творів для віолончелі, здійснив 70 оркестрових прем'єр. Як камерний музикант виступав в ансамблі з Святославом Ріхтером, у тріо з Емілем Гілельсом і Леонідом Коганом, окрім того акомпанував на фортепіано своїй дружині — співачці Галині Вишневській. За його власним визнанням, на формування його особистості величезний вплив мали три композитори — Сергій Прокоф'єв, Дмитро Шостакович та Бенджамін Бріттен. Близько 60 композиторів присвятили свої твори Ростроповичу, зокрема, крім вказаних вище, Арам Хачатурян, Оґюст Беріо, Альфред Шнітке, Леонард Бернстайн, Вітольд Лютославський, Кшиштоф Пендерецький, А. Дютийе, Б. Чайковський.

Петро Ілліч Чайковський. Andante Cantabile для віолончелі та струнних (виконує Мстислав Ростропович).

пʼятницю, 24 березня 2017 р.

УРОК 28
Тема. Музика в мультиплікації.
Мета. Розкрити роль музики в мультиплікаційних фільмах. Поглибити знання учнів про творчість українських художників-мультиплікаторів та композиторів, які співпрацювали з ними. Розвивати образно-асоціативне мислення, здатність до сприймання та інтерпретації інструментальних творів, вокально-хорові навички. Вихову­вати естетичний смак, інтерес до української музи­ки, кращі якості особистості.
Музичний матеріал: мультфільми «Про козаків», «Пригоди капітана Врунгеля», «Лікар Айболить», «Острів скарбів» (перегляд фрагментів);
Г. Татарченко «Гей, ви, козаченьки» (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 7 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.
Музичне вітання.

2. Актуалізація опорних знань учнів.
- З якими музичними враженнями ви прийшли сьогодні на урок?
- Яка музика схвилювала вас найбільше?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Українська анімація відома далеко за межами нашої країни. Вітчизняні митці створили чимало мультфільмів як для дорослих, так і для юних глядачів. Поряд із режисерами й художниками-мультиплікаторами значна заслуга в успіхах української мультиплікації належить композиторам, які створюють цікаву музику до фільмів.
Найвідомішими в українському кінематографі стали дев’ять короткометражних мультфільмів про пригоди козаків. Автор сценарію і режисер легендарного козацького серіалу — Володимир Дахно. Герої цих мультфільмів — козаки Грай, Око і Тур. Це своєрідні національні символи, оскільки в їхніх образах відображаються найкращі риси українського народу: сміливість і допитливість, кмітливість і готовність допомогти ближньому, доброта і щирість.
Перший мультфільм циклу «Як козаки...» українські глядачі побачили в далекому 1967 р., останній вийшов у 1995 р. В одному з інтерв’ю Володимир Дахно згадував цікаві історії про створення фільмів: «Я не дуже довго мудрував з козаками. Взяв та й намалював трьох запорожців на кшталт трьох мушкетерів Один вийшов кругленький і низенький, другий — худий і високий, третій — здоровий та рум'яний молодець. Потім мені казали, що я дуже точно передав в цих персонажах український характер». Імена козаків у мультфільмах не звучать, адже згідно зі сценарієм у проектах відсутні діалоги (за винятком вступного або заключного тексту від автора). Проте і без слів все стає зрозумілим, бо всі сцени й дії легко сприймаються. За сюжетом мультфільмів персонажі потрапляють в усілякі пригоди, зустрічаються з людьми різних країн і епох: мушкетерами, античними богами й олімпійцями та навіть з прибульцями. Демонструвати чудеса козацьких подорожей і перемог допомагає музика.
Оскільки персонажі мультфільмів не мають реплік, великого значення набуває музичний супровід. Музику для різних епізодів написали відомі українські композитори: Мирослав Скорик, Борис Буєвський, Володимир Губа, Ігор Поклад. Митці намагалися підкреслити характерні рухи персонажів шляхом зміни ритму, темпу й гучності музики.

-       Поміркуйте, які музичні інструменти можуть «озвучити» удар булави, стрибок з висоти на землю а які зобразити замріяність закоханого козака чи тужливі думки героя за рідною землею?

У всіх фільмах можна почути інтонації українських народних пісень, танців, маршів. Мирослав Скорик використовує також вокаліз (спів на «ту-ду-ду...»), а Ігор Поклад в останній фільм включає народну пісню.
Цікавим продовженням історії про анімаційних козаків можна вважати комп'ютерну гру-квест «Як козаки Мону Лізу шукали».

4. Перегляд фрагментів мультфільмів про козаків.

"Як козаки у футбол грали" (1970 р.), автор музики - Борис Буєвський

- Схарактеризуйте музику.
- Поміркуйте, як вона відповідає подіям, що відбуваються.

5. Мотивація навчальної діяльності учнів.
            Серед зразків української анімації для дітей надзвичайної популярності у 1970- 1980-х. рр. здобули багатосерійні фільми «Пригоди капітана Врунгеля» та «Лікар Айболить» режисера Давида Черкаського. Музику до цих мультиплікаційних історій написав Георгій Фіртіч.
Мультфільм «Пригодн капітана Врунгеля» про кругосвітні подорожі досвідченого моряка Врунгеля, який зголошується взяти участь у міжнародній вітрильній регаті (змаганнях на яхтах). Однак на борт його судна потрапляє викрадена з музею статуя Венери, на яку полюють агент Ікс-ікс-нуль-нуль-ікс і безжалісні гангстери. Неймовірні пригоди героїв супроводжуються музикою, піснями, з-поміж яких найвідомішою є комічно-пародійна пісенька «Ми — бандито, гангстерито...» на вірші Є. Чеповецького.   
Сім серій мультфільму про доброго лікаря Айболита, який лікує звірів у себе вдома і рятує їх від страшного розбійника Бармалея, створено за мотивами казок Корнія Чуковського. Цікавий музичний фрагмент фільму — опера «Муха-Цокотуха» у виконанні «всесвітньо відомої трупи» солістів-вокалістів у супроводі грамофона під керуванням маестро Бармаліні.
Класикою української кінематографії сьогодні вважається двосерійний пригодницький анімаційно-ігровий фільм «Острів скарбів», режисером якого став успішний уже на той час Д. Черкаський. «Острів скарбів» створено за мотивами однойменного роману Р.-Л. Стівенсона, у якому йдеться про пошуки скарбів легендарного пірата Флінта. Особливістю мультфільму є те, що в ньому вдосталь жартів і кумедних ситуацій, багато з яких є нічим іншим, як пародією на американські мультфільми та вестерни. Мультиплікаційний розвиток сюжету переривається музичними номерами — кліпами, знятими за участі акторів, які «ілюструють» події.
Пізніше сюжет мультфільму ліг в основу сценарію мюзиклу, музику до якого написав композитор Володимир Бистряков. У музично-пластичних номерах використаної і пісні з анімаційної кінострічки, і нові композиції.

6. Перегляд фрагментів мультфільмів «Пригоди капітана Врунгеля», 



                                                  «Лікар Айболить», 




«Острів скарбів».



- Яка музика привернула вашу увагу?
- Яка пісня вам найбільше сподобалася? Чому?

7. Робота над піснею «Гей, ви, козаченьки» Г. Татарченка.
Основну увагу слід приділити тексту пісні, роботі над фразу­ванням, динамікою, виразністю-виконання.
-       Які почуття викликала у вас пісня?
-       Якою ви бачите пісню як художник?      
-       Яке враження вона на вас справила?
-    У яких кольорах, художньому образі відобразили б свої вра­ження від цієї пісні?

8. Підсумок уроку.
- Якій музиці був присвячений сьогоднішній урок?
- Що вам сподобалося (запам’яталося) найбільше?
- Розкажіть про значення музики в мультиплікації на прикладах.
Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

9. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір.
УРОК 28
Тема. Увертюра.
Мета. Визначити особливості розкриття музичного змісту в уверюрі. Розвивати образно-асоціативне мислення учнів, особисті естетичні уподобання, вокально-хорові навички. Виховувати інтерес до творчості Л. Бетховена, а також естетич­ний смак.
Музичний матеріал: О. Шпак «Добрий маг» (виконання); Л. Бетховен, увертюра "Егмонт" (слухання).
Тип уроку: поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 6 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету).
Музичне вітання.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
  Із якою музикою ви прийшли на урок?
  Про які музичні події ви можете розповісти?
3. Виконання пісні О.Шпак «Добрий маг».
4.    Мотивація навчальної діяльності учнів.
Увертюра — це жанр симфонічної музики. У перекладі з французької мови увертюра означає «початок», або «відкриття». Увертюра виконується перед початком опери, балету тощо. Також це може бути окремий самостійний твір.
Звернімося до словничка
Увертюра — жанр симфонічної музики; твір для оркестру або вступ до опери, балету тощо.
Завдання будь-якої увертюри — створити настрій, налаштувати глядачів до сприйняття опери чи балету, підготувати їх до того, що відбуватиметься на сцені. Ту ж саму роль виконує й увертюра до кінофільмів. Спробуйте пригадати хоча б одну кінострічку, під час титрів якої не звучить музика. Навряд чи це вдасться, адже увертюра в кіно відіграє значну роль. Глядач, ще не побачивши першого кадру, за характером музики може здогадатися, який за жанром фільм (комедія, драма тощо).
Багато композиторів використовували в увертюрі мелодії з опери, до якої вона написана. В історії музики відомо про чималу кількість випадків, коли композитори створювали увертюри, що перебувають у репертуарі оркестрів набагато довше, ніж опери. Тому й не дивно, що такі увертюри стали самостійними, повноцінними музичними творами, які виконуються окремо.
5.    Слухання увертюри "Егмонт" Л. Бетховена.
6. Підсумок уроку.
  Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?
  Які почуття вона у вас викликала?
— Які увертюри ви знаєте? Які особливості цього жанру?
-   Яке значення увертюри в музично-театральних виставах?
7. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором. 
УРОК 28
Тема. У музичному театрі: балет.
Мета. Систематизувати знання учнів про мистецтво балету. Визначити палітру почуттів, втілених у музично-сценічному мистецтві. Розкрити значення термінів «па-де-де», «кордебалет». Розвивати вміння інтерпретувати музику. Фор­мувати необхідні вокально-хорові навички. Ви­ховувати інтерес до класичної танцювальної му­зики, а також допитливість, самостійність, творчість.
Музичним матеріал: С.Прокоф’єв «Танець з мітлою», «Вальс Попелюшки. Північ.» з балету «Попелюшка»  (слухання), О.Злотник «Школярі-школярики» (розучування).
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: музичні інструменти (баян, фортепіано), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 5 кл. (Л.Масол, Л.Аристова ).
                                            ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету).
Музичне вітання.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
  З якими музичними враженнями та додатковим матеріалом ви прийшли на сьогоднішній урок?                 
  Що ви знаєте про балет?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
         Розповідь про різновиди балетних номерів:
Сольний танець – варіації;
Дует – па-де-де;
Велика група артистів – кордебалет.

4. Слухання. С.Прокоф’єв «Танець з мітлою», «Вальс Попелюшки. Північ.» з балету «Попелюшка» .


 - Пригадайте зміст казки «Попелюшка».
 - Хто її автор?
 - Якими музичними засобами створюються характери головних героїв балету?

5. О.Злотник «Школярі-школярики». Продовження розучування.

6. Підсумок уроку.
  Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?
  Якій темі вона присвячена?

7. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором.
УРОК 28. ТРИЧАСТИННА ФОРМА МУЗИКИ
Мета. Продовжувати ознайомлювати учнів з різновидами знаків альтерації; збагачувати знання учнів з музичного мистецтва; вчити розрізняти зна­ки альтерації; розвивати вміння поєднувати спільне та відмінне в музич­них творах; виховувати інтерес до народного та всесвітнього фольклору.
Музичний матеріал: Микола Лисенко «Експромт ля мінор» — слухання. Слова В. Клинца та Н. Андрусіч, музика М. Катричка «Писанка» — ро­зучування (с. 95-97).
Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 3 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
Хай дзвенить пташиний спів
І біжить-дзюрчить струмок,
А шкільний дзвінок скликає
Учнів на новий урок.
1.             Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).
2.             Музичне привітання.

IV.   Повідомлення теми уроку.
                Робота з підручником, с. 95.
V. Слухання музики.
Микола Лисенко «Експромт ля мінор».

           1.    Загальні відомості про композитора.
      2.Обговорення прослуханого твору.
    VI. Фізкультхвилинка.
Подарунок
Хід вправи. Учні стоять. Починаючи з ведучого, кожний по черзі засобами пантоміми зображає якийсь предмет чи поняття і «дарує» його сусіду (моро­зиво, квітку, кішку, сонце, свій настрій тощо). Сусід «приймає подарунок» і робить якийсь інший подарунок наступному учаснику.
VII.  Вивчення пісні.
Слова В. Клинца та Н. Андрусіч, музика М. Катричка «Писанка» — розу­чування.

1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.
2. Робота над піснею, с. 96—97.
VIII. Підсумок уроку. Релаксація

ІХ. Вихід з класу під звучання пісні (за вибором учителя).
Урок № 28. ДИНАМІКА У КРАЇНІ МУЗИКИ
Мета:
навчальна: ознайомити учнів із поняттями «динамічні відтінки», «динаміка»;
розвивальна: розвивати в учнів відчуття ритму, координацію рухів, уміння розрізняти характер музики;
виховна: підтримувати в учнів бажання емоційно виражатися у різних видах музичної діяльності.
Музичний матеріал: М. Коваль. Хор «Семеро козенят» із опери «Вовк та семеро козе­нят», українська народна пісня «Як діждемо літа», Д. Кабалевський «Зайчик драж­нить ведмедика», поспівка «Горобці і синички».
Тип уроку: комбінований урок.
                                                   Хід уроку
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Перевірка готовності класу до уроку. 
Музичне вітання.
2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Нас оточує безліч звуків. Одні звучать надто голосно, інші — дуже тихо, до них потрібно прислухатися. Якби ми хор «Семеро козенят» із опери М. Коваля «Вовк та семеро козенят» проспівали ось так? (Учитель ви­конує фрагмент хору дуже тихо.) Чи відповідає цей спів характеру пісні? Як­би колискову мами-Кози проспівати так? (Співає дуже голосно.) Чи захотіли б ви змінити такий спів? Сьогодні ми з’ясуємо таємницю тихих і гучних звуків.
3.    ОСНОВНА ЧАСТИНА 
• Мелодія якої пісні зустрічала нас на початку уроку?
Учитель. Проспіваймо цю пісню, але будьте уважними, стежте за моєю рукою — вона вам підкаже, як слід співати.
Виконання української народноїпісні «Як діждемо літа»
• На що вказували рухи моєї руки під час співу?
У такий спосіб я підказував (-ла), що співати слід то тихіше, то гучніше. Ви знаєте, що звуки за своєю природою бувають тихими й гучними. Але понят­тя «гучно» й «тихо» є доволі відносними. Той самий звук ми сприймаємо по- різному, хоча звучати він може однаково.
Вправа «Тихо-гучно»
Учитель пропонує учням простукати по парті звуки, що імітують набли­ження вершника,— тихо, дещо гучніше, ще гучніше, гучно, дуже гучно.
Учитель. Чи звернули ви увагу, що чим голосніше ми стукали, тим біль­ше сил нам доводилося докладати? Сила звучання і є гучністю, що дуже важ­лива у світі музичних звуків. Зміну гучності звуків у музиці називають... Ви дізнаєтеся про це, розгадавши ребус.
Робота з поняттями
Динаміка — це сила звука, гучність музичного звучання. Вона є важли­вим елементом музичної мови.
Музика, як і людська мова, наповнена розмаїттям звукових відтінків. Чим більше таких відтінків, тим вона виразніша. Такі звукові відтінки на­зивають динамічними. Динамічні відтінки — це своєрідні фарби, що роз­фарбовують музику у різні кольори:
f— форте — голосно;
ff— фортісімо — дуже голосно;
р — піано — тихо;
рр — піанісімо — дуже тихо.
Динаміка може поступово збільшуватись або зменшуватись. Такий по­ступовий перехід від f до р і навпаки називають крещендо та димінуендо                                        
     Слухання музики
 Гра «Луна»
Учитель. Сьогодні ми здійснимо подорож до лісу. Луна — це відбит­тя, тільки не предмета, а звука. Звук відбивається від будь-якої перешкоді  на його шляху. Пограймося з луною! (Учитель промовляє фразу, а учні повто­рюють останній склад, імітуючи луну.)
У лісі живе грайлива луна. (На-на-на!..)
З ним говорити потіха одна! (На-на-на!..)
Якщо ми гукнемо «А-у!», то почуємо... (У-у-у!..)
     А як луна повторює за нами — із крещендо чи димінуендо?
Наша подорож Лісом триває. Ми потрапили на лісову галявину. За звучан­ням музики визначте, хто бешкетує на лісовій галявині.
Слухання «Зайчик дражнить ведмедика» Д. Кабалевського
     Якими звуками було зображено лісових мешканців?
     Який настрій ви відчули в музиці?
     Кого зобразили спокійні та низькі звуки, а кого — високі та дзвінкі? Дмитро Кабалевський назвав свій твір «Зайчик дражнить ведмедика».
 Пісня-гра «Ведмедик і лісові звірята»
Учитель. Уявіть, що в лісі, до якого ми потрапили, мешкають ведмідь, птахи і лісові звірята. Оберімо «ведмедика», решта — «лісові звірята». «Вед­мідь» ліг спати під дубом, «лісові звірята» крадькома наближаються до ньо­го, а наприкінці пісні «звірята» кидаються врозтіч. «Ведмідь» повинен їх на­здогнати. Кого він упіймає, той сідає на стілець під дубом і буде «ведмедиком». Гра триває.
Вокально-хорова робота
Розучування поспівки «Горобці і синички»
(звернути увагу на динамічні відтінки)
Продовження роботи над виразним виконанням української народної пісні «Як діждемо літа», виконання її з танцювальними рухами
4.         ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
     Що потрібно для того, щоб музика звучала виразно, передавала зміст і ха­рактер твору?
     Які динамічні відтінки ви запам’ятали?