1 червня - 70 років Рону Вуду, гітаристу "Rolling Stones".

"Rolling Stones" - "Paint it Black" (2006, live)

ЧЕРВЕНЬ
1 - Міжнародний день захисту дітей.
1 - 70 років Рону Вуду, гітаристу "Rolling Stones".
6 - День журналіста України.
8 - 70 років Міку Боксу, гітаристу "Uriah Heep".
9 - Міжнародний день друзів.
10 - 65 років Стівену Сігалу, американському актору, режисеру.
15 - 70 років Демісу Руссосу, грецькому співаку.
16 - 150 років від дня народження Констянтина Бальмонта, російського поета.
17 - 135 років від дня народження Ігора Стравінського, російського композитора.
18 - День батька (День тата).
18 - 75 років Полу Маккартні.
20 - 50 років Ніколь Кідман, австалійській актрисі.
21 - Міжнародний день скейтбордингу.
21 - 55 років від дня народження Віктора Цоя, російського рок-музиканта, лідера гурту "Кіно".
22 - День скорботи і вшанування пам’яті жертв Війни в Україні.
22 – 110 років від дня народження Андрія Сергійовича Некрасова (1907-1987), російського письменника.
25 - День дружби та єднання слов'ян.
25 - День молоді.
25 - 165 років від дня народження Антоніо Гауді, каталонського архітектора, найяскравішого представника стилю "модерн" в архітектурі..
28 - День Конституції України.
28 - 440 років від дня народження Пітера Пауля Рубенса, фламандського художника.
28 – 305 років від дня народження Жан-Жака Руссо (фр. Jean-Jacques Rousseau) (1712-1778), французького письменника, філософа, просвітителя.

30 травня - потрійний ювілей. 

130 років від дня народження Олександра Архипенка, українського скульптора і художника, одного з основоположників кубізму в скульптурі.

80 років від дня народження Олександра Дем'яненка, російського актора, знаного більшістю завдяки образу Шурика у комедіях Леоніда Гайдая.

60 років Оксані Білозір, українській співачці, народній артистці України, екс-міністру культури України.

28 травня - 45 років Олександру Положинському, співаку, шоумену, лідеру гурту "Тартак".

"Тартак" - "Жити".

26 травня - 60 років Богдану Бенюку,

видатному українському актору.

Богдан Бенюк у спектаклі "Швейк" (за романом Я.Гашека)

24 травня - 135 років від дня народження Кирила Стеценка

  Кири́ло Григо́рович Стеце́нко — композитор, хоровий диригент і громадський діяч, протоієрей УАПЦ. Засновник Республіканської капели УНР. 

    Народився у Квітках в багатодітній родині іконописця Григорія Михайловича Стеценка. Від батька Кирилу передалися здібності художника, а від матері, Марії Іванівни Стеценко, у дівоцтві Горянської, любов до музики. У 9-ти річному віці хлопець ознайомився з нотною грамотою та співом у хорі. Дядько по-матері, Данило Горянський, випускник Київської духовної академії, помітив мистецькі здібності Кирила й допоміг вступити до бурси при Софіївському соборі та художньої школи М. І. Мурашка у 1892-му році. Від 1897-го Кирило навчається в КДА та працює помічником регента Михайлівського монастиря Івана Аполлонова. Монастир мав велику бібліотеку. Саме там майбутній композитор познайомився із вітчизняною хоровою класикою. 

   У 1899-му Кирило Григорович знайомиться з Миколою Лисенком та подорожує по Україні з його капелою як учасник хору та помічник диригента. Після закінчення академії у 1903 р. композитор працює вчителем музики і співу в Київській церковно-учительській школі. 

  В 1907-му Стеценка було заарештовано за участь у підпільній громадській діяльності та переведено на роботу до Олександрівська-Грушевського. Втім, за сприяння друзів, незабаром він переїздить до Білої Церкви, де працює вчителем співу в місцевій гімназії. В цей час його увагу поглинає педагогічна діяльність. За його авторства з'являються шкільні пісенні збірки — «Луна», «Шкільний співаник» в 3-х частинах. Водночас розробляє педагогічну систему, мета котрої є поступове оволодіння музичної грамоти в комплексі із навиками сольного та хорового співу. 

   У 1909 р. Кирило Григорович повертається до Києва. В цей час композитор тісно пов'язаний з театральним життям міста. В полі його зору постановки труп Трохима Колесниченка та Миколи Садовського. Для колективів пише музику до спектаклів: «Бувальщина», «Сватання на Гончарівці» та інших.

  Відсутність постійного місця роботи змушують переїхати 1910-го року композитора до Тиврова, де він працює вчителем співів у місцевому духовному училищі. У містечку Стеценко пише кантати «Єднаймося», «Шевченкові», «Літургію св. Іоана Златоуста», хори, романси, обробки колядок та щедрівок. В Тиврові також знайомиться із Миколою Леонтовичем та Яковом Степовим.

   1911-го висвятився на священика і одержав парафію на Поділлі у Голово-Русавій.

  Від 1917-го Кирило Стеценко працює у Києві в музичному відділі Міністерства Освіти УНР, займається розробкою нових освітніх проектів, активною організаційною діяльністю, піклується про створення хорових колективів. Виступив засновником Народного хору, двох капел, на основі яких згодом виникла капела «Думка», Республіканської капели. З червня 1919-го призначений урядом головноуповноваженим по організації музичних колективів держави. Диригував хором під час урочистостей з нагоди проголошення Акту Злуки — були виконані «Молитва за Україну», «Вічний революціонер» та інші твори. В цей час зростає творча активність композитора. Він пише кантату «У неділеньку святую», музику до поеми «Гайдамаки», велику кількість хорів та романсів.

   1920 року Кирило Стеценко здійснює подорож по Україні з Другою мандрівною капелою. А повернувшись, застає ліквідованою музично-хорову секцію. Легалізуватися та влаштуватися офіційно вдалося лиш Першій мандрівній капелі Нестора Городовенка. Змушений дбати про матеріальне забезпечення сім'ї, композитор переїжджає до Веприка, де отримує парафію. У жовтні 1921 брав участь у Першому Всеукраїнському Церковному Соборі, який підтвердив автокефалію УАПЦ. Організовує сільський хор та виступає з ним по селах Київщини. Навесні 1922-го, коли в країні лютували епідемії, у Веприк прийшов тиф. Причащаючи хворого селянина, Стеценко захворів. Нездужавши подолати хворобу, помер 29 квітня 1922 р. в розквіті творчих сил.

  Своєю творчістю й діяльністю Стеценко був продовжувачем національного напряму української музики, започаткованого Миколою Лисенком. Він віддавав перевагу хоровим, вокально-інструментальним, оперним жанрам, музиці до театральних вистав і обробкам народних пісень. Все своє життя присвятив справі музичної освіти. Людина творчо обдарована, тонкого художнього світосприйняття, Кирило Стеценко посів особливе місце в історії української музики як композитор, який підсумував досягнення своїх попередників і відкрив нові шляхи розвитку музичного мистецтва України післяжовтневого періоду.

   Кирило Стеценко пройшов шлях від учителя гімназії і регента хору духовної семінарії до священика. Але яку б посаду він не обіймав, завжди ніс до людей розуміння краси і добра — того, що дає справжнє мистецтво.

Кирило Стеценко "Вечірня пісня"

22 травня - 110 років Лоуренсу Олів'є

   Лоуренс Керр Олів'є — британський актор театру та кіно, режисер, продюсер, один з найвидатніших акторів XX століття. Народився 22 травня 1907 року в Доркінгі, графство Суррей (Англія) в родині сільського священика. У 17 років Лоуренс вступив до Central School of Speech and Drama (Лондон). Далі він почав виступати на сцені театру Birmingham Repertory Company, де спочатку грав другорядні ролі, але далі почав грати головні (з 1927 року грав роль Гамлета). Найвидатнішими роботами Олів′є в кіно є «Генрі V» (1944), «Гамлет»(1948) та «Річард III» (1955). Повна фільмографія Лоуренса Олів′є налічує близько 60 фільмів різних жанрів. В театрі Олів′є грав ролі переважно за творами Шекспіра (Гамлета, Ромео, Річарда III). Лоуренс Олів′є завершив свою театральну кар′єру у 1977 році, продовжуючи свою кар′єру у кінематографі. Актор Спенсер Трейсі назвав Лоуренса Олів′є «найвидатнішим англомовним актором». Тричі одружений: на Джилл Есмонд (1930–1940), Вів'єн Лі (1940–1960) і Джоан Плаурайт (з 1961 до смерті).

   У 1984 році на честь актора була перейменована премія Театральної спілки Вест Енд, яка була заснована у 1976 році. Премія Лоуренса Олів′є є однією з найпрестижніших театральних нагород у світі.

Лоуренс Олів'є та Вів'єн Лі. Шлях до успіху.

Лоуренс Олів'є у ролі Гамлета (1948).

18 травня.

Свої ювілеї сьогодні святкує подружжя музикантів, які більш як 20 років були  законодавцями моди у світовій поп-музиці: Сандра (1962) та Мішель Крету (1957). 

Згадаємо найзнаковіші проекти музикантів:

1. Гурт "Arabesque", надзвичайно популярний у 80-х роках у Європі, СРСР, Японії та інших далекосхідних країнах.

2. Сольний проект Сандри, як європейської поп-діви кінця 80-х.

3. Гурт "Enigma", який у 90-х змінив уявлення про музику, поєднавши звучання синтезованих інструментів та спів григоріанських хоралів.

16 травня - 60 років Юрію Шевчуку 

   Ю́рій Юліа́нович Шевчу́к (нар. 16 травня 1957, Ягодне, Магаданська область) — поет, композитор, співак, художник. В 1980-му в м.Уфа створив один з найвідоміших російських рок-гуртів  радянської та пострадянської доби - «ДДТ». Часто їздить місцями бойових дій: Чечня, Таджикистан (1996), Косово (1999, 2000), Афганістан (2002). Крім того, «ДДТ» бере участь у благодійних акціях та концертах. Увійшов в історію рок-музики як ліричними («Чёрный пёс Петербург», «Что такое осень», «В последнюю осень», «Актриса Весна», «Дождь»), так і піснями на громадсько-соціальну тематику («Родина», «Рождённый в СССР», «Не стреляй»). У 2014-му був одним з перших російських митців, що стали на захист України і виступили проти військового втручання.

"ДДТ" - "Не стреляй"

Стильовий синтез. Творчість Тараса Шевченка і Миколи Лисенка.

Мистецтво. 8 клас.

Топ-10 картин Тараса Шевченка

Михайло Вербицький "Заповіт"

Микола Лисенко "Заповіт"

Микола Лисенко. Опера "Тарас Бульба". 

Арія Тараса "Гей, літа орел".

Микола Лисенко. Рапсодія для фортепіано №2.

Микола Лисенко. Сарабанда "Сонце низенько, вечір близенько".

Микола Лисенко. "Коли розлучаються двоє".

"Реве та стогне Дніпр широкий".

УРОК 33

Тема. Жанри зустрічаються.

Мета. Визначити зміст, особливості музичної мови у різних жанрах. Розвивати образно-асоціативне мислення, вокально-хорові навички учнів. Виховувати інтерес до музики, ес­тетичні почуття.

Музичний матеріал: М.Глинка «Вальс-фантазія» (слу­хання); С.Рахманінов Етюд-картина "Море";  Н.Май «Малюки» (виконання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 6 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу.

Музичне вітання.

2. Актуалізація музичних вражень, музичного досвіду, опорних знань учнів.

—        Із якою музикою ви прийшли на урок?

—        Про які музичні події ви можете розповісти?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

            У музичному мистецтві існують твори, у яких жанри взаємодіють, тобто «зустрічаються». У таких випадках композитори вказують подвійну назву жанру. Наприклад, інструментальні твори, які мають додаткову назву «фантазія», зазвичай пишуться у вільній формі: вальс-фантазія М. Глинки, полонез-фантазія Ф. Шопена, соната-фантазія О. Скрябіна.

            - Пригадайте особливості жанру музичної фантазії.

            Вам уже відомо, що жанр «етюд» призначений, як правило, для удосконалення техніки музиканта-виконавця. Проте його поєднання з жанром «картина» налаштовує слухача не на технічний характер п'єси, а на сприймання, збагачене візуальними образами, навіть якщо вона не належить до програмної музики. Звісно, очима таку музичну картину ми побачити не можемо, як живописну, однак під час прослуховування такої музики виникають уявні образи й певні асоціації. Так відбувається, зокрема, при слуханні фортепіанних етюдів-картин російського композитора С. Рахманінова, які поєднують етюдну фактуру музичної п’єси з її яскравою образністю — «картинністю». В українській музиці до творів, що поєднують різні жанри, належать фортепіанні поеми-легенд и В. Косенка, соната-балада Б. Лятошинського, монументальна кантата-симфонія «Кавказ» С. Людкевича та інших.

4. Слухання «Вальсу-фантазії» М.Глинки.

5. Слухання етюду-картини "Море"  С.Рахманінова.

6. Аналіз прослуханих творів.

- Який настрій музики?

- Як ви вважаєте, чому композитори саме так назвали свої інструментальні твори?

- Поміркуйте, як слова-уточнення «фантазія» і «картина» допомагають при сприйманні музики.

- Чи можна застосувати інші назви до цих творів (наприклад, «вальс-увертюра» чи «етюд-скульптура»)? Поясніть.

7. Виконання пісні Н.Май «Малюки».

8. Підсумок уроку.

—  Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?

—  Які почуття вона викликала?

—  Які думки навіяла?

—   Назвіть приклади музичних творів, що поєднують ознаки різних жанрів.

12 травня - 175 років від дня народження Жуля Массне 

   Жуль Массне́ (фр. Jules Massenet; 12 травня 1842, Монто, біля Сент-Етьєна — 13 серпня 1912, Париж) — французький композитор. Народився в родині директора заводу, музичну освіту одержав в Паризькій консерваторії по класах фортепіано, гармонії й композиції. Незабаром після закінчення консерваторії Массне одержав Римську премію за кантату «Давид Ріцціо», а ще через якийсь час одержав широку популярність після першого виконання його оркестрової сюїти.

   В 1867 в театрі «Опера-комік» була поставлена перша опера Массне «Двоюрідна бабуся». Публіка прийняла її схвально, і композитор створив ще кілька робіт у цьому жанрі: «Дон Сезар де Базан», «Марія Магдалина», «Король Лахорский». Остання, поставлена в 1877 році, принесла авторові загальноєвропейську популярність, високо оцінив її Чайковський, ряд інших композиторів і критиків. На наступний рік Массне одержав місце професора класу композиції в Паризькій консерваторії, і викладав там до самої смерті. Серед його учнів — Гюстав Шарпантьє, Ернест Шоссон, Джордже Енеску та інші відомі згодом музиканти.

   Творча спадщина композитора містить у собі кілька десятків опер, серед яких найвідомішими є «Манон» (1884), «Вертер» (1892) і «Дон-Кіхот» (1910, по Ж. Лоррену), три балети, оркестрові й камерні твори, численні романси й інші твори.

Ж. Массне. Елегія

урок 32

Тема. Музично-театральні жанри: оперета.

Мета. Поглибити уявлення учнів про багатогранність втілення у музиці різноманітних почуттів. Визна­чити значення жанру оперети музичному мистецтві. Збагатити емоційно-естетичний досвід учнів. Розвивати образне мислення, музичні здібності. Виховувати цінніс­не ставлення до музики, почуття патріотизму, якості творчої особистості.

Музичний матеріал: Попурі з оперети "Летюча миша" Й.Штрауса (слухання); Я.Барнич «Гуцулка Ксеня» (слухання); В. Соловйов-Сєдой «Балада про солдата» (виконання); Н.Май «Малюки» (розучування).

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 6 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні В.Соловйова-Сєдого «Балада про солдата».

 Музичне вітання.

2. Актуалізація музичних вражень, почуттєвого досвіду, опорних знань учнів.

—  Яка музика привітала вас, коли ви заходили до. класу (ка­бінету)?

3. Виконання пісні В.Соловйова-Сєдого «Балада про солдата».

4. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Що може бути веселішим за оперету з її захоплюючим комічним сюжетом і яскравими мелодіями та запальними танцями? Оперети, або споріднені з ними музичні комедії належать до легкої, розважальної музики. Назва жанру оперети в перекладі з італійської буквально означає «маленька опера». Вона також наслідує багато традицій серйозної музики. Як і в опері, відкриває виставу увертюра, звучать арії і дуети головних героїв, ансамблі та хорові сцени в супроводі оркестру. Проте музичні номери тут простіші й коротші, ніж в опері. Натомість у драматургії спектаклю збільшується значення танцювальних епізодів. Окрім комічного місту, головна відмінність від опери полягає в тому, що музика в опереті чергується з розмовними діалогами.

Звернімося до словничка

Оперета — жанр театрально-музичного мистецтва; вистава, переважно розважального характеру, що поєднує розмовні діалоги, вокальну та інструментальну музику, хореографію й естрадне мистецтво.

Незважаючи на італійське ім'я, батьківщиною оперети є Франція. Цей музично-театральний жанр виник з коротких інтермедій на побутові теми, які виконувалися в антрактах вистав великих драматичних творів. Започаткував цей жанр композитор і диригент Жак Оффенбах, який відкрив у Парижі маленький театр «Буфф-Паризьєн» для постановки комічних вистав нового типу. Історія жанру сягає 1858 р. — прем'єри оперети «Орфей у пеклі». Протягом наступних двадцяти років Ж. Офенбах поставив у своєму театрі 89 оперет. В опереті поєдналися лірика й буфонада, гостра сатира й побутовий міський фольклор. Новий жанр наповнив театральні зали звучанням мелодій побутових танців — граційного вальсу, веселої польки, стрімкого галопу і запального канкану, який прийшов із кабаре. Най більшого розвитку оперета досягла у Відні, у музичній столиці Європи. Австрійський композитор Йоганн Штраус (син), який отримав титул «короля вальсів», написав 16 оперет, най відоміші з яких — «Летюча миша» і «Циганський барон». Життєрадісні й мелодійно яскраві оперети створили угорські творці так званої «нововіденської оперети» — Ференц Легар («Весела вдова») та Імре Кальман («Сильва», «Принцеса цирку»).

5.    Слухання Попурі з оперети "Летюча миша" Й.Штрауса.

- Опишіть свої враження від прослуханих фрагментів оперети.

- Ритми яких танців стали основою цих популярних мелодій?

Звернімося до словничка

Попурі — інструментальна п’єса, яка складається з мелодій народних пісень і танців, популярних мотивів опер, оперет, балетів, кінофільмів; ці мотиви швидко (мозаїчно) змінюються.

6.    Слухання пісні Я.Барнича «Гуцулка Ксеня».

Засновником української модернової оперети став композитор Ярослав Барнич. Він збагатив цей жанр українськими образами й темами, чарівними піснями, сучасними танцювальними ритмами. Пісня-танго «Гуцулка Ксеня» з однойменної оперети стала однією з найпопулярніших українських пісень XX ст.

      - Поміркуйте, завдяки яким музичним якостям пісня «Гуцулка Ксеня» широковідома в усьому світі.

7. Розучування пісні Н.Май «Малюки».

(+)

(-)

8. Підсумок уроку.

―   Яка музика звучала на нашому уроці?

―   Що є ха­рактерним для неї?                  

— Схарактеризуйте жанр оперети, порівняйте його особливості з іншими музично-театральними жанрами (оперою, мюзиклом).

Урок № 31. ЗУСТРІЧАЄМО ЛІТЕЧКО

Мета:

♦    навчальна: учити учнів розпізнавати життєвий зміст музики та на елементарному рівні висловлювати враження від музичних творів; ознайомити з шотландським му­зичним інструментом волинкою;

♦    розвивальна: розвивати вокально-хорові навички, емоційну чуттєвість та музич­ний досвід дітей;

♦    виховна: виховувати інтерес до культури свого та інших народів.

Музичний матеріал: А. Вівальді «Літо»; Й. С. Бах «Волинка»; українська народна пісня- гра «іди, іди, дощику»; українська народна пісня «Край долини мак»; м. Лисенко «Пісня Лисички».

Обладнання: дитячі музичні інструменти; комп’ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні заходять до класу під музичний супровід (А. Вівальді «Літо»).

1.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку

 Музичне вітання

2.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

♦    Які пісні співають діти, щоб швидше вийшло сонце?

♦    Які пісні-веснянки ви можете пригадати?

♦    Які твори, що зображують різних тварин, ви пам’ятаєте?

3.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Незабаром настане весела чудова пора — літо. Стало дуже при­грівати сонце, і навіть прокинулась маленька комаха, а яка — ви дізнаєтесь, якщо відгадаєте загадку:

Навесні барвиста квітка

На галявині розквітла.

Лиш поглянути хотіли —

Враз знялась і полетіла.

Так, правильно, це — метелик. Отже, вирушаємо у літню подорож за мете­ликом, а допоможе нам музика.

4.   ОСНОВНА ЧАСТИНА

4.1.  Слухання музики

Учитель. Послухайте, яким уявив літо італійський композитор Антоніо Вівальді. Його твір так і називається — «Літо».

♦    Чи збігається настрій вашої музики з музикою композитора?

Слухання «Літо» А. Вівальді

♦    Якими барвами ви розфарбуєте малюнок літа?

Барвистим літом люди різних країн збираються на свята, щоб разом по­радіти цій порі року. Тож і ми разом з метеликом вирушимо на народне свя­то до далекої країни — Шотландії, щоб почути незвичайний музичний інстру­мент, що має назву волинка.

4.2.    Засвоєння нових знань Засвоєння понять

Кожен музичний інструмент має свій голос. Я хочу розповісти вам про ще один дуже цікавий й незвичний музичний інструмент — волинку. Це старовинний музичний інструмент зі шкіряного міху, у який ушиті тру­ба для надування повітря та кілька ігрових трубок з отворами. Про волин­ку знають із давніх часів у багатьох країнах світу. У Шотландії вона супро­воджує всі урочисті заходи. Під звуки волинки у давнину люди танцюва­ли на народних святах. Звучання волинки протяжне і гучне. У такт музиці танцюристи гучно тупотять дерев’яними підошвами свого взуття.

4.3.    Слухання музики Слухання звучання волинки

Учитель. Німецький композитор Й. С. Бах вирішив скопіювати звучан­ня волинки на фортепіано.

Хоча це музика не народна, а авторська, ми відчуваємо дух німецького на­родного свята, де танцюють під звучання волинки.

Послухайте уважно музичний твір «Волинка» Й. С. Баха.

♦ Як чергуються у музиці «спів» волинки і «тупотіння» танцюристів?

Слухання «Волинки» Й. С. Баха

Повторне слухання «Волинки» Й. С. Баха з ритмічним супроводом

4.4.          Вокально-хорова робота

Повторення української народної пісні-гри «Іди, іди, дощику»

Учитель. Жодна квітка, жодна рослина не може жити без дощику.

Отже, своєю піснею закличмо весняний дощикі

В останній місяць весни особливо квітучою стає земля, яку прикрашає чу­дова, яскрава рослина — мак.

Спочатку — це чудова квітка, а згодом, коли він визріває, люди збирають макове насіння та печуть смачні пиріжки, якими ми так любимо ласувати.

Саме цю квітку оспівує український народ у пісні «Край долини мак», яку ми зараз вивчимо.

Слухання та розучування української народної пісні «Край долини мак» 
Продовження роботи над «Піснею Лисички» М. Лисенка

5.  ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Сьогодні ми переконалися в тому, що музика не потребує пере­кладу.

Сьогодні на уроці ми почули, що музика може передавати настрій та зма­льовувати різні музичні образи.

♦ Чи може музика зображувати навколишній світ?

♦ Які музичні образи ми зустріли у творах?

4 травня. 

Насті Каменських - 30. 

Вітаємо улюблену співачку! 

Вашій увазі - перший сольний кліп співачки на пісню "Какая разница"(2005 рік, до знайомства з Потапом).