29 лютого - 225 років від дня народження Джоакіно Россіні

   Джоакі́но Анто́ніо Россі́ні (італ. Gioacchino Antonio Rossini; 29 лютого 1792, Пезаро — 13 листопада 1868, Париж, Франція) — італійський композитор, автор декількох десятків опер.

  Він зумів вдихнути нове життя в традиційні для Італії види опери — комічну (буфа) і «серйозну» (серіа). Особливо яскраво талант Россіні розкрився в області опери-буфа. Реалістичність життєвих замальовок, влучність у зображенні характерів, стрімкість дії, мелодійне багатство й блискуча дотепність забезпечили його добуткам величезну популярність. Композитор творив в епоху зростаючої суспільної активності народу Італії, підйому боротьби за незалежність. У його дієво оптимістичному, демократичному за духом мистецтві сучасники відчували голос свого бурхливого часу, бачили вираження італійського національного характеру. Період інтенсивної творчості Россіні тривав усього близько двадцяти років. За цей час він створив понад тридцять опер, багато з яких у короткий час поставили в усіх столичних театрів Європи й принесли авторові всесвітню славу.

   У перших же операх Россіні продемонстрував добірність і блиск мелодійного натхнення, природність і легкість ритму, які додавали співу щирішого характеру. Композитор, працюючи в межах сучасних йому театральних традиціях, однак був противником віртуозної сваволі виконавців. Найбільшим нововведенням для Італії того часу стало підвищення ролі оркестру, який у творах Россіні зробився живим, рухливим і блискучим. Оркестр вільно супроводжує вокальну партію, створюючи чіткий мелодійний і симфонічний рельєф та виконуючи експресивні чи образотворчі функції.

   Опери Россіні відзначаються широким змістовним та емоційним спектром. Россіні досяг чималого комічного результату у «Севильскому цирюльнику» (1816 рік). Але і в серйозному жанрі Россіні сягнув неперевершеної досконалості й глибини: від неоднорідної, але палкої й ностальгічної «Діви озера» (1819 рік) до трагедії «Семіраміда» (1823 рік) та сакральної монументальності «Мойсей і фараон, або Перехід через Червоне море» (1827 рік) і, нарешті, до останньої опери композитора «Вільгельм Телль» (1829 рік).

Джоакіно Россіні. Каватина Фігаро з опери "Севільський цирюльник".

БЕРЕЗЕНЬ

3 - Всесвітній день письменника. 

5 - 190 років від дня народження Леоніда Івановича Глібова (1827—1893), українського поета, байкаря, журналіста, видавця

6 - 90 років від дня народження Габрієля Гарсія Маркеса (1927—2014), колумбійського письменника-прозаїка, журналіста, видавця і політичного діяча; лауреата Нобелівської премії з літератури (1982)

7 -130 років від дня народження Олександра Сергійовича Соловйова (1887—1973), українського композитора, диригента, педагога

8 - Міжнародний жіночий день

9 - Народився Тарас Григорович Шевченко (1814—1861), український поет, письменник, художник, мислитель
9 - Міжнародний день ді-джея

9 - 155 років від дня народження Миколи Корниловича Пимоненка (1862—1912), українського живописця

11 - 95 років від дня народження Бориса Львовича Яровинського (1922—2000), українського композитора

12 - 115 років від дня народження Григорія Миколайовича Ільченка (1902—1975), українського кобзаря

14 - 155 років від дня народження Олекси Харлампійовича Новаківського (1872—1935), українського живописця
14 - Міжнародний день числа "Пі"
15 - Всесвітній день захисту прав споживачів

16 - 120 років від дня народження Олекси Харківа (1897—1939), українського живописця і графіка
17 - Міжнародний день сну
17 - 100 років від дня створення Української Центральної Ради
19 - День клієнта

20 - Міжнародний день щастя
20 - Всесвітній день Землі 

21 - Всесвітній день поезії

22 - 155 років від дня народження Миколи Віталійовича Лисенка (1842—1912), українського композитора, фольклориста, громадського діяча, основоположника української класичної музики
25 - 70 років Елтону Джону, британському рок-музиканту

27 - Міжнародний день театру

27 - 90 років від дня народження Мстислава Леопольдовича Ростроповича (1927—2007), російського віолончеліста, диригента і композитора

28 - 425 років від дня народження Яна Ямоса Коменського (1592—1670), чеського педагога

31 - 135 років від дня народження Корнія Івановича Чуковського (1882—1969), поета, критика, літературознавця, перекладача, автора книг для дітей

УРОК 24.

Тема. Рок-опера.

Мета. Поглибити знання учнів про жанр рок-опери. Визначити особливос­ті музичної мови при розкритті в музичних об­разах різних почуттів — поетичних, ліричних і контрастних. Розви­вати образно-асоціативне мислення й вокально-хорові навички учнів. Виховувати інтерес до театральної музики XX-ХІХ ст..

Музичний матеріал: Г. Татарченко, рок-опера «Біла ворона» (перегляд фрагментів); О. Рибніков «Я ніколи тебе не забуду» (виконання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 7 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагменту рок-опери Е. Л. Веббера «Ісус Христос – суперзірка».

2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.

- Які думки навіяла вам музика, що прозвучала на початку уроку?

- Що ви знаєте про жанр рок-опери?

- Які рок-опери вам відомі? Хто їх автор?

3. Виконання пісні О. Рибнікова «Я ніколи тебе не забуду».

4. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів на уроці.

Найвідомішою українською рок-оперою вважають твір «Біла ворона», музику до якого написав композитор Геннадій Татарченко, а вірші — Юрій Рибчинський. В опері йдеться про трагічну долю французької національної героїні — Жанни д'Арк. Ось як розповідає про свій проект автор музики: «Вона пожертвувала молодістю, не створила сім’ю, натомість свідомо пішла па смерть в ім’я того, щоб Франція стала Францією. Подвиг Жанни д’Арк полягає в тому, що в період Столітньої війни самого поняття «нація» не існувало, а тільки «народність». Ще до народження Жанни існувала легенда, що мине кілька десятків років і Францію врятує цнотлива діва. Саме ця легенда й підтримувала французів, які вірили в перемогу над бургундцями.»

Прем’єра рок-опери відбулася в 1989 р. в Академічному драматичному театрі імені Івана Франка. Упродовж 11 років вистава «Біла ворона» з успіхом йшла в театрі, її побачили сотні тисяч глядачів не тільки Києва, а й Польщі, Австрії, Німеччини та інших країн. У 2005 р. рок-опера увійшла в репертуар Театру російської драми ім. Лесі Українки з новим акторським складом.

5. Перегляд фрагментів рок-опери Г. Татарченка «Біла ворона».

6. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Часто арії з відомих рок-опер здобувають популярність у масового слухача. Відбувається це завдяки естрадним співакам, які з допомогою аранжувальників інтерпретують твір, надають йому іншого звучання й колориту. Так сталося з композицією «Віват, король», в основі мелодії куплету якої лежить фрагмент з рок-опери «Біла ворона».

7. Слухання пісні «Віват, король» у виконанні Тамари Гвердцителі.  

8. Підсумок уроку.

- Яка музика звучала сьогодні на уроці?

- Що характерно для образного змісту цієї музики?

9. Домашнє завдання.                                                                                    

Слухати музику на власний вибір. Знайомитися з сучасними рок-операми.

Урок 24

Тема. Варіації.

Мета. Продовжувати знайомство учнів з об­разами, втіленими в музичних творах різних жан­рів. Закріпити визначення поняття «варіації». Розвивати художньо-творчі здібності, здатність до самореалізації. Виховувати інтерес до народної пісні.

Музичний матеріал: Р.Гриньків Варіації на тему української народної пісні «Йшли корови із діброви» (слухання); М.Рожко «Краплини мрії» (виконання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 6 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні М.Рожка «Краплини мрії».

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

—  Яка музика  музичні події тижня вас схвилювали?

—  Що ви можете розповісти, виконати?

3. Виконання пісні М.Рожка «Краплини мрії».

Підготовчий етап перед виконанням:

—  Яким має бути виконавський план пісні?

—  Які рухи, супровід можна придумати?

Виконання пісні з рухами, ритмічним супроводом згідно з ви­конавським планом.

4. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.

    Варіації, тема з варіаціями, варіаційний цикл — усе це назви музичної форми, що складається з теми та декількох (не менше двох) її змінених відтворень — варіацій. Твір у варіаційній формі належить до найдавніших музичних жанрів.

Звернімося до словничка

Варіації—жанр камерно-інструментальної музики; твір, у якому основна тема повторюється кілька разів у зміненому вигляді.

    Мелодію, яка з'являється на початку твору, композитор щоразу змінює і представляє її слухачеві інакшою. Так, в одній варіації можуть змінитися гармонія, в іншій — ритм; у якійсь музична тема прикрашається новими звуками (змінюється фактура). Однак у кожній варіації завжди можна розпізнати початкову тему, якою видозміненою вона не була б.  Композитори створюють варіації на народні мелодії, на власні теми, а також на теми інших авторів.

5. Слухання Варіацій на тему української народної пісні «Йшли корови із діброви» Р.Гриньківа (у виконанні бандури та «Пікардійської терції») .

     

 - Схарактеризуйте тему, її темброве забарвлення.

 - Які зміни музики відбулися у процесі варіювання теми?

 - Чим відрізняється варіаційний розвиток від розвитку музики в сонатній формі?

6. Робота в групах.

         Розподіліть куплети української народної пісні (за вибором) і створіть варіації на цю мелодію, імпровізуючи ритмічний супровід, змінюючи темп і динаміку, виконуючи з рухами,з інсценізацією, тощо. 

7. Підсумок уроку.

―    Яке враження справив на вас урок, його музика?

―    Яка основна тема об'єднує музичні твори, що звучали на уроці?

―    Які особливості варіацій як жанру і форми музики?

―    Самостійно дослідіть, хто з українських композиторів писав варіації на народні теми. Послухайте і схарактеризуйте ці твори.

УРОК 24

Тема. Симфонічна музика.                           

Мета. Визначити палітру почуттів, втілених у музичних творах. Поглибити знання про симфонію, як найдосконаліший жанр інструментальної музики. Розвивати увагу, уяву, пам'ять, мислення, зв’язне мовлення,  вміння інтерпретувати музику. Фор­мувати необхідні вокально-хорові навички. Ви­ховувати інтерес до класичної му­зики, моральні почуття, естетичні  смаки.

Музичний матеріал: Л.Бетховен Симфонія №5 (слухання); І.Кириліна «Зелене слоненя» (розучу­вання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, фортепіано), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 5 кл. (Л.Масол, Л.Аристова ).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету).

Музичне вітання.

 2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

Бесіда-діалог учителя з учнями щодо їхніх музичних вражень (із використанням фрагментів музики як ілюстрацій).

 3. Мотивація навчальної діяльності учнів

—  У чому полягає важливість впливу музики на людину?

—  Пригадайте симфонію, яку слухали на минулому уроці.

—  Хто її написав?

—  У якому темпі звучала перша частина?

Словничок:

Будова симфонії:

            1ч. – швидка;

            2ч. – повільна;

            3ч. – жвава;

            4ч. – швидка.

4. Слухання. Л.Бетховен симфонія №5

—  Спробуйте розповісти про загальний характер частин симфонічного циклу.

—  Порівняйте початок і фінал твору.   

—  Які почуття, емоції викликає ця музика?

—  Яким ви уявляєте героя симфонії.

5. Продовження розучування пісні І.Кириліної «Зелене слоненя».

—  Які особливості цієї пісні?

—  Які почуття вона передає?

—  Які рухи, супровід та музичні інструменти ви оберете для розкриття її характеру?

6. Підсумок уроку.

— Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?

— Яку тему вона розкривала?

— Які почуття викликає ця музика?

УРОК 24.ВИШУКАНА ФРАНЦІЯ

Мета. Поглибити знання учнів про емоційно-виразні можливості музики.  Розвивати слухацьку увагу, образно-асоціативне мислення учнів. Виховувати ціннісне ставлення до музики, а також емоційну чутливість та естетичний смак.

Музичний матеріал: К. Сен-Санс, сюїта «Карнавал тварин»; французька народна пісня «Пастух»; В. А. Моцарт, Варіації на тему французької народної пісні «Пастух»; І. Танчак «Вітерець» .

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 4 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету).

            Музичне вітання.

2. Актуалізація опорних знань, музичних вражень учнів.

 - Яка музика схвилювала вас упродовж тижня?

 - Про яку му­зику ви можете сьогодні розповісти?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

            Музика чарівної країни Франції сягає фольклорних витоків кельтських і германських племен, які с жили в давні часи на її території. У Франції безліч старовинних замків, господарі яких грали на музичних інструментах, слухали мандрівних музикантів, співали. У давнину величні споруди наповнювалися звуками музики, коли в них відбувалися лицарські турніри, весілля, бенкети, бали. Нині більша частина цих споруд перетворилися на музеї. Перший бал, про який відомо з історії, відбувся саме у Франції в 14 столітті. Відтоді вони набувають иеймовірної популярності. Але не всі люди могли на нього потрапити: існували певні правила. Дуже часто для участі в балах готували спеціальні карнавальні костюми, надягали маски, і тоді бал перетворювався на бал-карнавал, або бал-маскарад. Сьогодні вишукані бали — рідкісне явище, а от карнавали набули неабиякої популярності і на батьківщині, і поза її межами. Один з найвідоміших у світі карнавалів проводиться на півдні Франції, у м. Ніцца. Відкриття карнавалу розпочинається з появи короля і вибору королеви. Особливістю цієї щорічної події є те, що король кожного разу інакший: це може бути король Гастрономії, король Спорту, король Сміху, король Танцю, король Цирку тощо. Найяскравішими миттєвостями карнавалу вважаються «квіткові баталії», за якими можна, спостерігати упродовж всього святкування: вулицями міста рухаються величезні барвисті кортежі, схожі на кошики квітів.

Французький композитор Каміль Сен-Санс був надзвичайно талановитим митцем і водночас великим жартівником! Він написав твір, який назвав «Карнавал тварин», що отримав велику популярність і часто виконується на концертах. Кожен із 14 номерів сюїти є своєрідним «портретом» якоїсь тварини. Музика різних частин «Карнавалу тварин» часто використовується в кіно- і мультфільмах, рекламі, театральних постановках.

4. Слухання уривків сюїти К. Сен-Санса «Карнавал тварин».

- Спробуйте визначити яка тварина зображена в кожному із прослуханих уривків.

- Пригадайте французьку народну пісню «Пастух», яку вивчали у 3 класі.

5. Виконання французької народної пісні «Пастух».

Французька народна пісня «Пастух» настільки свого часу сподобалася Вольфгангу Амадею Моцарту, що вій створив на її тему варіації.

6. Слухання Варіацій на тему французької народної пісні «Пастух» В.А.Моцарта.

- Як змінилася пісня?

- Як розвивається мелодія?

7. Розучування пісні І. Танчака «Вітерець».

8. Підсумок уроку.

 - Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?

       - Які почуття вона у вас викликала?

УРОК 24. БАГАТОГРАННІСТЬ РОЗВИТКУ МУЗИКИ

Мета. Продовжувати знайомство зі світом балету; ознайомити з поняттям «симфонічна казка», повторити поняття «пісня», «танець» і «марш»; збагачувати знання учнів щодо художніх образів в образотворчому та музичному мистецтвах; розвивати здатність їх аналізувати та порівнюва­ти; засобами художніх образів виховувати інтерес до образотворчого та музичного мистецтва.

Музичний матеріал: Сергій Прокоф’єв «Тема Петрика», «Тема Качки», «Тема Пташки» із симфо­нічної казки «Петрик і Вовк» — слухання. Слова Л. Кроткевич, музика В. Верховинця «Сива шапка» — пісня-гра — розучування.

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 3 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Доброго ранку, ліси і поля,

Доброго ранку, плането Земля!

Щастя, здоров’я всім людям бажаєм,

З радістю в школу до знань поспішаєм.

1.   Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2.   Музичне привітання.

IІ. Повідомлення теми уроку.

1.    Робота з підручником, с. 82.

2.    Пізнавальна бесіда (з використанням підручника, с. 82).

Оркестр — великий колектив музикантів, які грають разом на різних ін­струментах. Від того, які інструменти входять до складу оркестру, залежить його вигляд.

Слово «орхестра» означало в Стародавній Греції нівкруглу площадку перед сценою театру, де розташовувався хор — неодмінний учасник драматичних творів в епоху Есхіла та Софокла.

Оркестри бувають духові, струнні, національних народних інструментів, естрадні, джаз-оркестри... Оркестром також називають певний набір багатьох інструментів.

Більше ста різноголосих інструментів об’єднує найбагатший і різноманіт­ний за тембрами симфонічний оркестр.

Симфонічна музика — одна з основних, найважливіших областей музичної творчості. Вона пов’язана перш за все з виконавським складом, для якого вона призначена — симфонічним оркестром. Він об’єднує інструменти різних груп і дає композитору найбагатшу палітру звукових фарб, виразних засобів для втілення своїх задумів.

Поняття «симфонічний оркестр» з’явилося в епоху класицизму, коли жили і творили Глюк, Гайдн, Моцарт. Воно виникло уже після того, як композито­ри почали точно вказувати в нотах назву інструмента, що грав той чи інший голос.

Симфонічний оркестр — великий колектив музикантів, які об’єднуються для спільного виконання музичних творів. До складу його входять дерев’яні духові інструменти: флейта, гобої, кларнети, фаготи; мідні духові — валторни, труби, тромбони, туба. Є і розкотисті литаври, тріскучі барабани, тарілки, ба­гато інших ударно-шумових інструментів, від півтораметрового (в попереку) тамтама до маленьких кастаньєт; щипкові — арфа, клавішні — рояль. І душа оркестру — група струнно-смичкових: скрипки, альти, віолончелі, контрабаси.

ІІІ.    Слухання музики.

Сергій Прокоф’єв «Тема Петрика», «Тема Качки», «Тема Пташки» із сим­фонічної казки «Петрик і Вовк».

Щоб ознайомити дітей зі звучанням симфонічного оркестру, С. Прокоф’єв 1936 року написав музичну казку «Петрик і Вовк».

Твір виконується оповідачем та оркестром.

Склад оркестру: флейта, гобой, кларнет, фагот, три валторни, труба, тром­бон, литаври, трикутник, бубон, кастаньєти, малий барабан, тарілки, великий барабан, перші скрипки, другі скрипки, альти, віолончелі, контрабаси.

Композитор послідовно представляє кожну групу оркестру. Спочатку зву­чить струнна група, яка виконує тему головного героя казки Петрика.

Далі представлені дерев’яні духові інструменти в тій послідовності, як вони записані в партитурі.

Музика Пташки та Качки так яскраво зображувальна, що ми уявляємо собі їхні рухи та голоси. Легка, ажурна тема флейти дотепно зображає пташи­ний щебет, а хвилеподібний рух шістнадцятих нот — пурхання пташки.

У тембрі гобоя, який звучить дещо гугняво, так і вчуваємо пташине «кря- кря». Нерівний ритмічний малюнок теми, «запинки» зображають незграбну Качку, що перевалюється з боку на бік. А от Качка плюхнулася в калюжу. Її рухи стали швидкими — і відразу ж прискорився темп, і тема набула рухли­вості.

З’являється Кішка. Кларнет зображає її обережну ходу.

Дідусь стурбований тим, що Петрик вийшов за ворота. А якщо з лісу при­біжить Вовк? Фагот, який виконує тему Дідуся, звучить по-старечому — бур­котливо і хрипло.

Та Петрик сказав, що не боїться вовків. Саме в цій частині ми ознайоми- ¹ лися зі струнними і дерев’яними духовими інструментами.

Побоювання Дідуся виявились не марними. З лісу прибіг Вовк. Його тема звучить грізно — страшним завиванням трьох валторн. Метушня спійманого 1 вовка, його лють зображаються тембрами виконуючих соло тромбонів. їх по- ¹ ява після валторн підсилює жорсткість звучання мідних духових інструментів.

І ось казка закінчується. З’являються браві мисливці, що йдуть слідами І Вовка. Постріли звіроловів ефектно зображені громом литавр і барабанів. «Бойовому маршу» мисливців акомпанують малий барабан, тарілки і бубон. Так ми ознайомлюємося з тембрами інструментів ударної групи.

ІV. Фізкультхвилинка

Ягіл, ягіл, ягілочка,

Ягілова дочка..

(прискорена ходьба на півпальцях)

Устала ранесенько,

Вмивалася білесенько.

(імітація вмивання)

Голівоньку чесала,

Сережки надівала,

(масаж голови від чола до потилиці)

Квіточки позбирала,

Віночок заплітала.

(присідання і вставання, руки на поясі)

На вулицю вийшла,

Як зіронька зійшла.

(перекочування ніг з пальців на п 'яти)

Взялася попід боки,

Показала скоки.(стрибки на місці)

V.  Вивчення пісні.

Слова Л. Кроткевич, музика В. Верховинця «Сива шапка» — пісня-гра - розучування.

1. Слухання пісні у виконанні вчителя.

2. Робота над піснею.

а) Портрет композитора.

б) Тактування.

в) Робота в групах за с. 84-85 підручника.

г) Музична абетка, с. 83.

VI.          Пізнавальний екскурс в минуле.

Струнні народні музичні інструменти в Україні

Бандура — український багатострунний щипковий музичний інструмент. Починаючи з XVI ст., літературні та іконописні джерела згадують про існуван­ня на території України струнних музичних інструментів, що звалися кобзами, мали різну форму і конструкцію, вимагали відмінних прийомів гри. Серед цих інструментів з’являлись і такі, що мали поруч з ладовим грифом струни на корпусі. У них і втілили ідею майбутнього акомпануючого інструмента, на яко­му не перебирають струни, а тільки видобувають щипком сріблясті звуки. Гак, звільнившись згодом від ладів та замінивши їх на грифи, цей інструмент став оригінальним витвором українського народного мистецтва, грою на якому су­проводжували свої пісні та думи легендарні кобзарі. Нині бандура служить емблемою українських народних музичних інструментів.

У літературі трапляється назва кобза. Корпус кобзи-бандури — овальний, видовбаний з верби, груші, горіха чи іншого дерева. Кількість струн на інстру­менті коливалася від 7 до 20 і більше. За формою бандура — інструмент лют­невого сімейства, а за звуковидобуванням належить до гусельного сімейства.

Бандура звучить як сольний інструмент, але найчастіше використовується в ансамблі. В Україні створена Державна капела бандуристів.

Бас. Басоля. Козобас. У невеличких народних ансамблях і оркестрах в Україні, зокрема у троїстих музиках, трапляється акомпануючий інструмент, що зветься бас, басоля. Його зовнішній вигляд нагадує скрипку або віолон­чель. У центральних та східних регіонах України трапляється чотириструнна басоля, а в західних — триструнна. Грають на басолі смичком. На Закарпатті є п’ятиструнна басоля. Оригінальним народним інструментом, що увібрав у себе ряд елементів музичного побуту Гуцульщини, став козобас. Під акомпа­немент басолі на весіллі водили козу. Пізніше виникла ідея зробити басолю з прикрасою — голівкою кози. Тож не дивно, що його назвали козобасом. Цей інструмент найчастіше вживається у фольклорних ансамблях.

Ліра — струнний щипковий музичний інструмент — з найдавніших часів відомий народам Близького Сходу, Єгипту, Греції, Риму. Виконавець грає на лірі сидячи, корпус інструмента спирається на його коліно. Звуковидобування на лірі здійснюється переборами струн пальцями (або плектром). За конструк­цією ліра близька до кіфари. Класична ліра має 7 струн, але з роками їх кіль­кість змінювалася.

В Україні, Білорусі та Росії ліра відома ще з часів середньовіччя (X ст.). У X—XII ст. ліра заявила про себе урочистою музикою в найбільших королів­ських палацах Європи. Була пора, коли композитори писали для неї твори, музиканти-віртуози давали відкриті концерти в аристократичних салонах. Та був і період, коли ліру брали в руки лише каліки, старці, щоб заробити на хліб. Ліра (існують інші назви: лера, реля, риле, риля) була часто супутником кобзи- бандури. Проте лірники не відігравали в житті народу такої соціальної ролі, як бандуристи. Темброві можливості та обмежені прийоми гри на лірі зумовили переважно сумний, церковний репертуар лірників.

У наші часи виконання на лірі знову відроджується. Цей інструмент вхо­дить до складу оркестру народних музичних інструментів, фольклорних оркес­трів та ансамблів.

Скрипка — струнний смичковий інструмент. Класичний вид його виро­блявся ще в XV-XVI століттях одночасно у різних країнах (Польщі, Італії, Франції). На півночі Італії виникли цілі школи скрипкових майстрів, особливо в Кремоне, де працювали Андре та Ніколо Аматі, Дж. Гварнері, А. Страдіварі. Саме ці віртуози розробили конструкцію скрипки, яка й у наш час є найкра­щою. Група скрипкових інструментів заклала основу класичного складу сим­фонічного оркестру ще в середині XVIII ст. Скрипка інтенсивно розвивається і як сольний інструмент. Нові жанри інструментальної музики XVIІ—XVIII століття — сольна соната і сольний концерт — виникли спочатку саме як жан­ри скрипкової музики.

Торбан. У середні віки в Європі був відомий лютнеподібний інструмент з двоповерховою головкою грифу. На вищому натягувалися струни, що вільно проходили поруч з грифом. Корпус його був глибокий і овальний.

У XVIII ст. торбан з’явився у Польщі та Україні, потім в Росії. Гриф у цього інструмента був значно ширший. Видобування звуку здійснювалося щипком пальця. До нас дійшли відомості, що торбан за своїм походженням є італійським інструментом, який через Польщу потрапив до України. Інші говорять про те, що він виник унаслідок творчого поєднання конструктивних елементів лютні та бандури.

Торбан мав елегантну вишукану форму, вимагав складних прийомів гри і був доступний лише для аристократичних сімей, козацьких старшин. Назива­ли його «панською бандурою».

Цимбали — струнний ударний музичний інструмент, який має дерев’яний корпус трапецієподібної форми з натягнутими на ньому струнами. Видобуван­ня звуку на цимбалах здійснюється завдяки ударам спеціальних паличок.

Цимбали належать до найстаріших музичних інструментів. Перші зобра­ження їх знайшли на давньоассирійських пам’ятках. В оркестрі народних му­зичних інструментів виконавець бере цимбали на коліна. Вони використову­ються як сольний, так і оркестровий інструмент. Цимбали і сьогодні входять до складу народних музичних оркестрів Угорщини, Польщі, Румунії, України та Росії.

3.     Робота в зошиті.

VІІ.     Підсумок уроку. Релаксація.