ТРАВЕНЬ
1 - Міжнародний день солідарності трудящих.
2 – 115 років від дня народження Алана Маршалла (англ. Alan Marshall) (1902-1984), австралійського письменника.
4 - 30 років Анастасії Каменських, учасниці дуету "Потап і Настя".
5 - 110 років від дня народження Ірини Вільде (справжнє ім'я Дарина Дмитрівна Макогон) (1907-1982), української письменниці.
5 – 95 років від дня народження Анатолія Андрійовича Дімарова (1922-2014), українського прозаїка.
7 - День радіо.
8 - День пам'яті та примирення.
9 - День Перемоги.
9 – 105 років від дня народження Миколи Даниловича Рудя (1912-1989), українського поета і прозаїка.
11 – 110 років від дня народження Костя (Костянтина) Михайловича Герасименка (1907-1942), українського поета і драматурга.
12 - 175 років від дня народження Жюля Массне, французького композитора.
13 – 80 років від дня народження Роджера Джозефа Желязни (англ. Roger Joseph Zelazny; в деяких перекладах також Зелазні, Зілазні) (1937-1995), американського письменника–фантаста.
14 - День матері.
15 - Міжнародний день сім'ї.
15 – 160 років від дня народження Андрія Яковича Чайковського (1857-1935), українського письменника.
16 - 60 років Юрію Шевчуку, лідеру гурту "ДДТ".
18 - День вишиванки.
18 - Міжнародний день музеїв.
18 - 60 років від дня народження Мішеля Крету, засновника та лідера гурту "Енігма".
18 - 55 років Сандрі, німецькій поп-співачці.
18 – 105 років від дня народження Вадима Миколайовича Собка (1912-1981), українського письменника, прозаїка, драматурга.
19 – 85 років від дня народження Петра Павловича Ребра (1932-2014), українського поета, прозаїка.
22 - 110 років від дня народження Лоуренса Олів'є, британського актора театру та кіно, режисера, продюсера, одного з найвидатніших акторів ХХ століття.
24 - Європейський день парків.
24- День слов'янської писемності та культури.
24 - 135 років від дня народження Кирила Стеценка, видатного українського композитора, хорового диригента, музичного та громадського діяча.
24 – 105 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха (1912-1983), українського письменника, драматурга.
25 - Вознесіння Господнє.
26 - Останній дзвоник.
26 - 60 років Богдану Бенюку, українському актору.
28 - 45 років Олександру Положинському, лідеру гурту "Тартак".
30 - 130 років від дня народження Олександра Архипенка, українського скульптора та художника, одного з основоположників кубізму в скульптурі.
30 - 80 років від дня народження Олександра Дем'яненка, російського актора.
30 - 60 років Оксані Білозір, українській співачці.
30 – 145 років від дня народження Віри Лебедової (Костянтини Іванівни Малицької) (1872-1947), української поетеси, прозаїка.
31 - Всесвітній день без тютюну.
31 - Всесвітній день блондинок.
31 – 125 років від дня народження Костянтина Георгійовича Паустовського (1892-1968), російського письменника.

30 квітня - Міжнародний день джазу

   Міжнародний день джазу — щорічна подія, організована ЮНЕСКО, щоб відзначити «підвищення ступеня інформованості міжнародної громадськості про джаз як про силу, що сприяє миру, єдності, діалогу і розширенню контактів між людьми».  Святкування проводиться 30 квітня, починаючи з 2012 року.

    Один з легендарних музичних напрямів, витоки якого йдуть глибоко в афроамериканську народну музику і блюз, що з’явилося десь в 1910-і роки, імовірно в Новому Орлеані (штат Луїзіана, США), досягло свого феєричного розквіту вже через пару десятиліть. Це був не просто синтез європейської та африканської культури, що отримав згодом повсюдне поширення, джаз з’явився як новітній фундамент для розвитку різних музичних напрямків на його базі і є цілком очікуваний, абсолютно самостійний і самодостатній стиль музичного мистецтва.

УРОК 32.

Тема. Святкова й розважальна музика.

Мета. Розкрити особливості втілення різноманітних образів у розважальній музиці . Розвивати слу­хацьку увагу, уяву учнів, уміння сприймати й виконувати музичні твори. Виховувати емо­ційну чутливість до музики.

Музичний та візуальний матеріал: О. Респігі «Фонтани Рима» (слу­хання); фото найвідоміших фонтанів світу (сприймання); А. Побужанська «Кольорова планета» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 7 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Музичне вітання.

2. Актуалізація музичного досвіду учнів.

- З якими музичними враженнями ви прийшли сьогодні на урок?

- Яка музика схвилювала вас найбільше?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці.

Відомим римським фонтанам, що в Італії, присвячено симфонічну поему Отторіно Респігі. Саме архітектурні шедеври Джованні Лоренцо Берніні — фонтани — надихнули італійського композитора на створення чудової музики. Твір складається з 4 частин, кожна з яких присвячена певному фонтану під час його споглядання у різний час доби.

1.         «Фонтан Валле Джулія на світанку». Перша частила поеми — це своєрідний оркестровий пейзаж. Музична пастораль відображає атмосферу тихого світанку, ніжне дзюрчання води фонтану, що пронизана першими сонячними променями.

2.         «Фонтан Тритона вранці». Статуя Тритона — сина бога моря Посейдона, розміщена на мушлі, яку тримають хвостами чотири дельфіни. Ця енергійна танцювальна за характером частина поеми (скерцо) починається гучним висхідним звучанням валторн, яке підхоплює весь оркестр. Інструментальними тембрами зображається, як напівлюдина-напівриба Тритон видуває з мушлі вгору високий струмінь води, яка падає в чашу фонтана. Музика створює фантастичний образ могутнього злету.

3.         «Фонтан Треві опівдні». Якщо, за словами 0. Респігі, міські фонтани — це мелодійні голоси Рима, то величний Треві — справжній соліст італійської столиці. Це найвідоміший з-поміж 280 римських фонтанів. Невелика площа нагадує переповнений глядачами амфітеатр, а сам фонтан — сцену, на якій відбуваються події «вистави». У центрі архітектурно-скульптурної композиції — фігура Нептуна, який ніби рухається із центральної ніші палацу на величезній мушлі-колісниці. Бог морів править гігантськими морськими кониками й тритонами. Потоки води падають на камені, створюючи уявну звукову картину: плескіт морських хвиль.

4.         « Фонтан вілли Медічі під час заходу сонця». Під дзюрчання фонтанної води заходить сонце, засипає Рим і вся Італія. Про це оркестровим звучанням оповідає поема Респігі.

4. Слухання симфонічної поеми Отторіні Респігі «Фонтани Рима».

- Схарактеризуйте музику частин поеми.

- Порівняйте музичні та візуальні образи фонтанів Треві, Тритон.

5. Продовження розучування пісні А. Побужанської «Кольорова планета».

6. Підсумок уроку.

- Які почуття викликала у вас музика сьогоднішнього уроку?

- Чим вона вас вразила?

Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

7. Домашнє завдання.

У вільний час із джерел Інтернету послухайте репертуар музичних фонтанів світу.

 Урок 31

Тема. Музично-театральні жанри: балет.

Мета. Визначити особливості відтворення енергії, рит­му життя в балетних виставах. Формувати образно-асоціативне мислення, особистісне ставлення до музики, вміння її оціню­вати. Розвивати художньо-творчі та загальні зді­бності учнів. Виховувати почуття патріотизму, відповідальності за справу.

Музичний матеріал: А.Хачатурян Балет «Спартак» (сприймання);

В. Соловйов-Сєдой «Балада про солдата» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 6 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагмента балету «Спартак» А.Хачатуряна.

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

(проводиться у формі діалогу).

—  Чи знайома вам музика, під яку ви заходили до класу?

—  Які думки вона навіяла?

—  Чи схожа вона на музику, яку ви слухали вдома?

—          Пригадайте, чим відрізняються класичний і характерний танці.

—  Якому з них притаманні витонченість і граційність, а якому — рухи, що відтворюють народні танці? Поясніть роль пантоміми в балеті.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Балет — слово французького походження з італійськими коренями, що означає «танець». Тобто балет — це музична вистава, зміст якої втілено засобами танцю. Цей синтетичний жанр творчості поєднав драматичне, музичне, хореографічне та образотворче мистецтво.

Звернімося до словничка

Балет — музично-театральний жанр; твір, зміст якого виражено в музично-хореографічних образах.

Балет виник в Італії, де на карнавалі полюбляли ставити веселі танцювальні сценки. А у Франції розквітнув пишний і урочистий придворний балет. Саме французькі хореографи, з-поміж яких виявилося чимало справжніх майстрів, створили специфічну мову хореографічного мистецтва. Балет складається із класичного танцю, характерного танцю    і пантоміми, за допомогою якої танцівники «розмовляють» один з одним. У сучасному балеті застосовуються також рухи, запозичені з гімнастики й акробатики.

Балетний жанр приваблював багатьох українських композиторів, зокрема, Євген Станкович написав балети «Ніч перед Різдвом» за твором М. Гоголя, «Ольга», «Вікінги» та «Володар Борисфену» на історичні сюжети.

В Україні балетні вистави, опери й оперети можна подивитися в музичних театрах Києва, Одеси, Львова, Донецька, Харкова, Дніпропетровська, а також у Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей та юнацтва — спеціальному музично-театральному закладі для дитячої аудиторії глядачів.

Балет Арама Xачатуряна «Спартак» за мотивами однойменного роману Рафаелло Джованьолі став одним із популярних творів цього жанру. Він увійшов до репертуару балетних труп кращих музичних театрів світу.

Основа драматургії балету «Спартак» — протистояння двох сил: римських легіонерів і повсталих гладіаторів на чолі зі Спартаком. У музиці балету втілилися найхарактерніші особливості творчості Арама Хачатуряна: яскраві музичні теми-образи, що миттєво запам'ятовуються, своєрідна виразна мелодика, у якій європейські інтонації органічно поєднуються зі східними, контраст і динамізм у розвитку музики.

4.Перегляд фрагментів балету «Спартак» А.Хачатуряна.

—  Висловте своє ставлення до музики балету.

—  Які емоції вона викликає?

—  Схарактеризуйте роль оркестрового колориту в Адажіо та в батальних сценах.

— Які твори композитора вам відомі?

5. Розучування «Балади про солдата» (музика композитора В.Соловйова-Сєдого на слова М. Матусовського).

—  Що означає музичний термін «балада»?

У середні віки баладою називали народну пісеньку, яка су­проводжувала танець. Недарма її назва походить від латинського ballo — танцювати.

Потім жанр балади прийшов до літератури як лірико-епічний  драматичний твір, основу змісту якого складають історичні події, старовинні легенди і перекази. У такому самому значенні в епох романтизму балада повернулася до музики — вокальної та інстру­ментальної.                                                                                  

У музичних баладах оживають легендарні, інколи фантастич­ні персонажі сивої давнини та реальні особи й історичні події різних часів.

Музика балади розгортається послідовно, відображаючи роз­виток сюжету поетичного тексту або програмного задуму інстру­ментального твору.

—  Прочитайте текст пісні.. Про які історичні події в ній розпо­відається?

—  Подумайте: чому поет присвятив твір солдату? Які почуття він вкладає у вірш?

—  Як ви гадаєте: яка музика зможе передати зміст і характер поезії М. Матусовського?

Слухання «Балади про солдата» в запису.

—  Які ваші враження від почутої пісні?

—  Які почуття та думки вона викликає?

6. Підсумок уроку.

—  Яка музика звучала на нашому уроці?

—  Чим вона вас вразила?

—  Яким подіям присвячена пісня «Балада про солдата»? Які почуття вона викликає?

—  Розкажіть про жанрові особливості балету.

Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

8. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором, підготувати розповідь про її характер і зміст.

УРОК 32

Тема. Діалог музики та живопису.

Мета. Показати тісний взаємозв’язок музики та живопису. Познайомити учнів з такими напрямками мистецтва, як кольоромузика та музикальний живопис. Розвивати вокально-хорові навички, творчі виконавські здібності учнів, збагачувати їхній емоційно-естетичний досвід. Ви­ховувати ціннісне ставлення до праці, до людей, до власного «я».

Музичний та візуальний матеріал: Р.Роджерс «До-ре-мі» (розучування); В.Кікта Концертна симфонія для арфи з оркестром «Фрески Софії Київської» (1частина – «орнамент») (слухання), М.Чюрльоніс Соната зірок (слухання).

Тип уроку: комбінований.                                                                    

Обладнання: музичні інструменти (баян, фортепіано), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 5 кл. (Л.Масол, Л.Аристова ).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету).

2. Актуалізація музичного досвіду, опорних знань учнів.

— Із якою музикою ви прийшли на урок?

Розповіді учнів про звучання та зміст прослуханої музики за власним вибором упродовж тижня.

3. Слухання. В.Кікта Концертна симфонія для арфи з оркестром «Фрески Софії Київської» (1 частина – «орнамент»)

— Порівняйте музичні й живописні фрески.

— Як музика втілює монументальність фрескового живопису, декоративність орнаменту?

— Звучання якого інструменту Давньої Русі наслідує арфа?

4. Слухання. М.Чюрльоніс Соната зірок.

―    Який характер твору?

―    Порівняйте музичні та живописні образи Чюрльоніса.

8. Продовження розучування пісні Р.Роджерса «До-ре-мі».

9. Підсумок уроку.

—  Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?

—  Якій темі вона присвячена?

10. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором, визначати її характер та втілені в ній почуття. По можливості підготувати матеріал, який поглиблює тему уроку.

УРОК 31. ПОВЕРНЕННЯ ДОДОМУ, В УКРАЇНУ

Мета. Поглибити знання учнів про емоційно-виразні можливості музики.  Розвивати слухацьку увагу, образно-асоціативне мислення учнів. Виховувати ціннісне ставлення до музики, а також емоційну чутливість та естетичний смак.

Музичний матеріал: українська народна пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»; М. Глінка «Гуде вітер вельми в полі».

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 4 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету).

            Музичне вітання.

2. Актуалізація опорних знань, музичних вражень учнів.

 - Яка музика схвилювала вас упродовж тижня?

 - Про яку му­зику ви можете сьогодні розповісти?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

            Ось і завершується наша музична подорож країнами світу. Повертаймося додому — в обійми рідної У країни! Напевно, вам не раз доводилося чути українську народну пісню літературного походження «Реве та стогне Дніпр широкий...», автором віршів якої є Тарас Шевченко. У композиції оспівується український пейзаж: буря на Дніпрі, місяць на небі і передсвітанковий стан природи. Ця пісня — музична візитівка нашої країни, адже її мелодія звучала як позивний на українському радіо під час Другої світової війни (радіостанція «Дніпро»). А нині ця пісня прикрашає ефіри Першої програми Національного радіо та Всесвітньої служби «Радіо Україна».

4. Слухання української народної пісні «Реве та стогне Дніпр широкий».

- Який характер мелодії?

- Що оспівується в пісні?

- Як її треба виконувати? 

5. Розучування пісні М. Глінки «Гуде вітер вельми в полі».

6. Підсумок уроку.

 - Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?

       - Які почуття вона у вас викликала?

7. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором. Підготувати розповіді про її зміст, характер звучання, виражені в ній почуття.

Урок № 30. ЩО В МУЗИЦІ ЗВУЧИТЬ?

Мета:

♦     навчальна: учити учнів визначати особливості емоційного змісту, засоби музич­ної виразності, що відіграють вирішальну роль у створенні музичних образів; про­довжити формувати ладові уявлення, зорово-слухове сприйняття;

♦     розвивальна: розвивати творчі здібності учнів, уміння завдяки музиці відчувати красу навколишнього світу, неповторність кожного з представників живої природи;

♦      виховна: виховувати інтерес і любов до музики, пісні, творчої праці, бажання вчи­тися музики.

Музичний матеріал: К. Сен-Санс «Лебідь», «Слон»; М. Лисенко «Пісня Лисички» (з опе­ри «Коза-Дереза»); А. Філіпенко «Зацвіла в долині»; українська народна пісня-гра «Іди, іди, дощику».

Обладнання: дитячі музичні інструменти; комп’ютер,  фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

1.         ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 Перевірка готовності класу до уроку

 Музичне вітання

2.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

♦   Які настрої може виражати музика?

♦   Пригадайте, які музичні твори допомогли нам побачити природу.

♦   Які засоби музичної виразності ви пам’ятаєте?

3.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Нас об’єднує вірний друг — музика. Вона може багато про що розповісти, підказати, розрадити, заспокоїти, адже в неї багато помічни­ків: пісні й танці, оркестри і солісти, композитори та виконавці. Ми вже знає­мо, що музика може намалювати природу, передати настрій людини і навіть... оживити картину. Чи хотіли б ви почути і побачити ці картини?

4.  ОСНОВНА ЧАСТИНА

4.1.          Слухання музики

Учитель. На дошці — малюнки тварин, але ми їх ще не бачимо. (Малюн­ки обернені зворотним боком.) Зараз прозвучить музика, ви її уважно послу­хайте та відгадайте, про кого йшлося в ній, а малюнки допоможуть дізнатися, чи правильно ми відповіли. Послухайте першу музичну загадку та скажіть, хто змальований у цьому творі?

Слухання твору «Слон» К. Сен-Санса

♦   Якими звуками — низькими чи високими — змальовано образ тварини?

♦   Як звучала музика: легко чи важко, швидко чи повільно?

А тепер погляньмо на малюнок! (Перегорнути малюнок.) Хто це? Так, слон — важкий, неповороткий, дуже великий. Тому музика, що його зобра­зила, важка, повільна, виконана на інструменті з низьким звучанням — кон­трабасі.

♦   Чи підказала вам музика, що робить слон?

Послухайте ще раз та намалюйте рухами рук музику слона.

Повторне слухання музики з пластичним інтонуванням

Ви відчули, що спочатку слон нібито важко крокує, а потім починає танцю­вати.

Складіть до цього твору коротеньке оповідання.

Учні складють коротенькі оповідання за прослуханою п’єсою К. Сен- Санса «Слон». Учитель заслуховує оповідання 2—3 учнів.

А ось і друга музична загадка.

Цей твір розповість вам про іншого представника живої природи.

А ось про кого — ви здогадаєтеся, почувши його музику!

Слухання «Лебідь» К. Сен-Санса

♦      Як звучить музика? Оберіть потрібні слова: спокійно, тихо, м’яко, ніжно, радісно, грайливо.

Погляньмо на малюнок! (Перегорнути малюнок.) Який чудовий птах!

Це — величний лебідь, з довгою гордою шиєю, білосніжним пір’ям. Він ти­хо погойдується на маленьких хвилях, дозволяє нам милуватися його казко­вою красою.

Ці дві п’єси так і називаються — «Слон» та «Лебідь». Написав їх французь­кий композитор Каміль Сен-Санс.

4.2.   Вокально-хорова робота Розучування поспівки «Іди, іди, дощику»

Учитель. Чи любите ви казки? Я знаю, що так. У багатьох казках дійо­вою особою є лисичка.

♦   Пригадайте казки, у яких однією з дійових осіб була лисичка.

♦   Які риси характеру має лисичка?

Ви, мабуть, здогадалися, що на третьому малюнку ми побачимо лисичку. Але яку? Послухайте «Пісню Лисички» М. Лисенка.

♦   Якою, на вашу думку, буде зображена лисичка на малюнку?

Слухання твору «Пісня Лисички» М. Лисенка

♦   Який характер Лисички бачимо у пісні?

♦   Яким є настрій музики пісні?

♦   Якою ви намалювали б Лисичку?

Розучування твору «Пісня Лисички» М. Лисенка

Повторення пісні «Зацвіла в долині» А. Філіпенка

5.  ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Сьогодні на уроці до нашої музичної скарбнички ми додали три музичних портрети різних тварин.

♦   Які картини ми побачили на уроці?

♦   Як музика зображувала слона та лебедя?