УРОК 31

Тема. Святкова й розважальна музика.

Мета. Визначити особливості образного змісту розважальної музики. Поглибити розуміння понять «легка музика», «естрада», «шоу». Розвивати образно-асоціативне мислення учнів, виконавські навички, твор­чі й загальні здібності. Виховувати інтерес до старовинної розважальної музики, зокрема творчості Г. Ф. Генделя, кращі людські почуття.

Музичний матеріал: Г. Ф. Гендель, сюїта «Музика для королівського феєрверку» (слухання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 7 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Музичне вітання.

2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.

- З якою музикою ви прийшли сьогодні на урок?

- Які музичні події вас схвильовували впродовж тижня?

3. Мотивація музично-творчої діяльності учнів.

Музичні твори, призначені для відпочинку, свят і розваг, часто називають легкою музикою. Слово до застосовується до різноманітних явищ і напрямів музичного мистецтва. Така музика і справді легка для сприйняття. Розважальну музику ми чуємо найчастіше з естради, в цирку, по телебаченню або просто неба. До легкої музики належать естрадні пісні й танці, твори для вокально-інструментальних ансамблів (ВІА). Така музика покликана передусім розважити слухачів, створити їм гарний настрій.

-       Яку музику виконують під час свят у вашому краї?

-       Які інструменти використовують ансамблі троїстих музик під час українських народних свят?

Легка музика, що звучала під час свят, розваг і народних гулянь, завжди захоплювала людину, надавала святкового настрою, створювала особливу радісну атмосферу.

Зазвичай легку розважальну музику — пісенну чи танцювальну— виконують під акомпанемент естрадного оркестру або ансамблю. До естрадного оркестру поряд із інструментами, традиційними для симфонічного оркестру, належать саксофони, електрогітари, ударна установка, синтезатор.

-       Пригадайте, що таке естрада.

Програма естрадного концерту може поєднувати різноманітні виступи: музичні (спів, інструментальна п’єса), хореографічні (танцювальна мініатюра), літературно-театральні (художнє читання, гумористичні сценки, пантоміма), циркові (клоунада, жонглювання). Таким чином, синтетична і багатожанрова за своєю природою естрада тісно пов’язала з багатьма видами мистецтва.

Сьогодні естрада не обмежується концертними залами, вона знаходить шанувальників на стадіонах (зокрема на багатотисячних концертах «зірок»-виконавців), мільйони слухачів біля екранів телевізорів та у всесвітній мережі Інтернет. У той самий час естрадні виступи є невід’ємною частиною шоу- бізнесу. Слово «шоу» (з англ. «видовище») міцно ввійшло в наше життя: без шоу не можна уявити жодного визначного святкування. Чимало пісенних і танцювальних шоу сьогодні можна переглянути й по телебаченню. Зазвичай для створення телешоу застосовують найсучасніші технології у галузі звуку, освітлення, відеозйомки тощо.

Звернімося до словничка.

Шоу — захід розважального, постановочного характеру, який, як правило, відбувається перед публікою (реальною чи віртуальною).

Корені розважальної і святкової музики сягають у далеке минуле. У давнину існувала традиція виконувати розважальну музику не лише на балах, а й у парках і садах просто неба. Такі твори писали до певних церемоній, урочистостей. Прикладом може слугувати сюїта «Музика для королівського феерверку» Георга Фрідріха Генделя, яка була створена у 1749 р. на замовлення короля Георга П з приводу укладання мирного договору. Король бажав, щоб на святі, яке готувалося для знаті, дипломатів і високошанованих гостей, грала лише «військова музика». Проте композитор залучив до виконання струнну групу інструментів. Генеральну репетицію провели в лондонському парку без феєрверку, тому музику почули всі охочі, як виявилося — 12 тисяч людей. На самому ж святі сюїту виконували 100 музикантів у супроводі грандіозного феєрверку.

Сюїта складається з п’яти номерів. Відкриває її, звісно, увертюра. Друга частина — «Бурре», третя — «Світ», у якій виражається благословений спокій світу, четверта — «Радість», де яскраві партії труб мали музично зобразити тріумф. Завершується твір Менуетом у мінорі й мажорі. 

4. Слухання сюїти «Музика для королівського феєрверку» Г.Ф.Генделя.

- Яке загальне враження від музики?

- Які ефекти відтворює композитор?

- Чи доцільно використовувати цю музику підчас сучасного відпочинку?

5. Підсумок уроку.

- Яка музика уроку справила на вас враження? Чому?

- Назвіть види мистецтв, які поєднуються в естрадних програмах.

- Поясніть на конкретних прикладах, що таке «легка музика», «шоу».