УРОК 29

Тема. Електронна музика.

Мета. Визначити характерні особливості та виражальні можливості електронної музики. Поглибити знання учнів про різноманітний світ інструментальної музики. Розвивати творчі здібності учнів (твор­чу увагу, уяву), образне сприйняття музики. Виховувати ціннісне ставлення до музики, людських почуттів, естетичний смак.

Музичний матеріал: К. Штокгаузен, цикл «Звук. 24 години дня. Година №13. Космічні пульси» (слухання); А. Олейнікова, «Жити щоб веселіш» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 7 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання музики на вибір вчителя.

Музичне вітання

2. Актуалізація музичного досвіду учнів.

- З якими музичними враженнями ви прийшли сьогодні на урок?

- Яка музика схвилювала вас найбільше?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні, поряд із народною і класичною музикою, найчастіше у програмах радіо і телебачення, у кінофільмах і комп’ютерних іграх лунає сучасна музика у виконанні на електронних інструментах — електрогітарах, синтезаторах тощо. І це не дивно, адже в епоху розвитку електротехнологій змінюється палітра музичного мистецтва. З появою електронно-акустичної апаратури виникають нові можливості для композиторів і виконавців. Зароджується новий напрям мистецтва — електронна музика.

Звернімося до словничка.

Електронна музика — музика, створена з використанням електронних музичних інструментів і технологій (часто за допомогою спеціальних комп’ютерних програм)

У 1948 р. французький інженер-акустик П’єр Шеффер створював чимало шумових дослідів. Саме вони згодом стали основою конкретної музики, яка в подальшому вплинула на розвиток електронної музики. Конкретна музика — це сукупність викривлених (перекручених) природних шумів, для якої характерна відсутність мелодії. Ідеться про такі шуми як плескіт морських хвиль, шелестіння листя, спів пташок, завивання вітру, стукіт крапель дощу, а також звуки молотів, поїздів, машин тощо. Найвідомішою роботою в даному стилі є «Електронна поема» Едгара Вареза, яка вперше прозвучала на відкритті Брюссельської всесвітньої виставки у 1958 р. і згодом стала її гімном. Конкретна музика різнобічно вплинула на формування великої кількості стилів електронної музики, однак найвизначніше її досягнення полягає в тому, що вона є «пращуром» академічної електронної музики. Зважаючи на складність роботи з обладнанням того часу, електронна музика не отримала в даний період широкого поширення. Однак у 90-х рр. відбулося повторне відродження електронної музики. Для її виконання використовували вже електромеханічні музичні інструменти, наприклад електрогітари, синтезатори й комп'ютери. Усі ці інструменти стали доступні не лише професійним студіям звукозапису, а й широкому загалу. Тому електронна музика, яка раніше розвивалася переважно композиторами академічного напряму, стала частиною поп-культури. В електронній музиці особливу роль відіграють темброві і фактурні барви, колористичні ефекти, які виникають завдяки експериментуванню з різними звучаннями.

Легендою музичної електроніки, піонером і лідером електронної музики вважається Карлхайнц Штокхаузен, автор понад трьохсот творів у цій галузі.

4. Слухання. К. Штокгаузен, цикл «Звук. 24 години дня. Година №13. Космічні пульси»

- Які почуття викликає електронна музика?

- Чим вона вражає слухачів?

- Чому, на вашу думку, К. Штокхаузен назвав свою композицію «космічною»? 

5. Розучування пісні А.Олейнікової «Жити щоб веселіш».

6. Підсумок уроку.

- Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?

- Що нового ви дізналися про електронну музику?

- Які ви знаєте електронні музичні інструменти?

- На якому з них бажаєте навчитися грати?