ЛИСТОПАД

3 - 60 років Дольфу Лундгрену, шведському актору.

3 – 130 років від дня народження Самуїла Яковича Маршака (1887-1964), російського дитячого письменника, поета, драматурга, перекладача.

8 - Міжнародний день КВК.

9 - Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва.

9 - День української писемності та мови.

9 - День книги рекордів Гіннеса.

9 – 145 років від дня народження Богдана Лепкого, українського поета, прозаїка, літературознавця.

14 – 110 років від дня народження Астрід Ліндгрен, шведської дитячої письменниці - казкарки.

14 – 105 років від дня народження Андрія Малишка, українського поета, перекладача, літературного критика.

16 - Міжнародний день толерантності.

16 - День працівників радіо, телебачення та зв'язку України.

18 - День народження Діда Мороза.

18 - 55 років Кірку Геммету, соло-гітаристу гурту Metallica.

19 - 55 років Джоді Фостер, американській кіноактрисі.

20 - 100 років від дня народження Григорія Кониського, українського письменника, проповідника, церковного і культурного діяча. 

20 - Всесвітній день дитини.

21 - День Гідності та Свободи.

21 - Всесвітній день вітань.

21 - Всесвітній день телебачення.

24 - День завоювання друзів.

25 - День пам'яті жертв голодомору.

25 - 455 років від дня народження Лопе де Вега, іспанського драматурга і поета.

27 - 75 років від дня народження Джиммі Гендрікса, найкращого гітариста усіх часів і народів за версією журналу Rolling Stone.

28 - 260 років від дня народження Вільяма Блейка, англійського поета, художника, гравера.

29 – 215 років від дня народження Вільгельма Гауффа, німецького письменника.

30 – 350 років від дня народження Джонатана Свіфта, англомовного ірландського письменника.

31 жовтня - 385 років від дня народження Яна Вермера, одного з найбільших живописців "Золотого століття" голандського мистецтва

30 жовтня - 135 років від дня народження                      Михайла Бойчука,               українського художника-монументаліста

урок 9

Тема. Фольклор і музичний театр.

Мета. Формувати в учнів здатності до сприймання й ро­зуміння музичних образів танцювальної музики жанру балету. Розвивати вміння логічно й аргументовано висловлювати свої думки щодо образ­ного змісту музики. Виховувати інтерес до твор­чості І. Стравінського, слав’янського фольклору, а також естетичний смак, почуття патріотизму й любов до природи.

Музичний матеріал: І. Стравінський, балет «Весна священна» (слухання);    М. Коваль «Балада про Крути» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 7 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагменту фольк-опери Є. Станковича «Цвіт папороті».

Музичне вітання.

2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.

—   Чи схвилювала вас музика початку уроку?

—   Які почуття вона у вас викликала?

—   Як називається твір, який щойно прозвучав, та хто його автор?

3. Мотивація навчальної діяльності.

Сучасна балетна вистава відрізняється від класичного бале­ту тим, що їй притаманні ритмопластичні танці, пантоміма, елементи акробатики, світлозвукові ефекти, оригінальні деко­рації, костюми, і навіть спів (хори).

-       При гадайте характери і ознаки класичного балету

-       З яких танцювальних номерів складається балетна вистава?

-       Які балети ви знаєте?

Відомий композитор Ігор Стравінський створив балет «Весна священна», у якому відобразив язичницьку Русь навесні: з дівочими хороводами, культом Землі, жертвоприношенням на честь богині Весни. У балеті надзвичайно сильний і виразний ритм. Композитор використовує основні музичні засоби — тембр, гармонію і ритм, щоб зобразити взаємовідносини природи і людини.

Новизну і складність музики відчули і глядачі підчас прем’єри, і оркестр па репетиціях. Лібрето до балету написали сам композитор — Ігор Стравінський, і Ми­кола Реріх — всесвітньо відомий художник, який також створив декорації і костюми до вистави.

Прем’єру балету глядачі не сприйняли, залишивши поза увагою оригінальність і склад­ність хореографії на тему язич­ницьких обрядів. Але минули роки, і балет підкорив серця ша­нувальників мистецтва в усьому світі.

4. Слухання фрагментів балету І. Стравінського «Весна священна».

- Чим вражає музика балету?

- Які картини-образи виникли у вашій уяві?

- Чому глядачі на прем'єрі не сприйняли балет?

5. Продовження розучування пісні «Балада про Крути» М. Коваля.

8. Підсумок уроку.

—   Яка музика звучала на нашому уроці?

—   Яка музика вразила вас сьогодні найбільше?

—   Який висновок ви можете зробити, виходячи з образного змісту музичних творів?

—   У яких кольорах ви бачите урок?

—   Які теми та образи використав у своєму балеті «Весна священна» Ігор Стравінський?

—   Поміркуйте, чому композитори сучасності звертаються до фольклору та музичних традицій минулого?

УРОК 9

Тема. Кантата.

Мета. Визначити особливості відображення життєво­го змісту та почуттів у жанрі кантати. Збагатити емоційно-естетичний досвід учнів через осягнення художньо-образної суті музичного мистецтва, через пісенну творчість. Розвивати творчі здібності учнів. Виховувати ін­терес до хорової музики, а також почуття прекрасного та есте­тичний смак.

Музичний матеріал: Л.Дичко «Веснянка» з кантати «Пори року» (слухання); І.Кириліна «Будинок під блакитним дахом» (виконання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 6 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагменту Реквієму В.А.Моцарта.

Музичне вітання.

2. Актуалізація музичного досвіду учнів.

—Яка музика вітала вас, коли ви заходили до класу (ка­бінету)?

— До якого музичного жанру вона належить?

—Які приклади впливу музики на людину ви можете на­вести?

— Із якими музичними враженнями ви прийшли на сьогод­нішній урок?

3. Виконання пісні І.Кириліної «Будинок під блакитним дахом».

— Який характер пісні?

— Яка основна ідея цього музичного твору?

4. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.

Слово «кантата» походить від італійського саntаrе, що означає «співати». Жанр кантати виник кілька століть тому, але спочатку був призначений для співу в супроводі музичного інструмента. Сучасна кантата — це великий музичний твір, що складається з кількох частин і може виконуватися хором, солістами та симфонічним оркестром.

Звернімося до словничка

Кантата — жанр вокально-хорової музики; великий твір для хору, соліста й оркестру.

            Зазвичай, усі частини кантати поєднані між собою спільною ідеєю, кожна з них послідовно розкриває ту саму тему. Виражальні засоби музичного мистецтва та літератури, поєднуючись і взаємодіючи між собою, дають змогу авторам кантати (поетові й композитору) яскраво та різноманітно втілити свій задум.

Серед авторів кантат чимало українських композиторів. Урочисті та лірико-епічні кантати писали Микола Лисенко, Левко Ревуцький, Денис Січинський, Станіслав Людкевич.

Леся Дичко — сучасний автор високохудожніх хорових творів, зокрема кантат. Також вона писала інструментальні п'єси для дітей.

Кантата "Пори року" Лесі Дичко складається з чотирьох частин, текст до яких взято з українських календарно-обрядових пісень:

           Частина 1 "ВЕСНА" - "Вийди, вийди, Іванку";

                                                 "Благослови, мати, весну закликати".

           Частина 2 "ЛІТО" - "Петрівочка, мала нічка";

                                             "Ой, нас чотири подружечки";

                                             "А ми кривого танцю йдем".

           Частина 3 "ОСІНЬ" - "Ой, на горі жита много";

                                               "Дівка Явдошка сіяла пшеницю".

           Частина 4 "ЗИМА" - "Щедрий вечір" (початок).

Прослухайте першу частину кантати.

5. Слухання. Л.Дичко «Веснянка» з кантати «Пори року».

- Схарактеризуйте загальний настрій музики.

- Які образи виникають в уяві?

- Пригадайте, які ще композитори писали музику, присвячену порам року. 

6.Підсумок уроку та організація дискусії «Моя думка».

Проводять як підсумок вивченого, організовуючи творчі гру­пи, з використанням технології «Мікрофон».

Питання для дискусії.

-    Розкрийте жанрові особливості кантати.

-    Пригадайте, кантати яких композиторів ви слухали.

Підсумок уроку.

Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

7. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором, підготуватися до розпо­віді про її характер та втілені в ній почуття на наступному уроці.

УРОК 9

Тема. Пісня – душа народу.

Мета. Збагатити знання з історії рідного краю крізь призму музичного мистецтва. Показати значення  української народної пісні в житті народу. Визначити особливості історичних пісень. Розвивати вокально-хорові навички, творчі виконавські здібності учнів, збагачувати їхній емоційно-естетичний досвід. Ви­ховувати ціннісне ставлення до суспільства і держави, до людей, до власного «я».

Музичний матеріал: Українська народна пісня «Засвіт встали козаченьки»(слухання); М.Лисенко Увертюра до опери «Тарас Бульба»; М.Балема «Козацькому роду нема переводу» (розучування); українська народна пісня «Чи не той то Омелько» (виконання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, фортепіано), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 5 кл. (Л.Масол, Л.Аристова ).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету).

Музичне вітання.

2. Актуалізація музичного досвіду учнів.

—Які народні пісні можуть називатися історичними?

— Які події в них згадуються?

— Хто такі кобзарі?

3. Слухання. Українська народна пісня «Засвіт встали козаченьки».

— Який характер пісні?

— Про що розповідається в пісні?

— Охарактеризуйте засоби музичної виразності.

    За переказами, автором цієї пісні вважають легендарну піснярку Марусю Чурай. Створена вона була як лірична, але поступово так полюбилася козакам, що перетворилася на маршову, похідну. Пісня має кілька варіантів.

       Мелодії народних пісень у своїх творах використовували багато композиторів. В увертюрі до опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка ви почуєте мелодію народної пісні.

4. Слухання. М.Лисенко Увертюра до опери «Тарас Бульба».

— Мелодія якої пісні звучить в оркестровому виконанні?

 - Порівняйте характер мелодій пісні «Засвіт встали козаченьки» та увертюру до опери. Що змінилося?

 - Порівняйте засоби виразності творів.

5. Розучування пісні М.Балеми «Козацькому роду нема переводу».

"+"

"-"

6. Виконання української народної пісні «Чи не той то Омелько».

7.Підсумок уроку.

8. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором, підготуватися до розпо­віді про її характер та втілені в ній почуття.

УРОК 9. ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ

 Мета.  Поглибити знання учнів щодо ролі та значення народної музики в житті людини. Розвивати образно-асоціативне мислення, творчу уяву учнів. Виховувати інтерес до народної музики, а також по­чуття краси, любові до природи.

Музичний матеріал: Я. Степовий «Зоре моя вечірняя», укр. нар. пісня «Ой ходить сон коло вікон», О. Рибніков Колискова «Сон» з кінофільму «Казка про зоряного хлопчика», укр. нар. пісня «Котику сіренький».

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 4 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету).

2. Актуалізація музичного досвіду учнів.

—  Яка музика прозвучала на початку сьогоднішнього уроку?

—  Які почуття вона викликала у вас?

3. Мотивація навчальної діяльності.

Настає вечір – час тиші та спокою, коли засинає природа. Композитори, художники й поети оспівували цю пору у своїх творах. Так, відомий український поет Тарас Шевченко написав вірш «Зоре моя вечірняя», а композитор Яків Степовий створив до цієї поезії музику... Пісня так сподобалася людям, що стала народною. Прочитайте уривок з вірша Т. Шевченка. А яку мелодію до нього написали б ви?

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає.

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

4. Слухання пісні Я. Степового «Зоре моя вечірняя».

 - Чи схожа ця пісня на народну?

 - Що їй притаманне?

 - Який характер пісні та які почуття вона викликає?

5. Мотивація навчальної діяльності.

Ця пісня — лірична. У таких композиціях відо­бражається душа народу. Мелодії ліричних пісень спокійні, часом сумні, а виконують їх протяжно, іноді тужливо.

Досить часто композиторські пісні за характером зву­чання й образами, що постають у них, нагадують народні. Як ти бачиш, ця пісня також перетворилася на народну.

Народна пісня супроводжує людину від самого її на­родження. І найперша з них — та, яку співають матусі своїм синочкам і донечкам перед сном. Пригадай: як вона називається? Звісно, це колискова — старовинна пісня, під яку заколисують дитину. Згадайте, про кого йдеться в колискових піснях. Про котика, про вовка, про ведмежатка, про козу...

Звернімося до словничка

Колискова пісня — музично-поетичний твір, який співають, коли заколисують дитину.

6. Слухання української народної пісні «Ой ходить сон коло вікон» .

 - Для чого і коли співають цю пісню?

 - Які образи ожили в музиці?

 - Які основні властивості музики з’являються в колискових піснях?

7. Мотивація навчальної діяльності.

Послухай колискову з кінострічки «Казка про зіркового хлопчика», музику до якої написав Олек­сій Рибніков. Порівняй її з народною піснею, яку ти слу­хав на цьому уроці. Чим відрізняється композиторська колискова від народної?

8. Слухання. О. Рибніков Колискова «Сон» з кінофільму «Казка про зоряного хлопчика».

9. Розучування української народної пісні «Котику сіренький».

10. Підсумок уроку.

—  Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?

—  Які її образи?

—  Які почуття вона у вас викликала?

11. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором. Розповідати про почуття, втілені в ній.