УРОК 9. ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ

 Мета.  Поглибити знання учнів щодо ролі та значення народної музики в житті людини. Розвивати образно-асоціативне мислення, творчу уяву учнів. Виховувати інтерес до народної музики, а також по­чуття краси, любові до природи.

Музичний матеріал: Я. Степовий «Зоре моя вечірняя», укр. нар. пісня «Ой ходить сон коло вікон», О. Рибніков Колискова «Сон» з кінофільму «Казка про зоряного хлопчика», укр. нар. пісня «Котику сіренький».

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 4 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету).

2. Актуалізація музичного досвіду учнів.

—  Яка музика прозвучала на початку сьогоднішнього уроку?

—  Які почуття вона викликала у вас?

3. Мотивація навчальної діяльності.

Настає вечір – час тиші та спокою, коли засинає природа. Композитори, художники й поети оспівували цю пору у своїх творах. Так, відомий український поет Тарас Шевченко написав вірш «Зоре моя вечірняя», а композитор Яків Степовий створив до цієї поезії музику... Пісня так сподобалася людям, що стала народною. Прочитайте уривок з вірша Т. Шевченка. А яку мелодію до нього написали б ви?

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає.

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

4. Слухання пісні Я. Степового «Зоре моя вечірняя».

 - Чи схожа ця пісня на народну?

 - Що їй притаманне?

 - Який характер пісні та які почуття вона викликає?

5. Мотивація навчальної діяльності.

Ця пісня — лірична. У таких композиціях відо­бражається душа народу. Мелодії ліричних пісень спокійні, часом сумні, а виконують їх протяжно, іноді тужливо.

Досить часто композиторські пісні за характером зву­чання й образами, що постають у них, нагадують народні. Як ти бачиш, ця пісня також перетворилася на народну.

Народна пісня супроводжує людину від самого її на­родження. І найперша з них — та, яку співають матусі своїм синочкам і донечкам перед сном. Пригадай: як вона називається? Звісно, це колискова — старовинна пісня, під яку заколисують дитину. Згадайте, про кого йдеться в колискових піснях. Про котика, про вовка, про ведмежатка, про козу...

Звернімося до словничка

Колискова пісня — музично-поетичний твір, який співають, коли заколисують дитину.

6. Слухання української народної пісні «Ой ходить сон коло вікон» .

 - Для чого і коли співають цю пісню?

 - Які образи ожили в музиці?

 - Які основні властивості музики з’являються в колискових піснях?

7. Мотивація навчальної діяльності.

Послухай колискову з кінострічки «Казка про зіркового хлопчика», музику до якої написав Олек­сій Рибніков. Порівняй її з народною піснею, яку ти слу­хав на цьому уроці. Чим відрізняється композиторська колискова від народної?

8. Слухання. О. Рибніков Колискова «Сон» з кінофільму «Казка про зоряного хлопчика».

9. Розучування української народної пісні «Котику сіренький».

10. Підсумок уроку.

—  Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?

—  Які її образи?

—  Які почуття вона у вас викликала?

11. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором. Розповідати про почуття, втілені в ній. 

УРОК 8. СВІТ ДИТЯЧИХ ІГОР

  Мета. Визначити особливості відтворення енергії, рит­му життя в музиці. Формувати образно-асоціативне мислення, особистісне ставлення до музики, вміння її оціню­вати. Розвивати художньо-творчі та загальні зді­бності учнів. Виховувати почуття патріотизму, відповідальності за справу.

Музично-дидактичний матеріал: укр. нар. пісня «Вийди, вийди, сонечко»,

С. Прокоф’єв «Базіка», М. Степаненко «Дражнилка», лічилка «Котилася торба», Ю. Шевченко «Диво-місто Навпаки».

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 4 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету).

2. Актуалізація музичного досвіду учнів.

—  Яка музика прозвучала на початку сьогоднішнього уроку?

—  Які почуття вона викликала у вас?

3. Мотивація навчальної діяльності.

          Ви, напевно, як і всі діти, дуже полюбляєте грати в різні ігри. У давнину діти також любили різні за­бавки та ігри, більшість із яких супроводжувалася піснями жартівливого характеру: потішками, закличка­ми, промовлянками, дражнилками, скоромовками, лічил­ками. Дуже часто саме дітлахи різного віку допомагали батькам по господарству, зокрема, пасти гусей, овець, корів. Звідси й виникли назви ігор: «Гуси», «Квочка», «Кози» тощо. Перед початком гри діти, зазвичай, промов­ляли лічилку, щоб визначити ролі кожного.

Звернімося до словничка

Лічилка — невеликий віршик із лічбою в дитя­чій грі. Виконується в чіткому ритмі.

4. Розучування та виконання поспівки-лічилки «Котилася торба».

5. Мотивація навчальної діяльності.

У давнину люди вірили в сили природи та слова, тому зверталися до природних явищ, стихій і об’єктів у коротких віршах — закличках. Люди вірили, що, промовляючи заклички, зможуть вплинути на погоду, врожайність або саму людину.

Звернімося до словничка

Пісні-заклички — короткі пісні, у яких зверта­ються до природи, довкілля, людини.

6. Слухання української народної пісні «Вийди, вийди, сонечко» .

 - Для чого і коли співають цю пісню?

 - Кого закликають діти в пісні?

 - З якою динамікою її співають і чому?

 - З яким настроєм необхідно її виконувати?

7. Мотивація навчальної діяльності.

Звернімося до словничка

Скоромовки — невеликі промовки гуморис­тичного спрямування.

Скоромовка може складатися лише з однієї фрази, яка будується на поєднанні (повторенні) слів і звуків, складних для вимови.

Пригадайте музичний твір С. Прокоф'єва на вірші А. Барто «Базіка». Чи зустріча­ються в ньому елементи скоромовки? У чому особливості цього твору?

8. Слухання. С. Прокоф’єв «Базіка» (фрагмент).

9. Мотивація навчальної діяльності.

Звернімося до словничка

Дражнилки — ритмізовані вислови, якими одні діти виражають власне недружнє ставлення до інших.

10. Слухання п'єси "Дражнилка" Михайла Степаненка.

11. Розучування пісні Ю. Шевченка «Диво-місто Навпаки».

"+"

"-"

12. Підсумок уроку.

—  Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?

—  Які її образи?

—  Які почуття вона у вас викликала?

УРОК 7. ЖАРТІВЛИВІ ПІСНІ

Мета. Поглибити уявлення учнів про багатогранність втілення у музиці різноманітних почуттів. Збагатити емоційно-естетичний досвід учнів. Розвивати образне мислення, музичні здібності. Виховувати цінніс­не ставлення до музики, почуття патріотизму, якості творчої особистості.

Музичний матеріал: укр. нар пісня «Дівка в сінях стояла», М. Калачевський «Українська симфонія» (2 ч.), укр. нар. пісня «Сіяв мужик просо».

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 4 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

               ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету).

2. Актуалізація музичного досвіду учнів.

 - Яка музика прозвучала на початку сьогоднішнього уроку?

 - Які почуття вона викликала у вас?

 - Пригадайте жартівливі пісні, які співали або слухали. Що їм притаманне?

3. Мотивація навчальної діяльності.

Жартівливі пісні відображають життя та побут україн­ського народу. Виникли такі пісні дуже давно, вони мають багато спільного з гумором і сатирою різних слов’янських народів. Зазвичай персонажі жартівливих пісень — це дівчата та хлопці. У піснях кепкують над такими

вадами, як лінь, безгосподарність, недбальство, і недотепність, нескромність, легковажність. У піснях роз­повідають про різні недоречні ситуації, безглузді суперечки.

Звернімося до словничка

Жартівливі пісні — пісні, у яких виражається народний гумор і дотепність.

4. Слухання української народної пісні «Дівка в сінях стояла».

 - У якому характері виконується пісня?

 - Про що йдеться в пісні?

 - До яких пісень вона належить?

Послухайте, як композитор М. Калачевський використав цю пісню у своїй «Українській симфонії».

5. Слухання уривку з 2 частини «Української симфонії» М. Калачевського.

 - Чи змінилися мелодія і характер пісні?

 - Яких нових ознак набула мелодія пісні?

6. Розучування української народної пісні «Сіяв мужик просо».

"+"

"-"

7. Підсумок уроку.

—  Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?

—  Які її образи?

—  Які почуття вона у вас викликала?

—  До якої групи пісень належить українська народна пісня «Сіяв мужик просо»?

—  Яку народну пісню використав М. Калачевський у своїй симфонії.

—  Уявіть себе композиторами і спробуйте вигадати мелодію до однієї з гуморесок Павла Глазового.

Пряник

— У вас зуби є, дідусю? — онучок питає.

Дід журливо посміхнувся: — Давно вже немає. —

Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:

— Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.

Маленький дачник

Разом з мамою і татком на канікули в село Невеличке хлопченятко до бабусі прибуло.

І до чого ж здивувалось городське те хлопченя,

Як на вулиці уздріло — що б ви думали? — коня. Довго-довго із-за тину придивлялося воно,

Доки дядько вийшов з хати, верхи сів і крикнув: — Но!

—  Дядю, коник не поїде! — хлопчик вискочив на тин. — Доки ви сиділи в хаті, з нього витік весь бензин.

8. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором. Розповідати про почуття, втілені в ній. 

УРОК 6. СЯЙВО КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ

Мета. Визначити особливості відтворення енергії, рит­му життя в музиці. Формувати образно-асоціативне мислення, особистісне ставлення до музики, вміння її оціню­вати. Розвивати художньо-творчі та загальні зді­бності учнів. Виховувати почуття патріотизму, відповідальності за справу.

Музичний матеріал: Є. Адамцевич «Запорізький марш», С. Гулак-Артемовський Танці з опери «Запорожець за Дунаєм», укр. нар пісня «Ой на горі та й женці жнуть».

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 4 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінованийурок.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету).

Музичне вітання.

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

Бесіда-діалог учителя з учнями щодо їхніх музичних вражень.

3. Виконання пісні «Ой на горі та й женці жнуть».

4. Мотивація навчальної діяльності.

Більшу частину свого життя козаки проводили в численних походах, оскільки постійно виникала необхідність обороняти українські землі від воро­гів, визволяти побратимів із полону в сусідніх державах (зокрема, у Кримському ханстві, Туреччині). Такі походи могли тривати місяцями, тому й не дивно, що під час степових і морських подорожей козаки складали чимало пісень, аби підняти свій бойовий дух.

5. Слухання. Є. Адамцевич «Запорізький марш».

 - Який характер твору?

 - Що виникло у твоїй уяві під час прослуховування маршу?

 - Як змінюється динаміка?

 - Інтонації якої пісні використав композитор у цьому творі?

6. Мотивація навчальної діяльності.

Козаки полюбляли не лише співати, а й танцю­вати. В опері «Запорожець за Дунаєм» видатного україн­ського композитора Семена Гулака-Артемовського зву­чать п’ять танців: дівочий хоровод, «Український танок», «Чорноморський козак», «Запорозький козак», «Коза­чок» . За сюжетом опери, хлопці й дівчата повертаються з поля — закінчилися жнива й розпочалося свято врожаю, яке неможливо уявити без танців і пісень. Усі танці, що відбуваються на сцені, — різного характеру.

7. Слухання. С. Гулак-Артемовський. Танці з опери «Запорожець за Дунаєм»

 - Який характер танцю?

 - Як змінюється мелодія, ритм, динамі­ка?

 - Що притаманне українським танцям, які прослухали?

8. Підсумки уроку.

— Що об'єднує музику, яка звучала на уроці?

УРОК 5. СЯЙВО КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ

Мета. Визначити особливості вираження життєвого змісту і почуттів людини в музиці. Розвивати вокально-хорові навички під час ви­конання пісень. Виховувати ціннісне ставлення до музики, почуття краси й естетичне ставлення до природи.

Музичний матеріал: укр. нар пісні «Пісня про Байду», «Ой на горі тай женці жнуть».

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 4 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету).

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

―    3 якими музичними враженнями, повідомленнями про му­зичні події ви прийшли на сьогоднішній урок?

 — Яка музика прозвучала на початку уроку?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Могутню історію нашого народу можна простежити через пісні. Народні пісні, у яких ідеться про події минулого, називаються історичними. Тематика історичних пісень — різноманітна. У найдавніших історичних піснях ідеться про боротьбу українського народу із ворогами, а також прославляються національні герої.

Звернімося до словничка

Історичні пісні — це музично-поетичні твори, у яких оспівуються важливі історичні події та діячі.

        Гордістю українського народу є сміливі й мужні козаки, які не могли жити без доброї пісні, без музики. Вони вправно грали на бубнах і трубах, та особливо шанували бандуру й кобзу.

Звернімося до словничка

Козацькі пісні — це музично-поетичні твори, у яких оспівуються безстрашні герої, захисники вітчизни — козаки.

А чи відоме тобі ім’я одного з найвизначніших коза­ків — князя Дмитра Вишневецького? Саме він побуду­вав на острові Мала Хортиця (нині м. Запоріжжя) першу фортецю майбутньої Запорозької Січі — осередку коза­ків. Народні співці, кобзарі, склали «Пісню про Байду», головним персонажем якої, на думку фольклористів (дослідників народної творчості) вважають саме Дмитра Вишневецького. У цьому творі оспівується ідея благо­родства та високого почуття патріотизму.

4. Слухання. «Пісня про Байду».

 - Який характер пісні?

 - Яким показаний у пісні Байда?

5. Розучування української народної пісні «Ой на горі та й женці жнуть».

"+"

"-"

6.Підсумок уроку.

—  Якій музиці був присвячений наш урок?

—  У чому полягають відмінності між думою й історичною піснею?

7.Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором, акцентуючи увагу на ви­ражених у ній почуттях.

УРОК 4. ДУМИ

Мета. Розкрити особливості вокальної музики щодо вті­лення духовного світу людини. Розвивати вміння інтерпретувати вокальні твори, формува­ти вокально-хорові навички. Виховувати інтерес до вокальної музики, а також емоційну чутливість та любов до краси.

Музичний матеріал: «Дума про козака Голоту», укр. нар. пісня «Вийшли в поле косарі».

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 4 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінованийурок.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету).

Музичне вітання.

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

Бесіда-діалог учителя з учнями щодо їхніх музичних вражень (із використанням фрагментів музики як ілюстрацій).

3. Виконання української народної пісні «Вийшли в поле косарі».

4. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми дізнаємося про події у світі й держа­ві з газет, репортажів журналістів по телебаченню і статей в Інтернеті. А як було раніше, коли ще не існувало преси, радіо і телебачення, Інтернету? Напри­клад, у часи козацтва?

Ти напевно здивуєшся, але і тут я ставала в нагоді! Саме піснею линули розповіді про історичні події та їх учасників. А за­мість журналістів ці новини «розпо­відали» співці — кобзарі та бандурис­ти. Нерідко такими співцями були самі відважні герої, які брали участь у боях. І характер цих пісень — дум, був відповідним — ліричним і драма­тичним. А виконувались думи в супроводі кобзи або бандури.

Звернімося до словничка

Думи — це ліричні або драматичні пісні, присвячені важливим історичним подіям і відважним героям.

За характером мелодії думи близькі до речита­тиву, тобто напівспіву-напіврозмові. Вони тужли­ві, наспівні та протяжні. _у Мандруючи від села до села, кобзарі виконували пісні про бойову славу й вічну доблесть козацького війська, про свободу та красу рідного краю. Вони роз­повідали людям у своїх піснях не тільки про різні події, а й висловлювали ідеї єднання народу в боротьбі проти чужин­ців, ідеї волі й незалежності, прославляли патріотизм, від­стоювали права кожної людини й усього народу на вільне життя, звеличували шанування батьків, роду, Вітчизни.

Звернімося до словничка

Кобзар — мандрівний співак, який виконував пісні та думи в супроводі кобзи чи бандури.

 Зазвичай думи — це великі пісенно-розповідні твори. Умовно вони складаються з таких частин: вступ (заспів), епічна розповідь (розгортання сюжету), кінцівка (славослов’я).

Однією з найвідоміших є «Дума про козака Голоту». Хто ж це такий? Козак Голота («голота» озна­чає «бідняк, незаможний») — це поетичний образ захисника рідної землі від іноземних загарбників. Дехто вважає, що цей персонаж має історичне підґрунтя: у ньо­му, начебто, змальовано одного зі сподвижників Богдана Хмельницького — полковника Іллю Голоту.

5. Слухання. «Дума про козака Голоту».

-  Зверніть увагу на характер твору.

- З якими почуттями, на вашу думку, треба виконувати музику цього жанру?

       - Як у думі оспівується образ козака?

       - Які риси характеру пер­сонажу відображено у творі?

6. Підсумки уроку.

  - В чому особливість думи як музичного жанру?