УРОК 9. ЗНАЙОМСТВО З ФЕЄЮ ІНТОНАЦІЄЮ

Мета. Встановити спільність та відмінність розмовної та музичної мов; засоба­ми музичного мистецтва показати, як музика відображає внутрішній світ людини, її переживання, емоційний стан; розвивати уміння відчувати емоційний зміст музики, співацькі навички, уяву, фантазію; виховувати врівноважену, повну гармонійного змісту дитину.

Музичний матеріал: Слова А. Барто, музика С. Прокоф’єва «Базіка» — слухання. Слова Во­лодимира Кленца, музика Василя Поповича «Співучий колобок» — ро­зучування (с. 36-39).

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 3 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: урок введення у тему.

                                           

                                                   Хід уроку

I.   Організаційна частина.

1.           Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2.           Музичне привітання.

Урок музики у нас Запросив усіх у клас.

Привітаймось дружно всі:

До, ре, мі, фа, соль, ля, сі!

II. Розспівування.

IV.   Повідомлення теми уроку.

1. Робота з підручником, с. 36.

2. Пізнавальна бесіда (з використанням підручника, с. 36—37).

а) Літературна мова.

б) Скоромовка.

V. Слухання музики.

Слова А. Барто, музика С. Прокоф’єва «Базіка».

VI.   Фізкультхвилинка.

Бігла мишка по ліску,

(біжимо по колу, як мишка) скаче жабка у ставку,

(скачемо, як жабка) зайчик наздогнав лисичку, печуть разом паляничку.

(знаходимо собі пару, плескаємо в долоньки)

А ведмедик іде пішки,(ходимо на зовнішній стороні стопи, як ведмедик)

клишоногі в нього ніжки.(ходимо на зовнішній стороні стопи, як ведмедик)

VII.  Вивчення пісні.

Слова Володимира Кленца, музика Василя Поповича «Співучий коло­бок» — розучування.

1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.

2. Робота над піснею.

VІІІ.          Підсумок уроку. Релаксація.

УРОК 8. ЗУСТРІЧ МУЗИЧНИХ ЖАНРІВ

Мета. Продовжувати ознайомлення учнів з традиціями українського народу, його фольклором, оберегами; розвивати музичні та літературні здібнос­ті, вміння слухати та передавати почуте; виховувати гордість за свою багату народну спадщину та культурні цінності, любов до свого народу.

Музичний матеріал: Фридерик Шопен «Прелюдів № 7, № 20» — слухання. Едвард Гріг «Ранок» із сюїти «Пер Гюнт» — розучу­вання (с. 32—34).

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 3 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

I.   Організаційна частина.

Знову день почався, діти,

Ви зібрались на урок,

Тож пора нам поспішати,

Кличе в подорож дзвінок.

Сьогодні в нас урок звичайний,

Та вчить багато нас чому.

Хай буде він для нас повчальний,

За це подякуєм йому.

1.        Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2.        Музичне привітання.

Урок музики у нас Запросив усіх у клас.

Привітаймось дружно всі:

До, ре, мі, фа, соль, ля, сі!

II. Розспівування.

IV.   Повідомлення теми уроку.

1. Робота з підручником, с. 32.

2. Пізнавальна бесіда.

V.    Слухання музики.

Фридерик Шопен «Прелюдія № 7, № 20».

VI.   Фізкультхвилинка.

Бігла мишка по ліску,

(біжимо по колу, як мишка) скаче жабка у ставку,

(скачемо, як жабка) зайчик наздогнав лисичку, печуть разом паляничку.

(знаходимо собі пару, плескаємо в долоньки)

А ведмедик іде пішки,

(ходимо на зовнішній стороні стопи, як ведмедик) клишоногі в нього ніжки.

(ходимо на зовнішній стороні стопи, як ведмедик)

VII.  Вивчення пісні.

Едвард Гріґ «Ранок» із сюїти «Пер Гюнт» — розучування.

1. Слухання твору.

2. Робота над піснею.

а) Робота з підручником, с.32.

б) Музична абетка, с.33.

VIII.          Пізнавальний екскурс в минуле.

1. Робота з підручником, с. 34.

2. Аналіз почутого.

«Ранок» — картина пробудження природи. Прозора, світла мелодія (флей­ти, потім гобої) нагадує гру пастушого ріжка. Сміливе поєднання тональнос­тей, регістрів, різних оркестрових інструментів, звучання теми з різною силою гучності — все це передає розмаїття природи, гру світла і барв.

• Тож якого характеру ця п’єса?

• Які почуття у вас викликав цей твір?

3. Повторне прослуховування музичного твору.

—           Послухайте музику ще раз. Закрийте очі. Що ви уявляєте: чи це ранок, чи день, а може, вечір? Зверніть увагу, як за допомогою різних музичних ін­струментів автор передав красу природи.

—           Який настрій передає музика?

—           Як ви думаєте, чому ця мелодія розповідає саме про ранок?

—           Уявіть, що сонечко заспівало. Чим буде відрізнятися ранкова пісня со­нечка від вечірньої?

—           Чи відповідає настрій картини настрою музики?

4. Цікаві розповіді.

IX.   Підсумок уроку. Релаксація.

УРОК 7. ЗУСТРІЧ МУЗИЧНИХ ЖАНРІВ

Мета. Продовжувати вчити визначати пісню-танець та пісню-марш; переві­рити рівень знань, умінь та навичок з даної теми; розвивати музичні здібності учнів, почуття ритму, уяву, увагу, уміння відтворювати асоці­ації; виховувати любов до народних традицій, бажання їх переймати та примножувати.

Музичний матеріал: Жорж Бізе, увертюра до опери «Кармен» — слу­хання. Музика і слова Анатолія Загрудного «Будем козаками» — повто­рення (с. 29—31).

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 3 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Пролунав дзвінок —

Починається урок.

Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім третім класі

Діти — просто молодці!

1.       Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2.        Музичне привітання.

III. Ритмічні вправи.

IV.   Повідомлення теми уроку.

1. Робота з підручником, с. 29.

2. Пізнавальна бесіда (з використанням підручника, с. 29—30).

а) Місто Опер.

б) Поняття про увертюру.

V.    Слухання музики.

Жорж Бізе, увертюра до опери «Кармен».

1. Загальні відомості про композитора.

2. Аналіз прослуханого твору.

3. Музична абетка (с. 31 підручника).

4. Музичний калейдоскоп (с. 31 підручника).

VI.   Фізкультхвилинка.

Ми йдемо полювати па лева

Учасники стають в коло один за одним. Тренер промовляє слова, які су проводжуються певними рухами, а всі повторюють за ним:

Ми йдемо полювати на лева! (впевнений хід по колу).

Не боїмося нікого! (заперечувальні рухи руками).

Ой, а це що? Це болото! Чав! Чав! Чав! (хід, високо піднімаючи коліна).

Ой, а це що? Це море! Буль! Буль! Буль! (імітація плавання)

Ой, а це що? Це поле! Туп! Туп! Туп! (гучне тупотіння)

Ой, а це що? Такий великий, такий пухнастий, такий м’якенький (пока зують, який)

Ой, так це ж лев! (показують, як злякалися, далі рухи повторюються) Побігли додому! Через, поля! Туп! Туп! Туп!

Через моря! Буль! Буль! Буль!

Через болото! Чав! Чав! Чав!

Побігли додому! Двері зачинили! Які ми молодці! Які ми хоробрі (показу ють мімікою). Похвалимо себе (погладжують себе по голові).

VII.  Повторення вивчених пісень.

Музика і слова Анатолія Загрудного «Будем козаками».

VIІІ.          Підсумок уроку. Релаксація.

УРОК 6. ТАЄМНИЦІ МАРШОВОЇ МУЗИКИ

Мета. Удосконалювати знання про пісенно-маршову і пісенно-танцювальну музику, вчити розрізняти їх у музичних творах; розвивати логічне мис­лення, уяву, фантазію, уміння малювати музичні картини при звучанні пісенно-маршової та пісенно-танцювальної музики; виховувати любов до музичної мови, творів музичного мистецтва.

Музичний матеріал: Франц Шуберт «Вій­ськовий марш», Людвіг ван Бетховен «Симфонія №5» (III частина) — слухання. Музика і слова Анатолія Загрудного «Будем козаками» — ро­зучування (с. 25—28).

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 3 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

В казку вирушим всі разом,

Перешкоди всі пройдем,

А хто буде сумувати,

Із собою не візьмем.

Дзвени гучніш, гучніш І всім, хто любить казку,

Допоможи скоріш.

1.        Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2.        Музичне привітання.

IV.   Повідомлення теми уроку.

1.      Робота з підручником, с. 25.

2.    Пізнавальна бесіда.

•                                                     Марш.

Історія виникнення побутового жанру «марш» дуже цікава. До нас дійшли лише деякі факти. Відомо — що типова риса маршу — наявність ритмічного (ударного) інструмента. У старогрецьких трагедіях ритмічний акомпанемент супроводжував вихід акторів на сцену. Наприкінці XVI століття солдати ар­мії імператора Максиміліана марширували під звуки флейти й барабана; цей звичай запозичили й французи. Інша рання форма маршу з’являється в теа­тральних п’єсах і операх XVIII ст., тоді марші супроводжували появу акторів на сцені.

Марш (італ. mагсіа, франц. marche, від marcher — крокувати) у музиці — музичний твір (інструментальний чи вокальний), що має енергійний, чіткий ритм крокування, ходи. Для маршу характерні чіткий ритм, помірний темп, музичний розмір 2/4 або 4/4.

Марші бувають похідні, урочисті, спортивні, казкові, траурні...

V.    Слухання музики.

Франц Шуберт «Військовий марш»

Людвіг ван Бетховен «Симфонія №5» (III частина)

1. Слухання творів.

2. Обговорення. Аналіз творів.

• Тож якого характеру ці твори?

• Які почуття у вас викликали ці твори?

3. Повторне прослуховування музичних творів.

—           Послухайте музику ще раз. Заплющіть очі. Що ви уявляєте? Який на­стрій передає музика?

VI.   Фізкультхвилинка.

Ми січем, січем капусту (долоньками рухати в гору-вниз, імітуючи рух ножа)

І гарненько моркву трем,

(кулачками рухати вперед-назад, імітуючи тертя)

Ще і солі додаєм (потирати пальчиками, імітуючи посипання сіллю)

І у бочки все кладем.

(імітувати рух набирання у жмені і висипання у бочку)

Потім котим бочку в льох.

(імітувати рух котіння бочки по землі)

Як стомилися ми! Ох!

(витираємо піт з лоба)

VII.  Вивчення пісні.

Музика і слова Анатолія Загрудного «Будем козаками» — розучування.

1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.

2. Робота над піснею.

VIII.          Підсумок уроку. Релаксація.

ІX. Вихід з класу під звучання пісні (за вибором учителя).