УРОК 3

Тема. Романс і його різновиди.

Мета. Поглибити знання учнів про музичні жанри. З'ясувати значення поняття «романс». Розвивати слухацьку увагу, образно-асоціативне мислення учнів. Виховувати ціннісне ставлення до музики, а також емоційну чутливість та естетич­ний смак.

Музичний матеріал:  «Гірські вершини» (О.Варламов, А.Рубінштейн, Г.Свиридов(слухання); О.Варламов «Гірські вершини» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 6 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).

                                                    ХІД УРОКУ

 1. Організаційний етап уроку.

Вхід  учнів до класу (кабінету).

2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.

―    3 якими музичними враженнями, повідомленнями про му­зичні події ви прийшли на сьогоднішній урок?

 — Яка музика прозвучала на початку уроку?

3. Мотивація навчальної діяльності.

Вокальний ліричний твір для голосу з інструментальним супроводом найчастіше називають не піснею, а романсом. Слово «романс» має іспанське походження і спочатку означало світську пісню романською, тобто іспанською мовою. Згодом форма романсу ускладнилася, виникли його різно­види: серенада, елегія, балада тощо. Початок розквіту цього жанру припадає на першу половину XIX ст., коли зацікавлення ліричним мистецтвом було надзвичайно високим. Тоді свої невеликі вокальні шедеври створювали австрійський романтик Франц Шуберт, російський композитор Михайло Глинка та інші.

Невдовзі низка митців, які писали романси, поповнилася іменами українських композиторів: Миколи Лисенка, Семена Гулака-Артемовського, Якова Степового, та російських — Петра Чайковського, Модеста Мусоргського, Миколи Римського-Корсакова, Сергія Рахманінова. Чарівні пісенні мелодії також можна почути у вокальній ліриці норвезького композитора-романтика Едварда Гріга. Створені ним романси й нині звучать у концертних програмах і мають величезний успіх у слухачів.

У чому ж секрет неймовірної популярності романсу? Він, як і пісня, за своєю природою тісно пов'язаний із поезією. Гарні вірші нерідко характеризують як «музикальні», вони наче «просяться», щоб їх поклали на музику. Ви ніколи не почуєте твір цього жанру у виконанні хору, адже в романсі виражені глибоко особисті почуття.

Чимало романсів — це ліричні замальовки, у яких компози­тори передають свої настрої, думки, враження, мрії. Єдність слова і музики — найважливіша ознака романсу. Значення інструментального супроводу також важливе: він допомагає

глибше розкрити поетичний образ.

Звернімося до словничка

Романс — жанр камерно-інструментальної музики; вокальний ліричний твір, який виконується в супроводі музичного інструмента.

Творчість російського поета Михайла Лєрмонтова, зокрема перекладна, вирізняється не переверш єною музикальністю, тому в усі часи привертала увагу багатьох композиторів. Так, Олександр Варламов, Антон Рубінштейн, Георгій Свиридов створили свої романси на поетичні рядки вірша «Із Гете» («Гірські вершини...»}.

-       Прочитайте поетичний переклад твору Гете.

-       Як сприймає природу Василь Стус?

-       Який емоційний стан відчувається?

Верхів’я гір обліг

Незрушний спокій,

І сон глибокий

Корон торкнувся лісових.

Веселий спів ущух —

Ніде ані пташини.

Завжди іще хвилину —

І ти впокоїш дух.

4. Виконання романсу А.Рубінштейна «Гірські вершини».

5. Слухання романсів «Гірські вершини» О.Варламова, А.Рубінштейна, Г.Свиридова.

 - Якими музичними засобами композитори підкреслюють поетичний образ гірських вершин?

 - Зверніть увагу на розвиток мелодії, ритм, темп виконання романсів.

 - Що спільне і відмінне можна помітити?

 - Який романс вам сподобався найбільше? Чому?

6. Підсумок уроку.

—  Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?

—  Які особливості романсу?

Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

7.Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором.