субота, 30 вересня 2017 р.

Мінливість вражень імпресіоністів.

Мистецтво. 9 клас.

Імпресіоністи. Живопис Клода Моне.

Каміль Піссаро.

Альфред Сіслей.

Едгар Дега. "Танцівниці у блакитному".

Огюст Ренуар.

Огюст Роден.

Ігор Грабар.

Микола Бурачек.

Олесандр Мурашко.

Поль Сезанн.

Вінсент Ван Гог.

Поль Гоген.


Анрі де Тулуз-Лотрек.

Жорж-П'єр Сера.

Поль Сіньяк.

Клод Дебюссі. "Післяполудневий відпочинок фавна".

Моріс Равель. "Гра води". 

понеділок, 25 вересня 2017 р.

26 вересня - 185 років від дня народження українського композитора Петра Сокальського.
Петро Сокальський. Романс "Слышу ли песенки звуки".

субота, 23 вересня 2017 р.

25 вересня - 85 років від дня народження видатного українського співака Анатолія Солов'яненка

Анатолій Солов'яненко. "Передмова до вічності" (2012).


Анатолій Солов'яненко. Українська народна пісня "Ніч яка місячна".
УРОК 4
Тема. Народна пісня у сучасному житті.
Мета. Визначити особливості втілення музичних образів при виконанні народних пісень у різних стилях та напрямках музичного мистецтва. Роз­вивати вокально-хорові навички та вміння інтер­претувати різножанрові музичні твори. Вихову­вати інтерес до української музики, патріотичні почуття.
Музичний матеріал: укр. нар. пісня «Ой у вишневому саду» у вик. Н. Матвієнко, учасників проекту "Голос. Діти", гурту «Піккардійська терція»; укр. нар. пісня «Біля річки, біля броду» (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 7 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).
ХІД УРОКУ
 1. Організаційний етап уроку.
Музичне вітання.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Бесіда-діалог учителя з учнями щодо їхніх музичних вражень (із використанням фрагментів музики як ілюстрацій).
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Співочий символ країни, берегиня народної пісні, легенда української сцени — усе це про славетну українську співачку Ніну Матвієнко. Українська народна пісня в її виконанні отри­мала нове життя, зазвучала з новою силою
4. Слухання української народної пісні «Ой у вишневому саду» у вик. Н.Матвієнко.
- Схарактеризуйте манеру виконання співачки.
- Що саме вразило в її виконанні?
- Які пісні у виконанні Ніни Матвієнко ви слухали раніше?
5. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Послухайте українську народну пісню «Ой у вишневому саду» у ви­конанні учасників телевізійного проекту "Голос. Діти." та українського гурту «Піккардійська терція». Порівняйте ці варіанти із ви­конанням Ніни Матвієнко.
6. Слухання української народної пісні «Ой у вишневому саду» у виконанні учасниці проєкту "Голос. Діти." Софії Ярової та гурту «Піккардійської терції».

7. Розучування української народної пісні «Біля річки, біля броду».
"+"
- Яке враження справила на вас пісня?
- Які почуття вона викликала?
"-"
8. Підсумок уроку.

           Яке враження справила на вас музика уроку?
УРОК 4
Тема. Серенада, балада.
Мета. Ознайомити учнів із жанрами серенади і балади. Розвивати вміння логічно мислити, інтерпретувати та виразно виконува­ти музичні твори. Виховувати інтерес до музики, а також почуття співпереживання, краси й добра.
Музичний матеріал: Х.Малатіс «Іспанська серенада» (слухання); Ф.Шуберт «Лісовий цар» (слухання); А.Олейнікова «Диво-осінь» (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 6 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету).
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
  Що ви можете сказати про музику, яка звучала на початку уроку?  
  Які музичні жанри ви можете пригадати?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів. Розповідь про серенаду.
У музичному мистецтві існують близькі жанрові «родичі» романсу. Найвідоміші з-поміж основних його різновидів — серенада, елегія, балада.
Слово «серенада» походить від італійського «вечір». «Аль серено» («на відкритому повітрі») — саме так називали теплу вечірню погоду, коли під вікнами прекрасних панянок звучали пісні закоханих у них юнаків. Літніми вечорами вулиці італійських та іспанських міст наповнювалися мелодіями серенад. Кожен виконавець намагався вразити дівчину своїм гарним голосом, умінням грати на мандоліні, лютні або гітарі, а також композиторським і поетичним талантом. Дівчина могла як закохатися в голос виконавця, так. і залишитися байдужою до нього. Тож серенада — це ніби «музична маска», під якою приховувалося справжнє обличчя юнака.
Звернімося до словничка
Серенада — різновид романсу; твір, який виконується в супроводі лютні, мандоліни чи гітари під вікнами дівчини ввечері або вночі.
Згодом композитори почали писати інструментальні серенади на замовлення знатних і заможних осіб. Такі твори зазвичай виконував невеликий оркестр просто неба.
-       Пригадайте відому вам «Маленьку нічну серенаду» В.-А. Моцарта.
-       Це вокальний чи інструментальний твір?
-       Який характер музики?
-       Яку картину можна уявити, слухаючи цю серенаду?
4. Слухання. Х.Малатіс  «Іспанська серенада».
5. Розповідь про баладу.
Одним із стародавніх вокальних жанрів є балада. Це слово означало «танцювальна пісня». Прості тексти балад із часом ускладнювалися, у них початій змальовуватися зворушливі, а іноді фантастичні історії подвигів, кохання. Тому балада поступово втратила танцювальний характер, а слово це стало означати пісню розповідного характеру, в якій ідеться переважно про неймовірні або легендарні події.

Звернімося до словничка
Балада — різновид романсу; вокальний або інструментальний твір романтичного змісту, насичений яскравими, часто фантастичними образами.
Музика балади розгортається послідовно, відображаючи розвиток сюжету поетичного тексту у вокальних зразках або відповідно до задуму в інструментальних творах.
-       Прочитайте вірш німецького поета Йоганна Гете «Лісовий цар» у перекладі М. Рильського під назвою «Вільшаний король».
-       Скільки дійових осіб у творі?
-       Яку за характером музику можна написати для кожного з них?
ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ
Йоганн Гете (переклад Максима Рильського)
Хто пізно так мчить у час нічний?
То їде батько, з ним син малий.
Чогось боїться і мерзне син —
Малого тулить і гріє він.
«Чому тремтиш ти, мій сину, щомить?»
«Король вільшаний он там стоїть!
Він у короні, хвостатий пан!»
«То, сину, вранішній туман!»
«Любе дитя, до мене мерщій!
Будемо гратись в оселі моїй,
Квіти прекрасні знайду тобі я,
У злато матуся одягне моя».
«Мій тату, мій тату, яке страшне!
Як надить вільшаний король мене!»
«Годі, маля, заспокойся, маля!
То вітер колише в гаю гілля!»
«Хлопчику любий, іди ж до нас!
Дочки мої у танку в цей час,
Дочки мої тебе прийдуть стрічать,
Вітати, співати, тебе колихать!»
«Мій тату, мій тату, туди подивись!
Он королівни вільшані зійшлись!»
«Не бійся, мій синку! Повір мені:
То верби сивіють вдалині!»
«Мені, хлопче, люба краса твоя!
З неволі чи з волі візьму тебе я!»
«Мій тату, мій тату, він нас догнав!
Ой, як болюче мене він обняв!»
Батькові страшно, батько спішить,
В руках його хлопчик бідний кричить;
Насилу додому доїхав він,
В руках уже мертвий лежав його син.
6. Слухання балади «Лісовий цар» Ф.Шуберта
 -   Які музичні образи виникають у вашій уяві?
 -   Охарактеризуйте емоційний стан головних героїв.
 - За допомогою яких засобів музичної виразності композитор передає драматичний зміст твору?
 - На якому інструменті виконується музичний супровід? Що він нагадує?
 - Чи допомагає музика відчути драматизм твору?
7. Розучування пісні А.Олейникової «Диво-осінь»

8. Підсумок уроку.
Що об'єднує музику, яка звучала на уроці?
УРОК 4
Тема. Мова музики.
Мета. Учити учнів вира­жати різноманітні настрої та почуття людини на прикладі музичного матеріалу уроку. Розширити значення поняття «тембр», «вокаліз» та засвоїти його. Розвивати увагу, уяву, пам'ять, мислення, фонематичну вимову, зв’язне мовлення, творчі здібності. Виховувати  ціннісне ставлення до суспільства і держави, до людей.
Музичний матеріал: С.Рахманінов «Вокаліз»(слухання);
О.Янушкевич «Веселкова» (розучування), Г.Струве «Музика» (виконання).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян, фортепіано), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 5 кл. (Л.Масол, Л.Аристова ).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету).
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
  Пригадайте: що таке тембр?
  Які ви знаєте вокальні тембри?
  Як звучала би пісня без літературного тексту?   
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
У кожного композитора є свої улюблені твори, які мають свою історію створення, в які він вклав весь свій талант, усю душу.
Композитор С.Рахманінов має такий твір, це його знаменитий «Вокаліз».
Словничок:
Тембр – забарвлення звуку, яке властиве певному голосу або інструментові.
Вокаліз – музичний твір без слів для виконання голосом у супроводі музичного інструмента або оркестру.
 4. Слухання. С.Рахманінов «Вокаліз».
            Прослухайте твір Сергія Рахманінова у різному виконанні: 
флейти та фортепіано;
 баяна;
 голосу з оркестром.
- Як змінилося забарвлення музики?
- Який варіант виконання вам сподобався найбільше? Чому?
5. Розучування пісні О.Янушкевича «Веселкова».
Звернути увагу на текст другого і третього куплетів, особливості приспі­ву, кантиленність звучання, на коротке, легке дихання між фра­зами.
При розучуванні слід використовувати різні варіанти виконан­ня (діалог, сольне, групове, хором).
  Чим відрізняється пісня «Музика» від пісні «Веселкова»?
6. Виконання пісні Г.Струве «Музика» виразно (як на концерті), з танцювальними рухами, інструментальним супроводом.
7. Підсумок уроку.
Що об'єднує музику, яка звучала на уроці?

Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
УРОК 4. ДУМИ
Мета. Розкрити особливості вокальної музики щодо вті­лення духовного світу людини. Розвивати вміння інтерпретувати вокальні твори, формува­ти вокально-хорові навички. Виховувати інтерес до вокальної музики, а також емоційну чутливість та любов до краси.
Музичний матеріал: «Дума про козака Голоту», укр. нар. пісня «Вийшли в поле косарі».
Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 4 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінованийурок.
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету).
Музичне вітання.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Бесіда-діалог учителя з учнями щодо їхніх музичних вражень (із використанням фрагментів музики як ілюстрацій).
3. Виконання української народної пісні «Вийшли в поле косарі».
4. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні ми дізнаємося про події у світі й держа­ві з газет, репортажів журналістів по телебаченню і статей в Інтернеті. А як було раніше, коли ще не існувало преси, радіо і телебачення, Інтернету? Напри­клад, у часи козацтва?
Ти напевно здивуєшся, але і тут я ставала в нагоді! Саме піснею линули розповіді про історичні події та їх учасників. А за­мість журналістів ці новини «розпо­відали» співці — кобзарі та бандурис­ти. Нерідко такими співцями були самі відважні герої, які брали участь у боях. І характер цих пісень — дум, був відповідним — ліричним і драма­тичним. А виконувались думи в супроводі кобзи або бандури.
Звернімося до словничка
Думи — це ліричні або драматичні пісні, присвячені важливим історичним подіям і відважним героям.
За характером мелодії думи близькі до речита­тиву, тобто напівспіву-напіврозмові. Вони тужли­ві, наспівні та протяжні. у Мандруючи від села до села, кобзарі виконували пісні про бойову славу й вічну доблесть козацького війська, про свободу та красу рідного краю. Вони роз­повідали людям у своїх піснях не тільки про різні події, а й висловлювали ідеї єднання народу в боротьбі проти чужин­ців, ідеї волі й незалежності, прославляли патріотизм, від­стоювали права кожної людини й усього народу на вільне життя, звеличували шанування батьків, роду, Вітчизни.
Звернімося до словничка
Кобзар — мандрівний співак, який виконував пісні та думи в супроводі кобзи чи бандури.
 Зазвичай думи — це великі пісенно-розповідні твори. Умовно вони складаються з таких частин: вступ (заспів), епічна розповідь (розгортання сюжету), кінцівка (славослов’я).
Однією з найвідоміших є «Дума про козака Голоту». Хто ж це такий? Козак Голота («голота» озна­чає «бідняк, незаможний») — це поетичний образ захисника рідної землі від іноземних загарбників. Дехто вважає, що цей персонаж має історичне підґрунтя: у ньо­му, начебто, змальовано одного зі сподвижників Богдана Хмельницького — полковника Іллю Голоту.
5. Слухання. «Дума про козака Голоту».
-  Зверніть увагу на характер твору.
- З якими почуттями, на вашу думку, треба виконувати музику цього жанру?
       - Як у думі оспівується образ козака?
       - Які риси характеру пер­сонажу відображено у творі?

6. Підсумки уроку.

  - В чому особливість думи як музичного жанру?