пʼятниця, 3 березня 2017 р.

урок 25
Тема. Рондо.
Мета. Визначити особливості рондо як жанру і як музичної форми. Розвивати здібності до різних ви­дів музично-творчої діяльності. Виховувати цін­нісне ставлення до музичного мистецтва, інтерес до творчості В.А.Моцарта, Н.Май, до народної пісні, а також естетичний смак та почуття любові до природи.
Музичний матеріал: В.А.Моцарт Соната №11 ля мажор для фортепіано
(ІІІ ч. – «рондо в турецькому стилі») (слу­хання); Н.Май «Веселка» (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 6 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Рондо в турецькому стилі» В.А.Моцарта.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
 - Яка музика,  музичні події тижня вас схвилювали?
 - Що ви можете сказати про музику, яка звучала на початку уроку?
3. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.
         Рондо — одна з найдавніших музичних форм. Її назва, прийшла із середньовічної Франції, де словом «рондо» називалися пісні-хороводи (від слів rondeau — кало і ronde — хоровод). Солісти - заспівувачі виконували мелодію на різні строфи тексту, а хор повторював приспів, у якому не змінювалися ані слова, ані музика. Від цих хороводів і бере свій початок рондо — своєрідний жанр і відповідна форма побудови музичного твору. Починається рондо з головної теми, яку називають рефреном (із французької мови «приспів»). Упродовж рондо рефрен повторюється не менше трьох разів, чергуючись з іншими музичними епізодами, контрастними за характером музики» У формі рондо написано багато інструментальних п'єс у народному стилі, — бадьорих і жвавих.
Звернімося до словничка
Рондо — жанр камерно-інструментальної музики; твір, форма якого будується на зіставленні теми та кількох контрастних епізодів.
            У різних національних культурах тієї чи іншої історичної доби існували свої норми зіставлення і взаємозв'язку окремих частин рондо. У початковий період розвитку жанру виникло куплетне (старовинне) рондо. Воно було однією з улюблених форм французьких і німецьких клавесиністів. Здебільшого йдеться про програмні п'єси найрізноманітнішого характеру, переважно мініатюри. Цю форму композитори використовували і для написання танців. У класичну епоху рондо досягло найвищого розвитку, до цього жанру зверталися В.-А. Моцарт, Л.Бетховен. Будується рондо на двох принципах: контрасту і повторюваності (репризності). Утворилася форма рондо, подібно до варіацій, — від народної музики. Пригадайте, як будується куплетна форма в піснях. Слова заспіву щоразу змінюються, а приспів залишається незмінним (і мелодія, і слова). А тепер уявіть, що народні музиканти захочуть перекласти цю пісню на мову інструментів і зіграти її без слів. Очевидно, для того щоб відтворити будову пісні, щоразу доведеться оновлювати музику «заспіву» (наприклад, доручати її виконання різним інструментам) і зберігати незмінним «приспів», виконуючи його всім ансамблем.
4. Слухання Третьої частини Сонати №11 ля мажор для фортепіано В.А.Моцарта.
 - Скільки разів звучить рефрен у рондо?
 - Який характер музики?
 - Як композитор імітує звучання військового «оркестру яничар»?
5. Розучування пісні Н.Май «Веселка».


6. Підсумок уроку
  Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?
  Яке враження вона на вас справила?
  Які почуття викликала?
  Схарактеризуйте форму рондо на прикладі прослуханої музики.
  Складіть і намалюйте кольорову схему рондо, використовуючи різні образи (геометричні форми, квіти, фрукти й овочі тощо).
Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці,
7. Домашнє завдання.
Слухати, музику за власним вибором. Знаходити твори, пов'язані з темою уроку.

8. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні Н.Май «Веселка».

Немає коментарів:

Дописати коментар