урок 25

Тема. Рондо.

Мета. Визначити особливості рондо як жанру і як музичної форми. Розвивати здібності до різних ви­дів музично-творчої діяльності. Виховувати цін­нісне ставлення до музичного мистецтва, інтерес до творчості В.А.Моцарта, Н.Май, до народної пісні, а також естетичний смак та почуття любові до природи.

Музичний матеріал: В.А.Моцарт Соната №11 ля мажор для фортепіано

(ІІІ ч. – «рондо в турецькому стилі») (слу­хання); Н.Май «Веселка» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 6 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Рондо в турецькому стилі» В.А.Моцарта.

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

 - Яка музика,  музичні події тижня вас схвилювали?

 - Що ви можете сказати про музику, яка звучала на початку уроку?

3. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.

         Рондо — одна з найдавніших музичних форм. Її назва, прийшла із середньовічної Франції, де словом «рондо» називалися пісні-хороводи (від слів rondeau — кало і ronde — хоровод). Солісти - заспівувачі виконували мелодію на різні строфи тексту, а хор повторював приспів, у якому не змінювалися ані слова, ані музика. Від цих хороводів і бере свій початок рондо — своєрідний жанр і відповідна форма побудови музичного твору. Починається рондо з головної теми, яку називають рефреном (із французької мови «приспів»). Упродовж рондо рефрен повторюється не менше трьох разів, чергуючись з іншими музичними епізодами, контрастними за характером музики» У формі рондо написано багато інструментальних п'єс у народному стилі, — бадьорих і жвавих.

Звернімося до словничка

Рондо — жанр камерно-інструментальної музики; твір, форма якого будується на зіставленні теми та кількох контрастних епізодів.

            У різних національних культурах тієї чи іншої історичної доби існували свої норми зіставлення і взаємозв'язку окремих частин рондо. У початковий період розвитку жанру виникло куплетне (старовинне) рондо. Воно було однією з улюблених форм французьких і німецьких клавесиністів. Здебільшого йдеться про програмні п'єси найрізноманітнішого характеру, переважно мініатюри. Цю форму композитори використовували і для написання танців. У класичну епоху рондо досягло найвищого розвитку, до цього жанру зверталися В.-А. Моцарт, Л.Бетховен. Будується рондо на двох принципах: контрасту і повторюваності (репризності). Утворилася форма рондо, подібно до варіацій, — від народної музики. Пригадайте, як будується куплетна форма в піснях. Слова заспіву щоразу змінюються, а приспів залишається незмінним (і мелодія, і слова). А тепер уявіть, що народні музиканти захочуть перекласти цю пісню на мову інструментів і зіграти її без слів. Очевидно, для того щоб відтворити будову пісні, щоразу доведеться оновлювати музику «заспіву» (наприклад, доручати її виконання різним інструментам) і зберігати незмінним «приспів», виконуючи його всім ансамблем.

4. Слухання Третьої частини Сонати №11 ля мажор для фортепіано В.А.Моцарта.

 - Скільки разів звучить рефрен у рондо?

 - Який характер музики?

 - Як композитор імітує звучання військового «оркестру яничар»?

5. Розучування пісні Н.Май «Веселка».

6. Підсумок уроку

—  Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?

—  Яке враження вона на вас справила?

—  Які почуття викликала?

—  Схарактеризуйте форму рондо на прикладі прослуханої музики.

—  Складіть і намалюйте кольорову схему рондо, використовуючи різні образи (геометричні форми, квіти, фрукти й овочі тощо).

Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці,

7. Домашнє завдання.

Слухати, музику за власним вибором. Знаходити твори, пов'язані з темою уроку.

8. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні Н.Май «Веселка».

УРОК 25

Тема. У музичному театрі: опера.

Мета. Розкрити взаємозв’язок  музичного мистецтва та інших видів мистецтва, зокрема театру. З'ясувати значення понять «опера», «лібрето», «арія» та засвоїти їх. Розвивати вміння учнів інтерпретувати та вираз­но виконувати музичні твори. Виховувати інтер­ес і ціннісне ставлення до культури і мистецтва .

Музичний матеріал: В.А.Моцарт Арія Цариці Ночі та дует Папагено і Папагени з опери «Чарівна флейта» (слухання); В.Таловиря «Писанки» (розучування).

Тип уроку: урок уведення у тему.

Обладнання: музичні інструменти (баян, фортепіано), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 5 кл. (Л.Масол, Л.Аристова ).

ХІД  УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагментів опери В.А.Моцарта «Чарівна флейта».

2. Актуалізація музичного досвіду учнів.

—  Яка музика прозвучала на початку сьогоднішнього уроку?

—  Які почуття вона викликала у вас?

—  Чи знаєте ви, що таке опера?

3. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.

—  Чи знаєте ви, що таке опера?

—  Які види мистецтва, крім музики, мають місце при народженні оперної вистави (література, театр, образотворче мистецтво, хореографія).

— Яку роль в опері виконує лібрето?

—  Де можна дізнатися про репертуар оперних театрів і виконавців головних ролей?

—  Чи важлива афіша для оперного спектаклю?

4. Слухання. В.А.Моцарт Арія Цариці Ночі та дует Папагено і Папагени з опери «Чарівна флейта».

             - Як голос співачки «змагається» з інструментами оркестру у віртуозності виконання музики? Поясніть.

             - Якими музичними засобами композитор передає в дуеті комічний характер героїв опери?

5. Розучування пісні В.Таловирі «Писанки».

6. Підсумок уроку.

—  Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?

—  Які її образи?

—  Які почуття вона у вас викликала?

7. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором. Розповідати про почуття, втілені в ній. 

УРОК 25. У ГОСТІ ДО ЛИТВИ, ЛАТВІЇ, ЕСТОНІЇ

  Мета. Визначити палітру почуттів, які передає музика.  Розвивати вміння інтерпретувати музику. Формувати необхідні вокально-хорові навички. Виховувати інтерес до народної музики, а також емоційну чутливість та естетичний смак.

Музичний матеріал: К. Мясков, «Литовський танець»; естонський народний танець «Тульяк»; латиська народна пісня «Півник».

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 4 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету).

            Музичне вітання.

2. Актуалізація опорних знань, музичних вражень учнів.

 - Яка музика схвилювала вас упродовж тижня?

 - Про яку му­зику ви можете сьогодні розповісти?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

            Сьогодні музична стежка привела нас до Східної Європи, а саме, у такі країни як Литва, Латвія та Естонія. Музична культура цих країн дуже своєрідна. У кожного з цих народів є улюблені танці з національними ознаками. Ця автентичність виявляється в мелодії, ритмі та рухах танцівників. Послухайте «Литовський танець» К. Мяскова.

4. Слухання «Литовського танцю» К. Мяскова.

- Який характер твору?

- Чи схожий він на музику слов'янських танців?

- Що виникло в уяві під час прослуховування твору?

5. Мотивація навчальної діяльності учнів.

У старовинних естонських танцях музичним супроводом зазвичай був спів або гра на сопілці чи народному струнному інструменті — каннелі, схожому на гуслі. Пізніше значного поширення в естонців набула волинка. Послухайте естонський народний танець тульяк — розповідь про кохання юнака та дівчини. Виконують його в парі.

6. Слухання естонського народного танцю «Тульяк».

- Який характер танцю?

- Виконайте ритмічний супровід до танцю.

7. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Наспіви латиських пісень можна розподілити на дві групи: речитативні та пісенні. У латиських піснях зазвичай склади не розспівуються. Усе залежить від особливостей латиської мови, де наголос припадає на перший склад слова. Окрім того, як і українські, латиські пісні за змістом поділяються на історичні, календарно-обрядові, колискові, ліричні тощо.

8. Розучування латиської народної  пісні «Півник» .

9. Підсумок уроку.

 - Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?

       - Які почуття вона у вас викликала?

10. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором. Підготувати розповіді про її зміст, характер звучання, виражені в ній почуття.

УРОК 25. ОДНОЧАСТИННА ФОРМА МУЗИКИ

Мета. Ознайомити учнів з музичними творами одночастинної будови; закрі­пити поняття «марш»; збагачувати знання учнів з музичного мистецтва; вчити марші; розвивати вміння поєднувати спільне та відмінне в танцях, піснях, маршах; виховувати інтерес до народного та всесвітнього фоль­клору.

Музичний матеріал: Фридерик Шопен «Мазурка № 5» — слухання. Французька народна «Пісня пастушка» — розучування (с. 86-88).

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 3 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: урок введення у тему.

Хід уроку

I.           I. Організаційна частина.

Проспівав дзвінок — починається урок.

З ласки, маминої казки,

З щирого старання,

Гомінких пісень...

Добрий вам, діти, добрий день!

1.           Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2.           Музичне привітання.

V.    Слухання музики.

Фридерик Шопен «Мазурка № 5».

VI.   Фізкультхвилинка.

Австралійський дощ

Хід вправи. Учні стоять. Учитель показує рух, усі повторюють його, по­ступово приєднуючись один до одного.

Чи знаєте ви, який австралійський дощ?

Піднімається вітер, (потираємо руки)

Падають перші краплини дощу, (клацаємо пальцями)

Почалася злива, (плескаємо долонями по стегнах)

Злива перетворилася на бурю, (тупаємо)

Ось буря стихає, (плескаємо долонями по грудині)

Стихає злива, (плескаємо долонями по стегнах)

Закінчується дощ, падають останні краплі, (клацаємо пальцями)

Шумить тільки вітер, (потираємо долоні)

Австралійський дощ скінчився. Сонце! (діти піднімають руки вгору)

VII.  Вивчення пісні.

Французька народна «Пісня пастушка» — розучування.

1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.

2. Робота над піснею.

3. Музичний калейдоскоп, с. 88.

Урок № 25. ЯК ЗРОЗУМІТИ МОВУ МУЗИКИ?

Мета:

• навчальна: закріпити набуті учнями знання елементів музичної мови та навчати учнів застосовувати ці знання на практиці; продовжити ознайомлення учнів з укра­їнською музикою; ознайомити учнів з поняттями «мелодія», «звуки», «мотиви», «фра­зи», «речення», «варіації»;

• розвивальна: розвивати в учнів чуття ритму та розуміння емоційного змісту музики;

• виховна: прищеплювати учням зацікавленість музикою, заохочувати до її вивчення.

 Музичний матеріал: українська народна пісня «А ми просо сіяли», Л. ван Бетховен «Тема з варіаціями».

 Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет Л. ван Бетховена. Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія; ребус.

Тип уроку: комбінований урок.

                                                 Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

• За допомогою яких засобів виразності композитори передають свої думки і почуття у музичних творах?

• Що таке ритм?

Гра «Учитель»

З-поміж учнів обирають одного, який проплескує певний ритмічний рису­нок, а решта повторює цей рисунок.

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Якщо до вас хтось звернеться італійською, німецькою, французькою, то навряд чи ви зрозумієте цю людину. Хіба що ви вивчили саме цю мову. А чи є така мова, яку б розуміли люди різних країн, різні за віком та про­фесією? Так, це — мова музики! Якщо ви будете уважними, то обов'язково на­вчитеся розуміти цю дивовижну мову.

4. ОСНОВНА ЧАСТИНА

 Робота з поняттями

 Ребус

Складіть слово за першими літерами назв зображених предметів.

Відповідь: мелодія

Робота з поняттями

Мелодія — це одноголосна музична думка. Вона може передавати різні настрої, почуття, образи. У перекладі з грецької мелодія означає «спів піс­ні», «наспів».

Намалюймо (ви — у  зошитах, а я — на дошці) дві лінії: одну пряму а другу — хвилясту.  

Ведучи пальцем по лінії «0», заспіваймо цей звук. Він є рівним і більш схожим на гул.

Зараз заспіваймо звук, ведучи його лінією «А». Помітили, що голос то підвищується, то знижується? Прислухайтесь, як змінюється висота  звука.

Музична мова складається зі звуків. Звуки поєднуються у мотиви, мотиви — у фрази, а фрази — у речення, що виражають певну музичну думку. Мелодія може звучати гучно і тихо, повільно і швидко. Вона буває веселою і сумною, грайливою і похмурою. І кожна людина відчуває цей настрій  і розуміє його. Іноді та сама думка, яку композитори прикрашають іншими  засобами виразності, може зазвучати зовсім по новому.

Слухання музики

Учитель. Послухайте твір Л. ван Бетховепа «Тема з варіаціями». Назва  твору для нас ще незвична, але вона підказує, що основна музична думка, тобто тема, повторюється декілька разів, постійно змінюючись. Послухайте уважно  цей твір та дайте відповідь на запитання.

♦ Які зміни відбуваються з музичною темою у різних варіаціях?

Слухання твору «Тема з варіаціями» Л. ван Бетховена

♦ Які засоби музичної виразності використав композитор у варіаціях?

Учитель. Отже, завдяки зміні темпу, ритму, гучності, динаміці тема

набуває рішучого або ніжного, танцювального або пісенного, бадьорого або мрійливого характеру.

Щоб переконатися, що ви розумієте мову музики, послухайте її ще раз та передайте рухами характер кожної варіації.

Повторне слухання твору «Тема з варіаціями» Л. ван Бетховена з пластичним інтонуванням

Вокально-хорова робота

Розспівування

Слухання та розучування української народної пісні «А ми просо сіяли» (робота над диханням, одночасним початком співу)

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Що становить музичну мову?

♦ Який музичний твір називають варіаціями?

♦ Які пісні ми вивчали?

Урок № 24. «ЩЕБЕТАЛА ПТАШЕЧКА...»

Мета:

♦    навчальна: продовжувати ознайомлювати учнів із поняттям «веснянка»; засвоїти з ними поняття «соло»; учити визначати засоби виразності музичних творів, порів­нювати життєвий зміст, настрій і характер музичних творів;

♦    розвивальна: розвивати музично-слухові уявлення в процесі сприймання, вико­нання;

♦     виховна: виховувати любов до природи, української народної пісні.

Музичний матеріал: В. Сокальський «Пташка»; поспівка «Вийди, вийди, сонечко»; укра­їнська народна пісня «Ой, минула вже зима»; Я. Степовий «Щебетала пташечка».

Обладнання: музичні молоточки; комп’ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Хід уроку

Учні заходять до класу під музичний супровід («Пташка» В. Соколь­ського).

1.       ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 Перевірка готовності класу до уроку.  Музичне вітання.

2.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

♦     Які пісні вам відомі?

♦     Як називаються пісні, що виконуються на зимові свята?

♦     Як називаються пісні, що оспівують пробудження природи?

3.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. У березні, коли земля ще вкрита снігом, але все тепліше при­гріває яскраве сонечко, у полях та гаях можна почути спів жайворонка — ма­ленької непримітної пташечки, яка сповіщає про настання весни.

В небі жайворонки в’ються,

Заливаються-сміються,

Грають, дзвонять цілий день,

І щебечуть, і співають,

І з весною всіх вітають

Дзвоном радісних пісень.

Олександр Олесь

А чи може музика нагадати нам спів пташок?

Сьогодні ми дізнаємося про це.

4.   ОСНОВНА ЧАСТИНА

4.1.  Слухання музики

Учитель. Сьогодні я вас запрошую здійснити мандрівку до лісу.

♦     Кого ми можемо побачити у лісі?

Послухайте уважно музику. Можливо, це ведмідь?

Слухання п'єси «Пташка» В. Сокальського

♦     Як ви здогадалися, що це музика не ведмедя, а пташки?

♦     3 яких звуків складається музика — з низьких чи високих?

Ви дуже спостережливі. Цей твір має назву «Пташка». Його написав укра­їнський композитор Володимир Іванович Сокальський.

Послухайте ще раз і покажіть рукою, як співає пташка.

Повторне прослуховування п'єси «Пташка» В. Сокольського з елементами пластичного інтонування

4.2.    Вокально-хорова робота Розучування поспівки «Вийди, вийди, сонечко»

Учитель. Послухайте українську народну пісню «Ой, минула вже зима».

♦      Про які ознаки весни йдеться у цій пісні?

Слухання та розучування пісні «Ой, минула вже зима»

♦      Як ви вважаєте, це колядка? щедрівка? Можливо, назва цієї пісні зовсім інша?

Продовження роботи над піснею Я. Степового «Щебетала пташечка»

4.3.    Засвоєння нових знань

Робота з поняттям «соло»

5.     ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

♦      Чим звуки весняної пори відрізняються від звуків осені?

♦      Як називають пісні, якими ми зустрічаємо весну?

♦      Який твір розказав нам про спів пташки?

ДОДАТОК ДО УРОКУ № 24

ЧИЖИК Чижик солодко поспав.

А прочумався — устав,

У росі умився чисто,

Дзьобом пір’ячко почистив:

— Ой, який чудовий день Для роботи й для пісень!

І. Складаний

СОЛОВЕЙКУ-СОЛОВ’Ю

Соловейку-солов’ю,

Я приспівочку зів’ю Свіжу та барвисту З золотого листу,

З того листу, що в долині,

На кленині, на калині,

На березовій корі,

На дубочку угорі...

А. Малишко