УРОК 4. ТАЄМНИЦІ ТАНЦЮВАЛЬНОЇ МУЗИКИ

Мета. Охарактеризувати творців та виконавців пісень; перечислити та охарак­теризувати елементи музичної мови; на прикладах пояснити, як людські емоції передаються в музиці та поєднуються в одному творі; роз’яснити поняття «ансамбль»; розвивати чуттєву сферу учнів.

Музичний матеріал: Жанна Колодуб «Гуцульський танець», невідомий автор першої половини XIX ст. Сим­фонія (козачок)— слухання. Слова М. Івенсен, музика Т. Попатенко «Шпачок прощається» — повторення (с. 20—21).

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 3 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Дзвенить дзвінок —

Починається урок,

Будемо старанно працювати,

Щоб пісню рідну гарно знати!

1.            Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2.            Музичне привітання.

II. Розспівування.

IV.   Повідомлення теми уроку.

1.     Робота з підручником, с. 20.

2.      Пізнавальна бесіда (з використанням підручника, с. 20—21).

V.  Слухання музики.

Жанна Колодуб «Гуцульський танець». 

Невідомий автор першої половини XXI ст. Симфонія (козачок).

VI.  Фізкультхвилинка.

Зайчик Скік і зайчик Скок на морозі гріли лапки.

На «раз» — вгору піднімали, на «два» — швидко опускали.

Вже передні лапки теплі, але задні — геть замерзлі.

Будем зайців зігрівати, разом з ними присідати:

«раз» — присіли, на «два» — встали.

Вже і задні теплі стали.

Ну а хвостик? Ой-ой-ой, геть холодний куцик той!

«Раз» — покрутимо хвостом,

«два» — покрутимо хвостом.

Хвостик добре зігрівали, тоді зайчикам сказали:

          Так стрибали ми і грілись, що геть зовсім натомились!

VII. Повторення пісні.

Слова М. Івенсен, музика Т. Попатенко «Шпачок прощається».

VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.

•       Танець — вид мистецтва, в якому засобами створення художнього обра­зу є рухи й положення тіла танцюристів. Кожен танець має свої особли­вості — ритмічний малюнок, мелодію, метр, темп, гармонію, рухи. Танці виконуються як окремі концертні твори або як один із номерів балету чи опери. Існують цілі збірки танців, об’єднані в один твір. Кожен народ має свої улюблені танці:

• Українці — гопак, козачок.

• Росіяни — камаринська, тропак.

• Білоруси — бульба, крижачок.

• Чехи — полька, фуріант.

• Угорці — чардаш.

• Норвежці — салінг, спрінгданс.

• Австрійці та німці — вальс.

• Поляки — полонез, мазурка.

• Французи — менует, гавот.

ІХ. Підсумок уроку. Релаксація.

Урок № 4. ЗАПРОШУЄ ТАНЕЦЬ

Мета:

• навчальна: закріпити набуті учнями знання та вчити застосовувати їх на практиці; продовжити ознайомлення учнів з українською музикою; дати визначення понять «вальс» та «полька»;

• розвивальна: розвивати в учнів чуття ритму, розуміння емоційного змісту й харак­теру танців; ч

• виховна: прищеплювати учням зацікавленість народною творчістю, заохочувати до її вивчення.

Музичний матеріал: С. Рахманінов «Італійська полька», П. Чайковський «Вальс» з бале­ту «Спляча красуня», Ф. Колесса «Школяр», поспівка «Ми співали».

Тип уроку: комбінований урок.

                                           

                                               Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. 

Музичне вітання.

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Чи любите ви танцювати? Звісно, так, адже Танець дарує нам радість та добрий настрій. Саме він запросив нас до свого королівства.

3. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 Бесіда

Учитель.У творі майже кожного композитора є танцювальна музика.

♦ Які танці ви можете пригадати?

♦ Заповніть пропуски літерами так, щоб утворилися назви танців:

ГО__К,    В__ЬС,     ПО__КА,     МЕ__ЕТ.

♦ Чим різняться ці танці?

4. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Танець здебільшого виконують під інструментальну музику або спів, для нього характерний чіткий ритм. Іноді танцюристи самі створю­ють музичний супровід, відбиваючи ритм підборами або використовуючи до­даткові засоби на зразок кастаньєт або маракасів. Один із танців допоможе нам відвідати казковий бал. Пригадайте казку «Спляча красуня».

Щоб уникнути нещастя, король Флористан видав наказ: під страхом смерт­ної кари його підданим заборонялося прясти пряжу і тримати вдома веретена та прядки.

...Минули роки, в замку — знову свято: принцесі Аврорі виповнилося 16 років. Завітало безліч гостей, усі хочуть привітати принцесу з повноліттям. Почувши про красу Аврори, на урочисту подію завітало четверо іноземних принців. Кожен із них сподівається заволодіти серцем юної красуні. У святко­во прикрашених залах палацу і в тінистих алеях парку панують веселощі, зву­чить музика. Ллється широка співуча мелодія вальсу, запрошуючи всіх у ви­рій танцю.

А що відбулося далі — ви дізнаєтесь, прочитавши казку або переглянув балет «Спляча красуня».

Послухайте чудову музику з цього балету та дайте відповідь на запитання:

♦ Як називається ця чудова мелодія, що запрошує всіх на танець?

Слухання «Вальсу» з балету «Спляча красуня» П. Чайковського

Робота з поняттями

Вальс — тридольний, плавний парний танець. Його виконують, плавно кружляючи, немовби ковзаючи по підлозі.

Учитель. Написав цей чудовий балет П. Чайковський, чиї твори ми слухали. Заплющте очі та послухайте цю чарівну музику. Послухайте вальс  та пластичним рухом рук передайте плавність звучання музики.

Повторне слухання «Вальсу» з балету «Спляча красуня»                 П. Чайковського з пластичним інтонуванням.

На відміну від вальсу, полька — чеський народний танець — має зовсім інший характер, а який саме — допоможе визначити його музика.

Слухання «Італійської польки» С. Рахманінова, визначення особливостей музики танцю.

Написав цей твір російський композитор Сергій Рахманінов і назвав його  «Італійська полька» — мабуть, тому, що вона, як і італійська пісня, дуже мелодійна та граційна.

Робота з поняттями

Полька — веселий рухливий дводольний танець. Його виконують парами з підскоками. Характер у польки легкий, грайливий. Послухайте танок ще раз і легкими рухами рук, нібито танцюючи, підкресліть пульс музики.

Повторне слухання «Італійської польки» С. Рахманінова з пластичним інтонуванням.

♦ Чим різняться між собою ці танці?

♦ З'єднайте лініями назву танцю з її характером.

                        Вальс                      Полька

Спокійний                     Вишуканий               Енергійний

                    Плавний                        Веселий                     Жвавий

Вокально-хорова робота

Учитель. Багато пісень розповідають про танці та мають танцювальниі характер. Навіть наша поспівка — про дітей, які дуже люблять танцювати.

Розучування поспівки «Ми співали» з показом рукою руху мелодії. Виконання з танцювальними рухами.

Повторення пісні «Школяр» Ф. Колесси.

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Музику яких танців ми почули на уроці?

♦ Назвіть характерні ознаки вальсу та польки.

Учитель. Танець споконвіку допомагав людям спілкуватися, весело проводити час із друзями на майданах, на балах, на вечірках, святах. Сподіваюся, що сьогодні ви захотіли навчитися красиво танцювати!

Урок № 4. МУЗИКА КРОКУЄ

Мета:

♦    навчальна: збагачувати музичний досвід учнів, розкриваючи особливості хоровод­ної, ігрової пісні; засвоювати з ними поняття «довгі та короткі звуки»;

♦    розвивальна: розвивати творчі здібності до музики, почуття ритму;

♦    виховна: виховувати інтерес до музики, уміння спілкуватися.

Музичний матеріал: Е. Ґріґ «Похід гномів»; В. Косенко «Не хочуть купити ведмедика», «Купили ведмедика»; 3. Левіна «Що нам осінь принесе?»; поспівка «Я крокую вго­ру»; українська народна пісня «Ой, до нори, мишко»; ігри «Дощ у лісі», «Що придба­ли друзі».

Обладнання: музичні молоточки; комп”ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Хід уроку

1.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. 

Музичне вітання.

2.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

♦    Якими бувають звуки, що ми чуємо навколо?

♦    Якими бувають музичні звуки?

♦    Як називають кроки у музиці?

3.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

♦    Як ви рухаєтеся, коли поспішаєте до школи?

Учитель. Так, ви йдете швидко. А якщо ви втомлені або вам не потріб­но нікуди поспішати? Так, ваші кроки стають повільнішими. А чи може му­зика крокувати? Тож дізнаємося про це на уроці. Уявіть, що ви — композито­ри. Яку музику б ви написали, щоб передати осінній настрій? Отже, сьогодні на уроці під час подорожі до осіннього лісу ми поміркуємо про те, як музика передає осінні настрої.

4.   ОСНОВНА ЧАСТИНА

4.1.  Вокально-хорова робота

Розучування поспівки «Я крокую вгору»

Учитель. Осіння пора завжди викликає два почуття: з одного боку, вона трошки сумна, тому що закінчилося літо, настають холодні, похмурі дні. З ін­шого боку — це час милування різнобарвною, кольоровою та яскравою приро­дою, час збирання щедрого врожаю.

Слухання пісні «Що нам осінь принесе?» 3. Левіної

Учитель. Усі люди радіють щедрій осені, збирають урожай та виконують пісні. Прислухайтеся до пісні. Про що в ній ідеться?

♦    Який настрій, які почуття ви почули у цій пісні?

Розучування пісні «Що нам осінь принесе?» 3. Левіної

4.2.   Слухання музики

Слухання твору «Похід гномів» Е. Ґріґа

♦     Про що розповіла нам музика?

♦     Герої цієї п’єси крокували або швидко бігли?

♦     Які казкові персонажі можуть крокувати під цю музику?

Слухання «Не хочуть купити ведмедика» В. Косенка

Учитель. У магазині, де я був (була), особливо чудовим був ведмедик. І рап­том я побачив (-ла) маленького хлопчика, який благав батьків, щоб йому купи­ли цього ведмедика. Послухайте, як про це розповідає В. Косенко у своїй п’єсі.

♦     Якщо ви були б композиторами, яку назву ви б дали цій п’єсі?

♦     Як музика розповідає про почуття малюка?

♦     Як звучала музика: голосно чи тихо, швидко чи повільно?

Слухання «Купили ведмедика» В. Косенка

Учитель. Хочете дізнатися, чим завершилася ця історія? Послухайте ще одну п’єсу.

♦     На вашу думку, купили ведмедика малюкові чи ні?

♦     Як би ви назвали цей твір?

♦     Чому ви вирішили, що малюк отримав ведмедика?

♦     Як музика розповіла про це?

♦     Чи змінився настрій дитини?

♦     Який настрій був у першій п’єсі?

♦     Як він змінився у другій п’єсі?

4.4.   Вокально-хорова робота. 
Повторення пісні «Ой, до нори, мишко»

5.    ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Ми сьогодні дізналися, як музика передає різні настрої люди­ни. Отже, свою колекцію музичних вражень ми збагатили новими творами.

♦     Яких казкових мешканців лісу ми впізнали у творах Е. Ґріґа?

♦     Які музичні враження ви отримали від прослуховування п’єс В. Косенка?

♦     Які назви мали ці п’єси?

23 вересня - 145 років від дня народження Соломії Крушельницької, видатної української оперної співачки.

22 вересня 60-річчя святкує Нік Кейв - австралійський рок-музикант, поет, письменник, автор музики до фільмів, сценарист.

Nick Cave & Kylie Minogue 

"Where The Wild Roses Grow"

Урок № 3. РІЗНІ ГОЛОСИ

Мета:

♦    навчальна: збагачувати музичний досвід учнів, розкриваючи особливості хоровод­ної, ігрової пісні; засвоювати з ними поняття «високі звуки», «низькі звуки»;

♦    розвивальна: розвивати творчі здібності до музики, почуття ритму;

♦    виховна: виховувати інтерес до музики, уміння спілкуватися.

Музичний матеріал: Е. Ґріґ «Пташка»; Д. Кабалевський «Зайчик дражнить ведмежатко»; поспівка «Ку-ку»; українська народна пісня «Ой, до нори, мишко»; М. Дремлюга «Піс­ня про школу»; ігри «Прогулянка лісом», «Луна»; гра-загадка «Неслухняне пташеня»

Обладнання: комп”ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

      1.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку .

Музичне вітання.

2.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

♦    Які настрої передає музика?

♦    У яких музичних творах, що слухали на попередньому уроці, ми чули сум?

♦    Який музичний твір розповів нам про радісну гру дівчинки?

♦    Як називають людину, яка створює музику?

3.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Чи відомо вам, що музика — справжня чарівниця? Вона може передати не тільки різні настрої та почуття. Разом з нею ми зможемо здійсни­ти подорож до осіннього лісу й почути лісові таємничі звуки. Чи хотіли би ви разом зі мною почути пісню лісу? Тоді ми знову вирушаємо у подорож.

4.   ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель. Ось ми й у лісі. Уявіть: зійшло сонце. Якщо прислухатися, то можна почути багато звуків: спів пташок, шелестіння листя, шарудіння гіло­чок. Це — музика лісу! Видатний український педагог В. Сухомлинський, від­відавши з учнями ліс, написав невеличку казку. Ось послухайте...

«Зійшло сонце, подихнув легенький вітерець, і всі дерева в лісі заспівали. Кожне співало свою пісню... Слухаючи цей спів, хотілося підійти до білокорої красуні берізки, обійняти її. Дуб співав мужню пісню. Слухаючи цей спів, хо­тілося бути сильними, відважними...»

Отже, привітаймося з природою її мовою!

Гра «Прогулянка лісом»

Діти мають наслідувати звуки лісу: дме вітер, шелестять листя, дзюрчить струмочок.

Гра «Луна» (відтворення ритму)

♦    Чи можуть звуки лісу стати музичними? Чия це музика? (Імітація стуко­тіння дятла дерев’яними паличками.)

Це стукіт лісового лікаря дерев — дятла. Послухайте ще раз його стукіт та повторіть зі мною.

♦      Яких мешканців ми можемо зустріти у лісі?

4.1.    Слухання музики Слово вчителя

Послухайте музику. Можливо, це ведмідь?

Слухання п'єси «Пташка» Е. Ґріґа

♦      Як ви здогадалися, що це музика пташки, а не ведмедя?

4.2.    Засвоєння нових знань Засвоєння понять

Звуки, що виникають під час співу або гри на музичних інструментах, мають певну висоту. Вони бувають високими та низькими.

Гра-загадка «Неслухняне пташеня»

Учитель. Неслухняне маленьке дитинча синички, спурхнувши з гнізда, полетіло високо вгору і сіло на верхівку дерева. (Грає арпеджіо вгору.)

Синичка-мама побачила і злякалася, що її дитина може впасти, тому зве­ліла негайно спускатися. Музика зараз підкаже вам, чи послухалося пташеня мами. (Грає арпеджіо вгору або вниз.)

Покажіть рухами рук, куди летіло пташеня.

4.3.    Слухання музики

Учитель. Наша подорож лісом триває. Ми потрапили на лісову галяви­ну. За звучанням музики визначте, хто бешкетує на лісовій галявині.

Слухання «Зайчик дражнить ведмежатко» Д. Кабалевського.

♦      Якими звуками було зображено лісових мешканців?

♦      Який настрій ви відчули в музиці?

♦      Кого зобразили спокійні та низькі звуки, а кого — високі та дзвінкі?

4.4.    Вокально-хорова робота

Розучування поспівки «Ку-ку» з показом звуковисотності

Розучування української народної пісні «Ой, до нори, мишко», спів з проплескуванням пульсу мелодії

Повторення «Пісні про школу» М. Дремлюги

5.     ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Наша подорож добігла кінця.

♦      Про яких лісових мешканців розповіла нам музика?

♦      Які голоси вони мають?

♦      Якими бувають музичні звуки?

Урок № 3. У КОРОЛІВСТВІ СПІВУЧИХ МЕЛОДІЙ

Мета:

•   навчальна: розширювати уявлення учнів про емоційний зміст музики; активізува­ти образне мислення;

•   розвивальна: розвивати творчу фантазію учнів, уяву, уміння імпровізувати;

•   виховна: виховувати в учнів вокальні, виконавські навички, зацікавленість музи­кою, співом.

Музичний матеріал: Я. Степовий «Лугом іду», поспівка «Бім-Бом», Ф. Колесса «Школяр».

Тип уроку: комбінований урок.

                                                Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. 

Музичне вітання.

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Музика відкриває нам загадковий, чарівний світ наших вра­жень, почуттів. Кожна людина відчуває різні настрої. У цьому світі панує спі­вуча мелодія, яка і поведе нас сьогодні стежинами свого Королівства. Отже, вирушаймо подорожувати!

3.    ОСНОВНА ЧАСТИНА Слухання музики

Учитель. Багато чарівних мелодій лунає на уроках музичного мисте­цтва. Ми їх чуємо і в вокальній музиці, і в інструментальній. Мелодії україн­ських пісень завжди приваблювали та надихали композиторів своєю наспів­ністю, виразністю. Український композитор Яків Степовий захоплювався на­родною піснею та зробив обробку пісні «Лугом іду». Послухайте її та дайте відповідь на запитання.

♦   Хто виконував мелодію: голос чи інструмент?

Слухання твору Я. Степового «Лугом іду»

♦   Про що вам розповіла мелодія?

Гра «Упіймай у долоньку»

Оберіть слова, що відповідають характеру прослуханого твору: наспівний, суворий, мелодійний, рішучий, мужній, сумний, плавний.

♦   Послухайте ще раз та поміркуйте, якими кольорами можна зобразити цю музику.

Повторне слухання твору «Лугом іду» Я. Степового з пластичним інтонуванням

Вокально-хорова робота

Учитель. Після милування красою рідної природи та відпочинку, що по­дарувала нам пісня, настає час працювати. Для вас, школярів, основна пра­ця — це добре навчатися й гарно поводитися.

Розспівування

Повторення поспівки «Бім-Бом» із підкресленням пульсу, плесканням у долоні (на 1-й та 5-й рядки поспівки) та відбиванням ритму ударами по колінах (на решті рядків) або з використанням дитячих музичних інструментів — трикутника та бубна

Схема використання дитячих музичних інструментів

Трикутник	Z Z	П I	I Z	I Z
Бубен	I I	Z Z	I Z	I Z

♦  Які пісні про школу вам відомі?

Сьогодні ми розучимо пісню українського композитора і дослідника народної творчості Філарета Колесси. Для дітей він створив збірку пісень «Шкільний співаник», у якій уміщено народні твори та пісні українських композиторів. Ми вивчимо пісню «Школяр».

♦  Прослухайте її та скажіть, чого навчається малий школярик у школі.

Слухання пісні «Школяр» Ф. Колесси

♦  Як ви вважаєте, це старовинна чи сучасна пісня?

Цю пісню школярі співали дуже давно, майже сто років тому, але відтоді  завдання учнів не змінилося: школа навчає читати, писати, рахувати.

Розучування'пісні «Школяр» Ф. Колесси, повторення правил співу, робота над диханням, одночасним початком співу, м'якістю звуковедення.

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦  Яку таємницю своєї привабливості розкрила нам мелодія?

♦  Хто створює пісні?

♦  Які пісні лунали сьогодні на уроці?