Урок № 24. СИМФОНІЧНА ІСТОРІЯ...

Мета:

♦   навчальна: продовжувати роботу над поняттями «симфонія», «концерт»; навчати учнів на елементарному рівні висловлювати враження від музичних творів, вираз­но співати;

♦   розвивальна: розвивати в учнів спостережливість, почуття ритму;

♦    виховна: виховувати музичний смак; прищеплювати учням зацікавленість музични­ми образами

Музичний матеріал: українська народна пісня «Журавель», П. Чайковський. Друга сим­фонія (четверта частина), Ю. Михайленко «Пісні про матусю».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Ю. Михайленка, П. Чайковського; ілю­страція із зображенням журавля.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід (українська народна пісня «Журавель»).

1.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

1.          АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

♦   Які музичні жанри ви можете пригадати?

♦   Що таке концерті симфонія?

♦    Чим відрізняється симфонія від концерту?

3.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. І знову на нас чекає зустріч із симфонією. Ми дізнаємось, як ві­дома українська пісня отримала друге життя у творчості російського компози­тора.

2.          ОСНОВНА ЧАСТИНА

 Вокально-хорова робота Розспівування

Виконання поспівки «Весну зустрічаємо»

Учитель. Поміж багатьох птахів, які мешкають в Україні, одна користу­ється особливою увагою та пошаною народу. Це — журавель.

♦   Що вам відомо про журавля? (Розглядання ілюстрації.)

ЖУРАВЕЛЬ У ВІНЧИКУ

Журавель вінець надів,—                  Вінчик золотом іскриться.

Як же він йому зрадів!                       Не скидай його, носи,—

Хай позаздрить кожна птиця:           В тебе вінчик для краси.

♦   Які вам відомі казки, де йдеться про цього птах? («Лисичка і журавель», «Чапля і журавель»)

♦     Які народні прикмети, пов’язані з цим птахом, вам відомі? (Журавлі відлітають у вирій низько — зима вже близько; летять журавлики один за одним — буде багато води та тепла; ранній приліт журавлів — на ранню весну.) І навіть у народній пісні ми також маємо змогу зустрітися з цим птахом. Послухайте українську народну пісню «Журавель» та скажіть, який на­стрій вона має.

Слухання української народної пісні «Журавель» та її розучування

Народна гра «Довгоносий журавель»

Перед початком гри за допомогою лічилки учні обирають «журавля» та утворюють коло, посередині якого стоїть «журавель». Учні ходять по колу, водять хоровод і співають пісню:

Занадився журавель, журавель

 До бабиних конопель, конопель.

Учень, наслідуючи журавля, ходить у середині кола на носках, високо під­німаючи прямі ноги. На приспів:

Сякий-такий журавель,

Сякий-такий довгоносий,

Сякий-такий довгоногий

Сакий-такий виступає,

Конопельку вищіпає,—

дитина стоїть у колі, махає руками, як крилами, зупиняється і присідає, нібито їсть коноплі. На приспів діти в колі зупиняються, тупають ногами, показують, який довгоносий і довгоногий журавель і як він поїдає коноплі (присідають). На слова:

Оце тобі, журавель, журавель

Не літай до конопель, конопель! —

діти підводяться, роблять кілька кроків до центра й на слова «не літай» різко  нахиляються, нібито ловлять, а «журавель», помахуючи «крилами», «перелітає» з однієї частини кола в іншу. Після закінчення пісні всі кажуть: «Киш!» плескають у долоні та ніби женуть «журавля», а він «вилітає» з кола. 

Слухання музики

Учитель. Послухайте фрагмент одного з класичних творів і скажіть: чи знайома вам ця мелодія?

Слухання  фрагмента четвертої частини Другої симфонії П. Чайковського

Так, це — мелодія української народної пісні «Журавель» з Другої симфонії П. Чайковського.

Музику П. Чайковського ми вже багато разів слухали. Композитор подарував нове життя українській народній пісні «Журавель». П. Чайковський часто  відвідував Україну, йому дуже подобались українські народні пісні. Невипадково одну з них — пісню «Журавель» — він використав у своїй симфонії.

Згадаймо, що симфонія — це великий музичний твір з чотирьох частин для симфонічного оркестру. Музична мова симфонії багата, динамічна, яскрава, адже виконується різними музичними інструментами симфонічного оркестру

Послухайте четверту частину Другої симфонії П. Чайковського та скажіть, чи змінився характер пісні у симфонії.

Слухання четвертої частини Другої симфонії П.Чайковського

♦ У якому темпі звучить музика?

♦ Чим відрізняється звучання пісні у нашому виконанні від її звучання у виконанні симфонічним оркестром?

Вокально-хорова робота

Повторення «Пісні про матусю» Ю. Михайленка,

робота над виразним виконанням

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Яку пісню використав П. Чайковський у Другій симфонії?

♦ Чому композитори використовують у своїх творах українські народні пісні?

Класицизм: музика.

Мистецтво. 8 клас.

Сонатна форма.

Вольфганг Амадей Моцарт 

Концерт для флейти та арфи з оркестром до мажор

Йозеф Гайдн Симфонія №103 "З тремоло литавр" (2 ч.)

Людвіг ван Бетховен Симфонія №5 (1 ч.)

Людвіг ван Бетховен Симфонія №9 (фінал)

Максим Березовський 

"Не отвержи мене во время старости"

Максим Березовський Соната для скрипки і чембало (2ч.)

Артемій Ведель "Херувимська"

Дмитро Бортнянський Концерт для чембало з оркестром

Григорій Сковорода "Всякому городу нрав і права"

Урок № 23. ВЕСНА-КРАСНА ВЖЕ ЙДЕ...

Мета:

♦    навчальна: учити учнів визначати засоби виразності пісень-веснянок, відчувати музично-емоційний зміст пісень; засвоювати з ними поняття «веснянка»;

♦    розвивальна: розвивати музично-слухові уявлення в процесі сприймання, вико­нання;

♦    виховна: виховувати любов до весняної природи, української народної пісні-вес- нянки.

Музичний матеріал: Е. Ґріґ «Навесні»; П. Чайковський «Пісня жайворонка»; поспів- ка «Ля-ля-ля»; Я. Степовий «Щебетала пташечка»; білоруська народна пісня «Савка та Гришка»; гра «Весняна луна».

Обладнання: дитячі музичні інструменти, комп’ютер; фоно­хрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні заходять до класу під музичний супровід («Пісня жайворонка»

П. Чайковського).

1.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 Перевірка готовності класу до уроку . Музичне вітання.

2.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

♦    Про яких трьох «китів» ви дізналися на попередніх уроках?

♦    Що таке пісня?

♦    Які пісні співають діти на новорічні свята?

3.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Чарівна весна крокує по землі. Усе прокидається від зимового сну. Чи цікаво вам було дізнатися, якими піснями зустрічають весну на Украї­ні? Про це ви дізнаєтеся сьогодні на уроці.

4.   ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель (читає уривок з оповідання Г. Демченка «Весна»). Тануть сні­ги, біжать гомінливі струмки. Видзвонюють краплинами бурульки. Поверта­ються з вирію птахи. В синяву неба глянули перші проліски.

—          Як хороше,— стрепенулась береза,— вся моя кора прогрілась, кожна гі­лочка соком налилась. Сонечко зимовий сон геть прогнало. До тепла і сонця потяглися комахи і рослини. Ось-ось буйно розквітнуть садки. Весна! Весна!

4.1.  Слухання музики

Учитель. Як прокидається природа, дихання весни ми можемо відчути у творі «Навесні» Е. Ґріґа.

Слухання «Навесні» Е. Ґріґа

♦    Що ви відчуваєте, коли слухаєте цю музику?

П. Чайковський також захоплювався чарівними звуками природи. Ці вра­ження він передавав у своїй музиці. Послухайте п’єсу «Пісня жайворонка».

♦    Який настрій передає музика композитора?

Слухання «Пісні жайворонка» П. Чайковського

♦    Як ви вважаєте, пісня жайворонка весела чи сумна?

♦    Які звуки передають прозоре, світле звучання — низькі чи високі?

♦    Про що співає жайворонок?

А ось як розповідає про спів жайворонка у своїй казці «Жайворонок і сон­це» В. Сухомлинський.

ЖАЙВОРОНОК І СОНЦЕ

У полі лежала сіра грудочка землі, присипана снігом. Пригріло сонечко. Розтанув сніг. Пропливала над полем хмарка. Розсипалась дощем. Упала на сі- РУ грудочку землі гаряча краплина води, в якій відбилося Сонечко. Перетвори­лася грудочка землі на сіру пташку — Жайворонка.

Злетів Жайворонок у небо. Спробував співати, а пісня вийшла поганенька. Полетів він до Сонця й просить:

—   Сонечку, золотеє Сонечку, навчи мене гарної пісні!

—   Бери цей золотий клубочок і тягни до землі,— каже Сонечко.

Узяв Жайворонок золотий клубочок і полетів до землі. Потяглася за ним тонка-тонесенька золота ниточка. Зазвучала чудова пісня.

З того часу рано-ранесенько Жайворонок підлітає до Сонечка і воно дає йому клубочок золота. Тягне золоту ниточку Жайворонок над полями — і чу­ють люди чарівну пісню. Співає блакитне небо, співає золота пшениця, співає цілий світ. Як гарно!

Я бачу, що ви хочете ще раз послухати цю чарівну музику.

Повторне слухання «Пісні жайворонка» П. Чайковського

4.2.  Вокально-хорова робота

Учитель. Після холодної довгої зими ми з нетерпінням чекаємо настання весни. Оживає природа, усе сильніше пригріває сонечко. Пташки приносять радість, весну, тепло у рідний край.

Гра «Весняна луна»

Учитель. Соловейко щебече та тьохкає, зозуля кує, горобчики цвірінька­ють... Ось і ми зараз, як пташки, повторюватимемо їх пісні.

Уявіть, що ви луна, яка повторює пісню пташок. (Тьох-тьох-тьох! Ку-ку! Цінь-цвірінь! Тукі-тукі-тук! Ух-ух!)

Сьогодні вранці на моє вікно сіла пташка та заспівала свою весняну пісню. І я згадав (-ла) українську народну пісню, що так і називається — «Щебетала пташечка».

Слухання та розучування пісні «Щебетала пташечка» Я. Степового

4.3.  Засвоєння нових знань Засвоєння понять

Світлі й радісні пісні, якими люди вітають весну, називають веснян­ками.

5.   ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

♦    У якому творі ми почули спів жайворонка?

♦    Хто написав «Пісню жайворонка»?

♦    Як закликала весну пташечка, яка сіла на віконечко?

25 січня - 130 років з дня народження Леся Курбаса

   Лесь Ку́рбас (повне ім'я — Олександр-Зенон Степанович Курбас; 25 лютого 1887, Самбір, Королівство Галичини та Володимирії — 3 листопада 1937, Сандармох, Карельська АРСР) — український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. 

   Народився 25 лютого 1887 року в місті Самбір (тепер Львівської області) у родині акторів галицького театру Степана та Ванди Курбасів (за сценою Яновичі). Батько його, хоча й був мандрівним українським актором, проте і в бідності своїй прагнув дати Олександрові гарну освіту.

Навчався у Тернопільській гімназії, у Віденському та Львівському університетах. Тому цілком природно, що Лесь увібрав у себе все те, що могла дати йому європейська культура. Вже тоді Курбас мріяв працювати на Наддніпрянській Україні, де існував сильний демократичний театр Садовського (Київ) і де поруч була висока театральна культура. 1916 року його мрія здійснилась, він вступає до цього театру. Акторська творчість Курбаса в театрі Миколи Садовського обіцяла розвинутися, але сталося так, що він приніс свій акторський талант у жертву режисерському. Головна увага й енергія молодого митця були скеровані на організацію студії молодих акторів, з якої виріс згодом Молодий театр. Назва «Молодий театр» з'явилася вже влітку 1917 року. Молодий театр — це театр пошуків нових форм втілення сучасної та класичної драматургії. З цього театру взяли початок кілька українських театрів — з них Молодий український театр, в Одесі співорганізатором 1918 був Гаврило Гловацький. В 1919 працював режисером Київського оперного театру «Музична драма».

   Влітку 1920-го Лесь Курбас зібрав своїх найкращих акторів, хто добровільно приєднався з Київського театру ім. Шевченка, і під назвою «Кийдрамте» (Київський драматичний театр) трупа почала своє турне по містах Київщини. Спочатку осіли у Білій Церкві, потім в Умані.

   Лесь Курбас був засновником спочатку політичного (1922—1926), а потім і філософського (1926—1933) театру в Україні. У виставах свого філософського театру «Березіль» (Харків) Курбас малює всесвіт, де головним стає особлива довіра до життя людини у всіх його суперечностях. В листопаді 1922 у Києві в державному народному театрі відбулася прем'єра вистави Тараса Шевченко «Гайдамаки» (режисер Л. Курбас). В червні 1924 Всеукраїнське кіно-фото управління запросило його на один рік режисером до Першої державної одеської кінофабрики.

   Лесь Курбас і «березольці» знайшли свого драматурга, п'єси якого були співзвучні їхнім естетичним засадам. Таким драматургом став Микола Куліш. Першою його п'єсою, що побачила світло рампи на сцені театру «Березіль», стала «Комуна в степах» (Київ). Творча співпраця тривала і в Харкові. Кульмінація здобутків Курбаса пов'язана з драматургом Миколою Кулішем (1892—1937) і художником Вадимом Меллером (1884—1962). У Києві «Березіль» мав під своїм крилом майстерні, плинні півавтономні одиниці. У Харкові все було під одним дахом і під одним проводом — Курбасовим. У театрі діяв мюзик-хол (спектаклі «Шпана», «Алло на хвилі», «Чотири Чемберлени»), агітпроп. Було підготовлено серію «Костюмовані історії» (спектаклі «Жакерія», «Сава Чалий», «Король бавиться», «Змова Фієско»). П'єси Миколи Куліша «Народний Малахій», «Мина Мазайло», не знайшла розуміння у радянських критиків. Проти Леся Курбаса були висунуті звинувачення в «похмурості», викривленні оптимістичної радянської дійсності.

   Можливо, саме тому, що режисер не відступив, не поступився своїми переконаннями, його було наклепницьки обмовлено, звільнено з посади керівника «Березоля» і заарештовано у Москві, де він кілька місяців працював постановником Малого театру та у Соломона Міхоелса в Московському державному єврейському театрі на Малій Бронній. 

   Заарештований у зв'язку зі справою УВО 26 грудня 1933. Відправлений етапом до Харкова. 9 квітня 1934 засуджений до 5 років ВТТ. Його було вислано на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу, на Медвежу Гору, потім його відправили на Соловки. 9 жовтня 1937 засуджений до страти. 3 листопада 1937 його було розстріляно в урочищі Сандармох, а 1957 року посмертно реабілітовано.

Лесь Курбас. Розстріляне відродження.

УРОК 23

Тема. Рок-опера.

Мета. Розкрити сутність рок-опери, як музично-сценічного жанру. Поглибити уявлення учнів про. можливості роз­криття музичних образів, утілення по­чуттів людини у вокальних та інструментальних творах. Розвивати художньо-творче мислення, вміння інтерпретувати й оцінювати музичні тво­ри. Виховувати інтерес до музики Е. Л. Веббера, О. Шультеза, тощо.

Музичний матеріал: Е. Л. Веббер, рок-опера «Ісус Христос - суперзірка»; О. Шультез, рок-опера «Моцарт» (перегляд фрагментів).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 7 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні у виконанні Едіт Піаф (на вибір учителя). Музичне вітання.

2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.

- Про що розповіла вам музика, під яку ви заходили до класу?

- Чи знайома вам ця музика?

- Які почуття вона у вас викликала? .

3. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів на уроці.

Рок-опера — це театралізована  вистава з сюжетом, дійовими особами, декораціями. Музику в стилі рок у такій виставі може викопувати і гурт, і класичний оркестр, або ж всі разом. У цьому музичному жанрі використовуються елементи музичної мови фольклору, джазу та інших мистецьких стилів. У виставах з’являються масові танці, специфічна пластика, найрізноманітніші прийоми звукового оформлення та світлові ефекти.

Цей жанр започаткував британський гурт «Хто» («The Who»), що створив рок-опори «Томмі» і «Квадрофонія». Сьогодні найвидатнішим та найуспішнішим вважають твір «Ісус Христос — суперзірка» британського композитора Ендрю Ллойда Веббера. Часто головні партії в рок-операх виконували рок-музиканти. Так, партію Ісуса у вищезгаданій рок-опері виконав вокаліст групи «Deep Purple» Йен Гіллан.

4. Мотивація навчальної діяльності.

Декілька років тому світ сприйняв оваціями прем'єру французької рок-опери «Моцарт». Ця вистава полонила тисячі сердець поціновувачів такої музики в багатьох країнах світу, зокрема, Бельгії, Швейцарії, Україпи, Японії, Китаю та Росії. Рок-опера присвячена історії життя Вольфганга Амадея Моцарта. Музику до неї написали композитори Жан-П’єр Піло та Олів’є Шультез, а вірші — Дов Аттья та Франсуа Шоке.

5. Перегляд фрагментів рок-опери «Моцарт» («Думати про нездійсненне» («Penser L’impossible»), «Бунтар» («Le Trublion»), «Бім-Бам-Бім-Бум» («Bim-Bam-Bim-Boum»)).

6. Підсумок уроку.

- Якій музиці був присвячений сьогоднішній урок?

- Які види мистецтва можуть взаємодіяти в рок-опері?

- Які особливості музичної мови та манери виконання вокальних номерів відрізняють рок-оперу від опери?

Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

7. Домашнє завдання.

            Переглянути у вільний час всесвітньо відому рок-оперу «Ісус Христос — суперзірка». Поміркувати, чому ця вистава отримала велику популярність.

урок 23

Тема. Соната.

Мета. Познайомити учнів з жанром сонати, розкрити основні принципи побудови сонатної форми. Формувати в учнів відчуття кра­си природи, людських стосунків через призму му­зичного мистецтва. Виховувати інтерес до класичної музики, любов до природи, людей, віру в торже­ство правди і добра.

Музичний матеріал: Л.Бетховен Соната №14 «Місячна» (1 частина) (слухання); М.Березовський Соната до мажор для скрипки і чембало;

М.Рожко «Краплини мрії» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 6 кл. (Л.Масол, Л.Аристова).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету).

Музичне вітання

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

―    Із якими музичними враженнями ви прийшли на сьогоднішній урок?

―    Хто має якусь цікаву музичну інформацію?

3. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.

Музичний жанр соната має давне походження. Раніше сонатою називали будь-яку вокальну та інструментальну музику. Поступово цей жанр виокремився як суто камерно-інструментальний. Також виникла відповідна музична форма — сонатна.

Звернімося до словничка

Соната — жанр інструментальної музики; твір для одного або двох інструментів; соната складається з трьох частин, що контрастують між собою, але мають спільний задум.

            Сонату створюють для камерного складу — одного або двох інструментів, як правило, для фортепіано, скрипки, флейти, кларнета, труби, валторни. У сонатній формі також пишуть невеликі твори — сонатини, їх грають юні виконавці. Соната складається з трьох частин і будується за контрастом темпу (швидко—повільно), змісту і характеру музики (драматичної—ліричної).

Зазвичай першу частину сонати пишуть у сонатній формі. Її особливість полягає в тому, що спочатку звучать головна і побічна теми (експозиція). Далі відбувається їхній розвиток (розробка), після чого ці теми звучать знову (реприза).

Німецький композитор Людвіг ван Бетховен, із творчістю якого ви вже ознайомилися на уроках музичного мистецтва, написав 32 сонати для фортепіано. Його Соната № 14 вважається однією з найвідоміших серед шедеврів фортепіанної музики. Людвіг ван Бетховен назвав свій твір «Соната, майже фантазія». Через 30 років вона отримала додаткову назву — «Місячна», чому посприяв німецький поет Людвіг Рельштаб, який порівнював першу частину сонати із пейзажем озера місячної ночі. Така назва багатьом сподобалась, і відтоді цей твір так і називають — Місячна соната. В основі головної теми Місячної сонати лежить короткий, але виразний мотив, побудований на повторенні одного звука — цей прийом є характерним для композитора.

4. Слухання Першої частини Сонати №14 Л.Бетховена.

 - Який характер музики першої частини?

 - Яку картину можна уявити? Чи погоджуєтеся ви з назвою, яку запропонував Людвіг Рельштаб?

 - Як ви назвали б цю частину сонати?

 - Пригадайте П'яту симфонію цього композитора, яку слухали минулого року: її музична тема складається з повторення всього лише двох звуків («тема долі»).

5. Слухання Сонати до мажор для скрипки і чембало М.Березовського.

 - Ви вже знаєте, що сонати створювалися для різних інструментів, тембри яких виразно доповнювали один одного. Як, на вашу думку, відбувається діалог інструментів у творі?

 - Порівняйте частини сонати.

6. Розучування пісні М.Рожка «Краплини мрії».

7. Підсумок уроку.

—  Яка музика звучала на уроці?

—  Як вона вплинула на вас?

— Які почуття викликала?

— На що був спрямований урок?

—  Якій темі він був підпорядкований?

— У яких кольорах ви бачите музику уроку?

—  Назвіть особливості жанру сонати.

—  Схарактеризуйте сонатну форму на прикладі першої частини твору М. Березовського.