урок 29

Тема. Музика на кіноекрані.

Мета. Учити учнів вира­жати різноманітні настрої та почуття людини на прикладі музичного матеріалу уроку. З’ясувати значення термінів «тапер», «регтайм».  Розвивати увагу, уяву, пам'ять, мислення, фонематичну вимову, зв’язне мовлення, творчі здібності. Виховувати  ціннісне ставлення до суспільства і держави, до людей.

Музичний та візуальний матеріал: Фрагменти з кінофільму «Людина з бульвару капуцинів» (перегляд); С.Джоплін «Регтайм» (слухання); Л.Стельмащук «Український віночок» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, фортепіано), магнітофон (музичний центр,DVD), підручник «Музичне мистецтво» 5 кл. (Л.Масол, Л.Аристова ).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Регтайму» С.Джопліна.       Музичне вітання.

2. Актуалізація музичного досвіду учнів.

—  Яка музика: прозвучала на початку уроку?

—  Яке враження справила на вас музика?

—  З чим вона у вас асоціюється?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Перегляд фрагментів з кінофільму «Людина з бульвару капуцинів».

           - Яке враження справив новий вид мистецтва на глядачів? Розкажіть.

4. Розповідь учителя про історію виникнення і розвитку кіномистецтва. Пояснення понять «тапер», «регтайм».

5. Слухання. С.Джоплін «Регтайм».

 - Який характер п’єси ?

 - Що вас вражає у прослуханій музиці?

 - Простукайте і охарактеризуйте її ритм.

6. Розучування пісні Л.Стельмащук «Український віночок».

7. Підсумок уроку.

— Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?

—  Які її особливості?

—  Який музичний твір справив на вас найбільше враження?

8. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором.

УРОК 28. ГРУЗІЯ, ВІРМЕНІЯ, АЗЕРБАЙДЖАН

  Мета. Визначити палітру почуттів, які передає музика.  Розвивати вміння інтерпретувати музику. Формувати необхідні вокально-хорові навички. Виховувати інтерес до народної музики, а також емоційну чутливість та естетичний смак.

Музичний матеріал: грузинський народний танець «Лезгінка»; А. Хачатурян, «Гопак» з балету «Гаяне»; Г. Гусейнлі, «Курчатка».

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 4 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету).

            Музичне вітання.

2. Актуалізація опорних знань, музичних вражень учнів.

 - Яка музика схвилювала вас упродовж тижня?

 - Про яку му­зику ви можете сьогодні розповісти?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

            Народна музика різнобарвної Грузії має давню історію. Пісенна творчість грузинів переважно лірична, адже в ній оспівується саме життя. Грузинські мелодії надзвичайно гарні, а ритми пісень завжди запрошують до танцю. Лезгінка стародавній швидкий кавказький народний танець. Головною особливістю танцю є те, що його здебільшого виконують у парі чоловік і жінка. Рухи чоловіка нагадують політ гірського орла - чіткі, виважені; то стрімкі, то сповільнені. Жінку, у свою чергу, можна порівняти із лебедицею: рухи танцівниці плавні, граційні, не позбавлені величавості й ніжності.

4. Слухання грузинського народного танцю «Лезгінка».

            - Як змінюється мелодія?

- Які рухи можна уявити?

- Який характер танцю?

- Як у музиці передається характер грузинського народу?

5. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Інша гірська країна, що на сході, — Вірменія — славиться відомими композиторами, зокрема, неперевершеним Арамом Хачатуряном. Його музика привертає увагу тим, що в ній зображається темперамент, життєрадісність вірменського народу. У більшості творів Хачатуряна можна почути народні мелодії. Перші музичні враження маленького Арама — це народні пісні у виконанні матері. Хлопчикові дуже подобалося слухати і народних співаків — ашугів, які виконували грузинські, вірменські та азербайджанські пісні. Ашуги, як і скоморохи, були співаками і поетами, виконуючи героїчні пісні у супроводі тару.

Звернімося до словничка

Тар — струнний щипковий інструмент. Слово «тар» із перської мови — однієї з найдавніших у світі, означає «струна», «нитка».

У своїй творчості А. Хачатурян успішно поєднує найкращі здобутки народної творчості Вірменії, Грузії, України тощо.

6. Слухання «Гопака» з балету «Гаяне» А. Хачатуряна.

-  Який характер танцю?

- Як музика передає темперамент українського народу?

-  Який характер музики? .

7. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Азербайджанські пісні всі одноголосні. Дуже часто вони виконуються у супроводі тару та бубна.

8. Розучування пісні Г. Гусейнлі «Курчатка».

9. Підсумок уроку.

 - Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?

       - Які почуття вона у вас викликала?

10. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором. Підготувати розповіді про її зміст, характер звучання, виражені в ній почуття.

УРОК 29. ФОРМА РОНДО В МУЗИЦІ

Мета. Дати поняття «рондо»; закріпити знання про види маршів; розвивати співацькі навички, творчі здібності; створювати правильний ритмічний рисунок вправ; відтворювати ритмічні вправи; виховувати любов до му­зики.

Музичний матеріал: В. А. Моцарт «Турецьке рондо», Богдана Фільц «Весняне рондо» — слухання. По- співки на музику Дмитра Кабалевського «Класне рондо» — розучування (с. 98-101).

Обладнання: підручник «Музичне мистецтво» 3 кл. (Л. Аристова, В. Сергієнко), музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

І.   Організаційна частина.

Всі мерщій сідайте, діти!

Домовляймось не шуміти,

На уроці не дрімати,

Руки вчасно підіймати.

1.      Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2.      Музичне привітання.

III.  Ритмічні вправи.

IV.  Повідомлення теми уроку.

1.      Робота з підручником, с. 98.

2.      Пізнавальна бесіда.

Історія виникнення побутового жанру «марш» дуже цікава. До нас дійшли лише деякі факти. Відомо, що типова риса маршу — наявність ритмічного (ударного) інструмента. У старогрецьких трагедіях ритмічний акомпанемент супроводжував вихід акторів на сцену. Наприкінці XVI століття солдати армії імператора Максиміліана марширували під акомпанемент флейти і барабана; цей звичай запозичили й французи. Інша рання форма маршу з’являється в театральних п’єсах і операх XVIII ст., тоді марші супроводжували появу акто­рів на сцені.

Марш (італ. тагсіа, франц. marche, від marcher — крокувати) у музиці — музичний твір (інструментальний чи вокальний), що мас енергійний, чіткий ритм крокування, ходи. Для маршу характерні чіткий ритм, помірний темп, музичний розмір 2/4 або 4/4.

Марші бувають похідні, урочисті, спортивні, казкові, траурні...

Всі організовані ходи великого числа людей — військові, церемоніальні або святкові процесії — супроводжують марші. Це особливо актуально для ар­мії, тут марш не тільки організовує воїнів, а й вселяє в них бадьорий дух. Для військового маршу характерні фанфари і барабанний дріб.

Парадний марш виконується в разі урочистого проходження військ, по­хідний звучить на стройових прогулянках і навчаннях, зустрічний марш супро­воджує прапор і начальство, траурний виконують, покладаючи вінки на похо­ронах. Жалобний марш відрізняється від інших повільним темпом, мінорною тональністю і меншою роллю фанфарних оборотів мелодії.

Значення маршів завжди зростало у воєнні роки і під час революцій. Ба­гато великих композиторів зверталося до жанру маршу, вводили його в опери, балети, п’єси та інші геніальні твори. В Україні було написано немало чудо­вих маршів та маршових мелодій, під які крокували запорозькі козаки, легіон Українських січових стрільців та воїни УПА.

Спортсмени теж піднімають свій бойовий дух ритмічними маршами на зборах і великих змаганнях. «Спортивний марш «Трудових резервів» та «Спор­тивний марш» І. Дунаєвського — яскраві тому приклади.

Не можна не згадати й знаменитий весільний марш Ф. Мендельсона з його п’єси «Сон у літню ніч». У США і Європі виконують «Весільний хор» з опери «Лоенгрін» Р. Вагнера.

3. Вправа «Незакінчена фраза».

Учитель починає фразу, а учні повинні її закінчити.

•       Музичний твір (інструментальний чи вокальний), що має енергійний, чіткий ритм крокування, ходи, називають... (маршем)

• Марші бувають... (похідні, урочисті, спортивні, казкові, траурні).

•       Вид мистецтва, в якому засобами створення художнього образу є рухи й положення тіла танцюристів, називають... (танцем).

•      Основою всіх жанрів (видів) вокальної та інструментальної музики є... (пісня, танець, марш).

• Найголовніший тип музики — це... (пісня).

V. Слухання музики.

В. А .Моцарт «Турецьке рондо», Богдана Фільц «Весняне рондо».

      1.  Загальні відомості про композиторів.

 2.  Обговорення прослуханих творів.

VI. Фізкультхвилинка.

Ми берізки і кленці,

В нас маленькі стовбурці, (встати)

Ми в стрункі стаєм рядки,

Виправляєм гілочки, (руки поставили перед собою)

Ледь зіп’ялись з корінців,

Дістаємо промінців, (руки підняти вгору)

Ми стискаєм їх вогонь В зелені своїх долонь, (стискають кулачки)

Хилять свіжі вітерці

Вліво-вправо стовбурці, (нахили тулуба)

Ще й верхівки кожен ряд

Нахиля вперед-назад, (вправи для шиї)

VII. Вивчення пісні.

Поспівки на музику Дмитра Кабалевського. «Класне Рондо» — розучування.

1.  Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.

2.  Робота над піснею за с. 100-101 підручника.

VIII. Підсумок уроку. Релаксація.

Урок № 29. КАЗКА, ЯКУ РОЗПОВІЛА МУЗИКА

Мета:

♦  навчальна: ознайомити учнів із поняттями «тембр», «струнні», «духові інструменти» та «дерев'яні духові інструменти»; навчати учнів відчувати зміну тембрів; пояснити залежність характеру музичних образів від тембру інструмента;

♦  розвивальна: розвивати уявлення учнів про широкий світ музичних інструментів та їх можливості;

♦  виховна: виховувати культуру слухання симфонічної музики.

Музичний матеріал: С. Прокоф'єв. Теми Петрика, Пташки, Качки, Кицьки, Дідуся з сим­фонічної казки «Петрик і Вовк»; поспівка «Горобці й синички»; А. Кос-Анатольський «Чабанець».

Тип уроку: комбінований урок.

                                                    Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. 
Музичне вітання

        2.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

♦ Погляньте на малюнки, на яких зображено музичні інструменти (сопілку, бандуру, бубон, флейту, валторну, барабан). Які з цих музичних інстру­ментів вам відомі?

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель (демонструє зображення овочів: кольорові, чорно-білі). Роз­гляньте кольорові малюнки, на яких зображено зелений огірок, червоний по­мідор, жовту моркву... Уявили, які вони смачні? Тепер погляньте на ті самі овочі, але чорно-білі.

♦  Що змінилося? (Колір, забарвлення)

Отже, завдяки кольору картина стає яскравішою, сповнюється барвами життя. А що допомагає композиторові намалювати яскравий музичній образ?

4. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель. Якби музику виконували лише на фортепіано або тільки співа­ли, то це було б зовсім одноманітно та нецікаво. Люди вигадали різні музичні інструменти, щоб музика набула барв. На попередніх уроках ми насолоджува­лися звучанням окремих інструментів, голосів і навіть цілого оркестру. Усі во­ни є неповторними.

♦  Чи є однаковим звук барабана, скрипки, фортепіано та сопілки?

♦  Охарактеризуйте їх голоси, обравши відповідні ознаки.

Різкий                           М’який              Урочистий                Дзвінкий

Переливчастий         Гучний                  Ніжний               Загадковий

Лагідний                    Співучий              Таємничий         Напористий

Ласкавий                  Мрійливий             Вибуховий        Оксамитовий

Отже, кожен інструмент має власний «колір», який неможливо сплутати.

Робота з поняттями

Особливе забарвлення звука, властиве певному інструменту чи голосу, називають тембром (у перекладі з французької — мітка, ознака). Кожен музичний інструмент має власний неповторний тембр.

Учитель. Навіть однакові інструменти, що різняться лише розмірами, можуть мати різне звучання.

Гра «Упізнай дзвіночок»

Учитель. Перед вами — набір дзвіночків, що різняться за розміром. Про­слухаймо уважно дзвін кожного з них.

♦     Чи помітили ви, що чим більший дзвіночок, тим нижчим і грубішим є йо­го дзвін?

Коли ми проходимо повз церкви, звертаємо увагу на дзвіницю — на ній знаходяться справжні дзвони, також різні за розміром.

Зараз я відвернуся й дзвенітиму різними дзвіночками, а ви маєте показати саме той дзвіночок, звук якого лунав.

Проводиться гра.

Отже, навіть прості дзвіночки можуть мати власні голоси.

Слухання музики

Учитель. Нас запросили на гостину дуже привітні люди: Петрик та його Дідусь. З ними сталася цікава пригода.

Учитель переказує зміст казки «Петрик і Вовк».

Сергій Прокоф’єв написав на цей сюжет для дітей симфонічну казку «Пет­рик і Вовк». Вона зрозуміла слухачам у всьому світі, адже написана мовою му­зики. Казку «розповідають» інструменти симфонічного оркестру. (Коментар учителя з паралельним демонструванням персонажа та інструмента, що його змальовує.)

• Петрик — струнні інструменти (скрипки, альт, віолончель);

• Пташка — флейта;

• Качка — гобой;

• Кицька — кларнет;

• Дідусь — фагот;

• Вовк — три валторни;

• мисливці — великий барабан і литаври.

♦     Чому композитор не обрав для розповіді один інструмент, а розподілив ролі між багатьма музичними інструментами?

Саме завдяки яскравим можливостям симфонічного оркестру ця казка за­грала яскравими барвами. Отже, музика також сповнена кольорами, що дуже важливі для розкриття змісту музичних творів.

♦     Послухайте тему Петрика з цієї казки. Що можна сказати про характер цього хлопчика?

Слухання теми Петрика з симфонічної казки «Петрик і Вовк» С. Прокоф'єва

♦ Які інструменти допомогли уявити нам Петрика?

Про Петрика нам розповіло сімейство струнних інструментів. Що це за сім’я? (Розглядання ілюстрацій під час бесіди.)

Дідусь-контрабас, великий та поважний.

♦ Як ви гадаєте, який у нього голос?

Мати — віолончель, батько — альт та їхня донька — скрипка. Це-

дуже  дружна сім’я.

А зараз нас очікує зустріч з іншою сім’єю — з духовими інстру-ментами. Флейта має дуже ніжний, дзвінкий голос, схожий на звучання сопілки.

У флейти є брат — гобой, дуже схожий на флейту, але більший за розміром, і тому його голос звучить нижче. Він має густий, теплий тембр.

Послухайте, як ці інструменти виконують партії головних героїв казки, та дайте відповідь на запитання.

♦  Який інструмент виконує тему Пташки, а який — Качки?

Слухання теми Пташки і теми Качки із симфонічної казки «Петрик і Вовк» С. Прокоф'єва

♦  Чим різняться ці теми?

♦  У якому регістрі звучала музика? У якому темпі?

♦  Яким є характер прослуханої музики?

У родині духових інструментів є ще кілька інструментів — зокрема клар­нет та фагот.

Кларнет має м’який та співучий тембр, а у фагота тембр низький, дещо хриплуватий. Усі ці інструменти виготовлені з дерева, тому разом із флейтою і гобоєм це сімейство також має назву «дерев’яні духові інструменти». Послухайте теми Кицька та Дідуся.

♦  Які інструменти, на вашу думку, виконують ці теми?

Слухання теми Кицьки і теми Дідуся із симфонічної казки «Петрик і Вовк» С. Прокоф'єва

♦  Охарактеризуйте тембри голосів цих інструментів.

♦  У якому регістрі вони звучать?

Вокально-хорова робота

Повторення поспівки «Горобці й синички» з ритмізацією

(П — плескання в долоні; С — стукання по колінах;

Т — тупання ногами)

♦    Послухайте пісню «Чабанець» Анатолія Кос-Анатольського та скажіть, про які інструменти згадано в ній.

Слухання та розучування пісні «Чабанець» А. Кос-Анатольського
         "+"

       "-"

5.  ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

♦  Що таке тембр?

♦  Про які нові музичні інструменти ви дізналися на уроці?

Учитель. Отже, сьогодні ми з’ясували, що таке тембр, познайомилися зі струнними та духовими музичними інструментами, зокрема дерев’яними ду­ховими.

Урок № 27. ЯК НАРОДЖУЄТЬСЯ МУЗИКА?

Мета:

•    навчальна: учити учнів визначати особливості музики, що змальовує картини при­роди, спів пташок; дати визначення понять «диригент», «оркестр»;

•    розвивальна: розвивати творчі здібності, емоційність учнів, уміння імпровізувати та пластичними рухами передавати емоційний зміст і характер музичних творів;

•    виховна: виховувати любов до природи, української пісні.

Музичний матеріал: Й. Штраус вальс «Весняні голоси» (фрагмент); поспівка «Усмішка ласкава»; Т. Жупаніна «Рання бджілка»; В. Верменич «Повертайся, ластівко»; гра «Ве­селі лісові голоси».

Обладнання: дитячі музичні інструменти; комп’ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

1.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 Перевірка готовності класу до урок

Музичне вітання

2.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

♦    Як називають людину, яка створює музику?

♦    Як називають людину, яка виконує музику?

♦    Які музичні інструменти вам відомі?

3.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Якщо ви почуєте вірш італійською, французькою або япон­ською мовами, то чи зрозумієте ви його зміст? Мабуть, ні, якщо ви не знаєте цих мов, і вам для розуміння його потрібен буде перекладач.

А як ви гадаєте, якщо італійський, французький або японський компози­тор напише музику, то чи зможете ви відчути та зрозуміти її настрій, побачити картини природи?

Отже, музика не потребує перекладу. Сьогодні на уроці ми переконаємось у цьому.

4.   ОСНОВНА ЧАСТИНА

4.1.  Засвоєння нових знань Засвоєння понять

У чудовій музичній країні живе багато інструментів. Кожен інструмент може звучати окремо, але коли вони збираються разом, то утворюється оркестр, а керує ними музикант, якого називають диригентом.

4.2.  Слухання музики

Учитель. Життя кожної людини завжди пов’язане з природою, адже до природного світу належать не лише шелест листя та вітру, дзюрчання струмків, а й тварини, птахи і власне ми. Краса навколишнього світу викликає захоплення у поетів, художників, композиторів у всіх країнах. Одного разу ав­стрійський композитор Й. Штраус подорожував. Він їхав полем, лугом, лісом.

Чудова весняна природа, дзвін весняних голосів полонили його, тому у голові зазвучала музика, яку він так і назвав — «Весняні голоси».

Ми вже слухали подібну музику, тому я впевнений (-на), що ви зможете ви­значити, якому музичному «киту» вона належить. А підкажуть вам ваші ру­ки, що рухатимуться разом із музикою.

Слухання вальсу «Весняні голоси» Й. Штрауса з пластичним інтонуванням

♦  Чи відповідає музика вашим уявленням про весняну природу?

♦  Які картини допомогла «побачити» вам музика вальсу «Весняні голоси»?

І справді чудова музика: захоплює, кружляє, наповнює енергією, зігріває теплом і нібито говорить: подивись навколо, який чудовий світ! 

4.3.          Вокально-хорова робота

Розучування поспівки «Усмішка ласкава»

Гра «Веселі лісові голоси» (звуконаслідування: «Ку-ку! Тьох-тьохі Цінь-цвірінь!

Тукі-тукі-тук! Ух-ух-ух! Дзум-дзум-дзум!»)

Учитель. Усім нам подобається весна. Ми відчуваємо її тепло, прокида­ються тварини, які впадали в сплячку, комашки та мушки, бджілки та джме­лі. До нас завітали гості, а хто саме — дізнаєтеся, відгадавши загадку.

Зимою спить, літом бринить,

Понад води, понад сади літає,

Солодку росу збирає. (Бджола)

БДЖОЛИНА МУЗИКА

З ранку до вечора на пасіці дзвенить бджолина музика.

Заплющиш очі — чуєш, немов струна бринить. Де ця струна? Може, у ву­ликах? Може, сидять там бджілки і грають на якомусь дивному інструменті? Бо бринить музика скрізь: і біля вуликів, і в саду, і в квітучій гречці. Весь світ співає. І синє небо, і сонце — все співає.

А може, тоненькі струни у квітах? Може, натягло їх сонце між пелюстка­ми? Прилетить бджола до квітки, сяде між пелюстками й грає на тих малень­ких струнах маленькими лапками.

Слухання та розучування пісні «Рання бджілка» Т. Жупаніної

♦  Про що йдеться в цій пісні?

♦  Про яку бджілку розповіла музика?

5.  ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

♦  Про що розповів у своєму вальсі австрійський композитор Йоганн Штраус?

♦  Яку назву має його твір?

♦  Який настрій весняних голосів ми почули?

DZIDZIO vs м/ф"Бременскі музиканти"

Творча робота з музичного мистецтва на тему "Нова озвучка для мультфільму" учениці 7-б класу Кам'янець-Подільської ЗОШ №15 Форкун Лізи.