Урок № 9. У КОЛІ МУЗИЧНИХ НАСТРОЇВ

Мета:

♦  навчальна: продовжувати ознайомлювати учнів з особливостями та властивостя­ми музичної мови;

♦  розвивальна: розвивати емоційну сферу учнів, уміння розрізняти настрої музики;

♦   виховна: виховувати в учнів культуру слухання музики та зацікавленість нею.

Музичний матеріал: Л. ван Бетховен «Весела. Сумна», поспівка «Дзвінка пісенька», бі­лоруська народна пісня «Перепілонька».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет Л. ван Бетховена.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія; роздавальний матері­ал (картки).

Тип уроку: комбінований урок.

                                       

                                                Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. 

Музичне вітання.

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Музика відкриває нам загадковий, чарівний світ наших вра­жень, почуттів. Кожна людина відчуває різні настрої, а музика відображає їх, розповідає про людські почуття.

♦  Які саме настрої є?

♦  Чи можемо ми почути їх у музиці?

Разом ми зможемо відповісти на ці запитання, якщо ви будете уважними на уроці.

3.    ОСНОВНА ЧАСТИНА 
Слухання музики

Учитель. Зараз я спробую здогадатися, який ви маєте сьогодні настрій. (Вільне спілкування вчителя з учнями.)

Чи я здогадався (-лася) про ваш настрій за виразом обличчя, очей? Дійсно, усі події, що відбуваються з людиною, залишають слід у її душі та відбивають­ся на обличчі.

Гра «Відгадай настрій»

♦  Який настрій «захований» у Цих мімічних картинках?

Розглядання карток із зображенням облич із різною мімікою.

♦  Доберіть слова, вигуки до кожної мімічної картинки.

Учитель. Музичний звук володіє саме такою здатністю — відображува­ти настрій.

Прослухаймо п’єсу Л. ван Бетховена та спробуймо відчути, який настрій вона передає.

Слухання п'єси «Весела. Сумна» Людвіга ван Бетховена

♦  Яким є характер прослуханої музики?

♦  Чи весь час музика була однаковою за настроєм?

♦  Як чергуються настрої у цій п’єсі?

Так, настрій у п'єсі змінюється тричі.

Як саме, визначимо після повторного слухання.

Передайте характер прослуханої музики у рухах:

♦ веселий характер відбиттям пульсу мелодії;

♦ сумний характер — плавним рухом рук.

Повторне слухання твору «Весела. Сумна» Л. ван Бетховена

♦ Викладіть на парті у відповідному порядку «сонечка» та «хмаринки».

♦ Доберіть назви для музичних частин цього твору.

Композитор назвав цю п'єсу дуже просто — «Весела. Сумна». Але ж у тво­рі три частини, скажете ви. Можливо, автор не захотів завершувати свій твір на сумній ноті, тому обрав радісне, веселе завершення.

Вокально-хорова робота

Виконання поспівки «Дзвінка пісенька» з показом руху мелодії рукою

Учитель. У музиці, зокрема в пісні, ми можемо передавати не тільки ра­дість та сум. У пісні ми виражаємо тривогу, ніжність, співчуття. Саме такі на­строї ми можемо відчути у білоруській народній пісні «Перепілонька». Послу­хайте її та дайте відповідь на запитання.

♦ 3 яким настроєм виконується ця пісня?

Слухання та розучування білоруської народної пісні «Перепілонька», робота над диханням, артикуляцією, плавним звуковеденням.

Для того щоб наш урок не завершувався на сумній ноті, пригадаймо веселу за настроєм пісню.

♦ Яку пісню ви хочете виконати?

Виконання пісні за вибором учнів

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Які настрої ми відчували сьогодні на уроці?

♦ Як музика допомагала нам відчувати ці настрої?

♦ Яку назву має твір Л. ван Бетховена, що розповідає нам про різні характери?

♦ Які почуття ми переживали, виконуючи білоруську народну пісню «Пере­пілонька»?

Урок № 8. ПІСНЯ, ТАНЕЦЬ І МАРШ... ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ

Мета:

•  навчальна: розкрити поняття «танцювальна», «пісенна», «маршова музика», «коло­мийка»; надати учням уявлення про музику як мистецтво, що розповідає про жит­тя людей і навколишній світ мовою звуків; підготувати учнів до уроку узагальнення знань;

• розвивальна: розвивати в учнів уміння сприймати музику та визначати засоби її виразності; розвивати вокально-хорові навички, творчі здібності учнів;

• виховна: виховувати музичну культуру та моральні якості учнів (доброту, співчуття, людяність, любов до рідного краю та народних традицій).

Музичний матеріал: Р. Лижичко «Коломийка», П. Чайковський «Танець із кубками» з бале­ту «Лебедине озеро», Г. Татарченко «Гей, ви, козаченьки», поспівка «Дзвінка пісень­ка», А. Філіпенко «Веселий музикант».

Тип уроку: комбінований урок.

                                                   Хід уроку

1.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. 
Музичне вітання.

2.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 
Бесіда

♦ Про яких трьох «китів» музики йшлося на попередніх уроках? Назвіть їх.

♦  Поміркуйте, що в них є спільним, а чим вони різняться. (Розглядання схе­ми на дошці.)

3.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Сьогодні до нас на урок я запросив (-ла) всіх трьох «китів», але вони почали сперечатися: хто з них найголовніший гість? А щоб вони не свари­лися, спробуємо з’ясувати це і допомогти їм потоваришувати.

4.   ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Послухайте пісню української співачки Руслани Лижичко «Коломийка» та дайте відповідь на запитання.

♦     Яким є настрій цього твору?

Слухання «Коломийки» Р. Лижичко

♦     Чи можна під цю пісню танцювати?

♦     Які «кити» потоваришували у цій музиці?

Отже, коломийка — найпоширеніший вид української музики, що поєднує пісню і танець.

Кожна коломийка може бути як приспівкою до танцю, так й існувати незалежно від нього.

А ось ще одна музична зустріч: ми потрапили на балетну виставу «Лебедине озеро», музику до якої створив П. Чайковський за добре відомою казкою.

У замку велике свято. Син принцеси Зіґфрид відзначає своє повноліття. Принц бенкетує в колі своїх друзів. Невтомно трудяться музиканти, під ласкаву мелодію скрипок пари кружляють у вальсі. У глибині алеї з’явилася урочиста процесія. Це — її величність принцеса. Вона оголосила синові, що йому час одружуватися. Завтра на балу, куди з’їдуться найвродливіші й знатні дівчата, Зіґфрид має обрати наречену. Друзі Зіґфрида засмутилися: добігає кінця їхнє веселе й безтурботне життя. Але Зіґфрид попросив їх не засмучуватися. Він наказав принести ще вина і підняв наповнений келих за вірність товаришам юності, за молодість, за дружбу.

Послухайте фрагмент «Танець із кубками» із цього балету та дайте відповідь на запитання.

♦     Які «кити» допомогли створити цей танець?

Слухання «Танець із кубками» з балету «Лебедине озеро» П. Чайковського

Так, ми почули у цьому творі і марш, і танець.

♦     Який характер музики ви почули?

На нас чекає зустріч ще з одним музичним твором — «Гей, ви, козаченьки» Геннадія Татарченка. Послухайте цю пісню та дайте відповідь на запитання.

♦     Які типи музики поєднуються у цьому творі?

Слухання пісні «Гей ви, козаченьки» Г. Татарченка

♦     Чи можна цю пісню назвати маршем? Чому?

Вокально-хорова робота

Розучування поспівки «Дзвінка пісенька» з показом руху мелодії рукою

Продовження роботи над піснею «Веселий музикант» А. Філіпенка. Виконання з інсценуванням (1-й куплет — учні передають пісенність мелодії, імітуючи гру на скрипочці; 2-й куплет — танцювальність, виконуючи «пружинку»;

3-й куплет — маршовість, «граючи на барабані», на останніх словах — біг на місці)

5.    ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦     Чи є хтось головний поміж музичних «китів» ?

♦     Які музичні твори допомогли потоваришувати нашим «китам» ? Учитель. Отже, ми переконалися, що у музиці, як і у житті, злагода

та дружба допомагають змінити життя на краще та знайти друзів.

Урок № 7. МАРШІ... ДЛЯ ІГРАШОК

Мета:

♦     навчальна: розкрити життєві зв'язки музики; забезпечити усвідомлення учнями особливостей музики образно-сюжетного напряму;

♦     розвивальна: розвивати творчу уяву учнів, фантазію, спостережливість;

♦  виховна: прищеплювати учням зацікавленість музикою, культуру слухання.

Музичний матеріал: П. Чайковський «Марш дерев'яних солдатиків», М. Блантер «Фут­больний марш», А. Філіпенко «Веселий музикант», поспівка «Ля-ля-ля».

Тип уроку: комбінований урок.

                                                 Хід уроку

1.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

    Перевірка готовності класу до уроку. 
    Музичне вітання.

2.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

♦     Які «кити» музики вам відомі?

♦     Що таке марш? Де можна почути марш?

♦     Які види маршу ви слухали на попередньому уроці?

3.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Сьогодні на урок до нас знову завітав музичний «кит». Цікаво, про що він розповість нам цього разу? Попливемо разом із ним океаном музики!

4.    ОСНОВНА ЧАСТИНА Слухання музики

Учитель. Погляньте на ці маленькі іграшки. Хто це? (Розглядання іграшки чи малюнка.) Так, це іграшкові солдатики. Мабуть, вони вирушили на парад. А на параді обов’язково звучить музика! Якщо ви уважно слухатиме­те цю музику, то зможете відповісти на запитання.

♦     Під яку музику крокують іграшкові солдатики?

Слухання «Маршу дерев'яних солдатиків» П. Чайковського

♦     Як музика підказує нам, що солдатики не крокують на місці, а рухаються? Спочатку музика звучить тихо, нібито солдатики йдуть здалеку, потім стає гучнішою — солдатики наближаються, згодом стихає — солдатики пішли да­лі. Що допомагало крокувати солдатикам? Так, особлива музика — марш.

♦     Чи може така музика супроводжувати парад військових?

♦     Чим відрізняється цей марш від «Запорізького маршу» Є. Адамцевича?

Ця п’єса має назву «Марш дерев’яних солдатиків», а написав її Петро Чай­ковський. Приєднаймося до цих солдатиків, разом із ними покрокуймо.

Повторне слухання «Маршу дерев'яних солдатиків» П. Чайковського з виконанням рухів

Наша подорож триває... Разом із «китом» ми потрапили на футбольне поле. Але футболісти скаржаться: бракує музики, щоб підбадьорить їх та налаштує на перемогу у футбольному матчі.

Гра «Композитор»

Учитель. Яку б музику ви створили, щоб супроводити футбол: на футбольне поле? Послухайте «Футбольний марш», що написав радянський композитор Матвій Блантер, та дайте відповідь на запитання.

♦ Чи такою ви уявляли музику для футболістів?

Слухання «Футбольного маршу» М. Блантера

♦ Який характер музики ви відчули? Чи налаштовує він на перемогу?

♦     Як з’являються футболісти на полі: спокійним кроком чи легко вибігають?

 Гра «Футбол»

Учитель. Об’єднайтеся у дві групи, послухайте музику ще раз та уявіть себе спортсменами-футболістами, які легко вибігають на поле (біг на місті), та вболівальниками, які вітають спортсменів (плескання пульсу маршу).

 Повторне слухання «Футбольного маршу» М. Блантера

Завдання. Учитель роздає учням картки із завданням. Учні мають заповнити таблицю, записати словами настрій кожного музичного твору.

М. Блантер «Футбольний марш»	Є. Адамцевич «Запорізький марш»	П. Чайковський «Мари дерев'яних солдатиків»

Вокально-хорова робота

Учитель. Виконаймо поспівку «Ля-ля-ля» так, немовби сопілочка запрошує до веселого танцю.

Як і будь-який музичний інструмент, сопілка може передавати різні настрої та почуття. Вона може запросити до танцю, а може співати ласкаво, ніжно, немов заколисуючи. Виконайте поспівку так ніжно, як колискову.

Виконання поспівки як колискової

Ви виразно виконали цю поспівку. Я пригадав (*ла) одну історію, що розповів мені знайомий хлопчик. Нещодавно він заколисував свою маленьку сестричку, та й сам заснув. Наснилося йому, що він знайшов музичні інструменти. (Учитель демонструє зображення скрипки, балалайки, барабана.)

♦  Як називаються ці інструменти?

Узяв він скрипку, зіграв на ній і раптом бачить, що під його музику почали танцювати зайчики! У них виявився дуже добрий музичний слух. Про те, що відбулося далі, ви дізнаєтеся, послухавши пісню «Веселий музикант».

Слухання пісні «Веселий музикант» А. Філіпенка

♦  Чи сподобалася вам пісня?

♦ Чому зайці під звуки скрипки та балалайки танцювали, а почувши барабан — розбіглися по кущах?

Мабуть, тому, що скрипка та балалайка мають ніжний та м’який голоси, а барабан прозвучав занадто грубо та голосно, тому зайці злякалися та розбіглися. Якщо вам сподобалася ця пісня, то ми її розучимо.

Розучування пісні «Веселий музикант» А. Філіпенка, виконання з інсценуванням

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Які настрої ми відчули у маршах, що звучали сьогодні на уроці?

♦ Чим різняться ці марші?

Урок № 6. КРОКУЄМО РАЗОМ...

Мета:

♦   навчальна: розширювати уявлення учнів про емоційний зміст музики; активізувати образне мислення учнів; розкрити поняття «марш» та «маршова музика»;

♦   розвивальна: розвивати творчу фантазію учнів, уяву, уміння імпровізувати;

♦   виховна: виховувати в учнів вокальні, виконавські навички; прищеплювати учням зацікавленість музикою.

Музичний матеріал: Є. Адамцевич «Запорізький марш», Д. Кабалевський «Три варіан­ти маршу», поспівка «Ой, ру-ду-ду», А. Філіпенко «Ой, заграйте, дударики».

Тип уроку: комбінований урок.

                                             Хід уроку

1.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 Перевірка готовності класу до уроку. 
 Музичне вітання.

2.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 Бесіда

♦   Які якості музичного звука вам відомі?

♦   Пригадайте, як позначають довгі та короткі звуки.

Гра «Телевізор»

Учитель. Що потрібно знати виконавцеві, щоб прочитати музику? Звіс­но, ноти й ритм — тривалості звуків. Чи пам’ятаєте ви тривалості звуків?

Уявіть, що повернулися додому та ввімкнули телевізор, а на екрані — зна­ки. Уважно розгляньте їх і запам’ятайте!

♦   Що це за знаки? Назвіть їх і проплескайте (групою, індивідуально).

ІПІП              ППІІ

♦   Якими звуки бувають за висотою?

♦   3 якою гучністю може звучати музика?

♦   Оберіть звуки для пісеньки мишки та пісні слона.

Низькі	Високі
Тихі	Гучні
Довгі	Короткі

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Державні свята у Києві — столиці нашої Батьківщини — та в інших великих містах відзначають військовими парадами: проїжджають військові машини, чітко крокують стрункими рядами солдати.

♦  Чи відома вам музика, яка допомагає їм так гарно та злагоджено крокувати? Сьогодні ми дізнаємося більше про таку музику.

4.     ОСНОВНА ЧАСТИНА         

♦   Пригадайте, під яку музику ви заходили до класу.

Так, це був марш.

Робота з поняттями

Слово марш у перекладі з французької означає «рух, хода».

Слухання музики

Учитель. Музика, що супроводжує рухи людей у темпі крокування, ви­никла дуже давно. Під цю музику воїни вирушали у похід та поверталися додому. Цією музикою починаються циркові вистави. Її ми можемо'почути на урочистих зустрічах, на спортивних парадах, у концертних залах, театрах, кіно.  Як і будь-який музичний «кит», марші також мають різний характер та настрій. Д. Кабалевський, із музикою якого ми неодноразово зустрічалися, ство­рив твір «Три варіанти маршу». Сама назва підказує нам, що ми почуємо тр  різновиди цієї музики. Послухайте та дайте відповідь на запитання.

♦ Хто крокує у цих трьох варіантах маршу?

Слухання твору «Три варіанти маршу» Д. Кабалевського

♦ Чим різняться ці марші?

♦     Під який із цих маршів можуть крокувати військові, діти, іграшки? Об­ґрунтуйте свою відповідь.

Послухайте ще раз та своїми рухами покажіть, хто крокує під цю музику: військові — тупотіння ногами, діти — ударами долоней по колінах, іграшки — пальцями по парті.

Повторне слухання твору «Три варіанти маршу» Д. Кабалевського з пластичним інтонуванням

♦ У виконанні якого інструмента ви слухали «Три варіанта маршу»?

♦     Як ви вважаєте, під час військового або спортивного параду може марш  звучати у виконанні саме цього іпструмента? Обґрунтуйте свою відповідь.

♦     Хто потрібен для того, щоб ця музика зазвучала на майдані під час урочистостей?

Так, для цього потрібна велика кількість музикантів — тобто оркестр, до  складу якого входить багато інструментів. Послухайте «Запорізький марш», який склав бандурист Євген Адамцевич, і вказівним пальцем руки відбийте пульс цієї музики.

Слухання «Запорізького маршу» Є. Адамцевича

У музиці «Запорізького маршу» ми чуємо героїчне минуле нашої країнл. В уяві постають образи славного козацького минулого нашої Батьківщини.

♦     Опишіть свої враження від прослуховування «Запорізького маршу» Є. Адамцевича.

Вокально-хорова робота Розспівування

Повторення поспівки «Ой, ру-ду-ду»

Продовження роботи над піснею «Ой, заграйте, дударики»              А. Філіпенка, вико­нання з танцювальними рухами (після кожного куплету під музику програшу учні виконують танцювальні рухи під час програшу: після першого куплету — «пружинка», після другого — «колупалочка», після третього — «приставний крок в обидва боки». На останній акорд підносять руки вгору з вигуком "Гей!"

5.    ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

 Бесіда

♦ Які види маршу лунали на уроці?

♦ Хто потрібен для того, щоб зазвучав військовий марш?

♦ Чи відрізняються марші за характером?

♦ Де можна почути музику маршу?

Учитель. Марш звучить усюди, де живе і діє людина. Звуки маршу згур­товують людей, змушують розправити плечі. Музика маршу дарує не тільки піднесений настрій, а й сповнює нас відвагою та гордістю за Батьківщину.

Урок № 5. ТАНЦІ ЖАРТУЮТЬ

Мета:

♦  навчальна: навчати учнів визначати особливості емоційного змісту, засоби музич­ної виразності;

♦  розвивальна: продовжити формувати зорово-слухове сприйняття; розвивати твор­чі здібності, емоційну сферу учнів;

♦  виховна: виховувати любов до музики, народної творчості; прищеплювати бажан­ня навчатися.

Музичний матеріал: Д. Шостакович «Вальс-жарт», Д. Кабалевський «Танець молодого бегемота», поспівка «Ой, ру-ду-ду», А. Філіпенко «Ой, заграйте, дударики».

Тип уроку: комбінований урок.

                                             Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. 
Музичне вітання.

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. У житті кожній людині час від часу доводиться вирішувати складні питання, що потребують зосередженості та відповідальності. Але на­ше життя не було б таким цікавим, яскравим, якби було позбавлено доброго гумору, жарту, адже саме вони інколи допомагають розв’язувати найскладні­ші проблеми. Як ви гадаєте, чи є жарт у музиці? Отже, саме музика відповість нам на це запитання.

3. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель. Сьогодні на урок до нас завітала музика геніального російсько­го композитора. Він створив багато серйозної глибокої музики, з якою ми зу­стрінемось у старших класах. Як і кожна людина, цей композитор любив жар­тувати. Але його жарти не звичайні, а музичні. Послухайте його п’єсу та дайте відповідь на запитання.

♦  Якого музичного «кита» ми зустрічаємо у цій музиці?

Слухання твору «Вальс-жарт»Д. Шостаковича

♦  Який настрій викликав цей танець?

♦  Як можна було б назвати цей танець?

Композитор Дмитро Шостакович назвав цей твір «Вальс-жарт». Мелодія твору лунає високо, прозоро, легко, вишукано, чарівно. Він дуже гарний. Дзвінкі та ніжні звуки створюють враження ляльки, що танцює. Перша части­на була легкою, м’якою, тихою. Друга — гучнішою та ритмічнішою. Цей вальс неможливо слухати без усмішки!

Послухайте ще раз цей твір та рухом руки передайте жартівливість його звучання.

Повторне слухання з пластичним інтонуванням.

Із творами Д. Кабалевського ми вже неодноразово мали справу на уроках музичного мистецтва.

♦  Пригадайте відому вам пісню цього композитора.

♦  Які інструментальні твори цього композитора ми слухали на уроках?

У музичній творчості Д. Кабалевського ми також можемо зустрітися з жартом. Послухайте його п’єсу та дайте відповідь на запитання.

♦ Хто, на вашу думку, може виконувати цей танок?

Слухання твору «Танець молодого бегемота» Д. Кабалевського

♦ Яким є характер прослуханої музики?

♦ Чим відрізняється музика цього твору від попереднього?

Цю п’єсу Д. Кабаленський назвав «Танець молодого бегемота». І справді низькі важкі звуки змальовують неповороткого молодого бегемота, який намагається бути гарним танцюристом, адже він дуже хоче танцювати. Тож паслухайте ще раз цю музику та спробуйте рухами передати танець молодого бегемота.

Повторне слухання твору «Танець молодого бегемота» Д. Кабалевського з танцювальною імпровізацією.

Вокально-хорова робота

Учитель. Чи існують пісні, що також запрошують до танцю? Так, звісно.  Сьогодні ми познайомимося з такою піснею.

♦ На якому інструменті грають ці веселі хлопчики? (Розглядання малюнка)..

Так, це дудочки. Про цей музичний інструмент наша поспівка "Ой, ру-ду-г":

                          Ой, ру-ду-ду, ру-ду-ду, ру-ду-ду,

                                    Танцювати я піду!

Спів із показом напряму руху мелодіїта плескання ритму

Гра «Композитор»

Учитель. Складіть закінчення поспівки своєю мелодією зі словами:

                               Веселіше, дудочко моя, грай,

                              Танцювати діточкам помагай!

Відстукування ритму ребром долоні по партах, спів поспівки повністю.

Весела дудочка творить дива! Узяли хлопчики дудочки, заграли на них так і захотілося танцювати. Композитор Аркадій Філіпенко написав про хлопчиків-дудариків пісеньку, яку так і назвав — «Ой, заграйте, дударики» Послухайте її та дайте відповідь на запитання.

♦ Про що йдеться в цій пісні?

Слухання та розучування пісні «Ой, заграйте, дударики» А. Філіпенка

"+"

"-"

Коментар. Звернути увагу на особливість ритмічного рисунка, поясннї значення слів кептарик, гуцули, полонина, увиванець.

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Назвіть танці, мелодії яких пролунали на уроці.

♦ Чим вони різняться між собою?

♦ Які танці вам ще відомі?

Учитель. Отже, танцювальна музика може дарувати радість не тільки  від самого танцювання, вона примушує нас посміхатися. А добрий жарт здатний підвищити настрій будь-якої людини і допомогти у будь-якій справі.