Урок № 9. ХТО ТАКИЙ КОМПОЗИТОР?

Мета:

♦    навчальна: засвоїти з учнями життєві зв'язки музики, поняття «слухач», «викона­вець», «композитор»; сприяти усвідомленню особливості музики конкретного образно-сюжетного напрямку;

♦    розвивальна: розвивати творчу уяву, фантазію учнів;

♦    виховна: виховувати інтерес, любов до навчання, природи.

Музичний матеріал: В. Косенко «Дощик»; М. Парцхаладзе «Осінній дощик»; поспівка «Ля-ля-ля»; В. Гребенюк «Осінь»; А. Філіпенко «Узяла лисичка скрипку».

Обладнання: комп”ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

1.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 Перевірка готовності класу до уроку.

 Музичне вітання.

2.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

♦    Що потрібно, щоб зазвучала музика?

♦    Хто виконує музику?

♦    Які музичні інструменти ви знаєте?

3.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Як ви вважаєте, чи легко зрозуміти, про що розповідає музи­ка? Одразу можна навіть заплутатися. Для того щоб зрозуміти музику, потріб­но навчитися слухати її та дотримувати певні правила: сидіти зручно, звикати слухати музику в тиші, слухати уважно та не відволікатися.

А хто створює музику? Про це ми дізнаємося на уроці.

4.   ОСНОВНА ЧАСТИНА

4.1.  Засвоєння нових знань. Засвоєння понять.

♦           Як називають людину, яка слухає музику?

Таку людина називають слухачем.

♦           Хто виконує музику?

Людина, яка виконує музику,— виконавець.

Людина, яка створює музику,— композитор.

4.2.  Слухання музики.

Учитель. За вікном осінь... Восени все частіше накрапає дощик. Кожен із вас хоча б раз у житті потрапляв під дощ. Згадайте його великі краплинки, що так і хочеться спіймати, а також бульбашки на калюжах.

Послухайте дві п’єси, у яких зображений дощик.

♦    Який із цих творів більш співзвучний осінньому настрою?

Слухання п'єс:

 «Дощик» В. Косенка

 «Осінній дощик» М. Парцхаладзе

♦    Який дощик зображений у першому творі? (Легкий, веселий, танцювальний)

♦    Чому «Дощик» В. Косенка не може бути осіннім?

У цьому творі ми відчули, як легкі звуки падають, немов прозорі краплин­ки, що зливаються у рухливі струмочки мелодії. Музика то стрімка, то повіль­на, неначе справді навколо нас падають веселі краплинки.

♦   Який дощик зображений у другому творі? (Сумний, спокійний)

♦   Чи відповідає він настрою осені?

♦      Якими кольорами можна зобразити ці твори? (Робота у зошитах, с. 11.) Повторне слухання п'єс з елементами пластичного інтонування

4.3.   Вокально-хорова робота.

Розучування поспівки «Ля-ля-ля», проспівування з контрастною інтонацією.

Розучування пісні «Осінь» В. Гребенюка

♦   Який настрій осені змальовано у пісні?

Слухання, визначення настрою, особливостей мелодії, розучування, робота над одночасним вступом, м'яким звуковеденням

Продовження роботи над піснею «Узяла лисичка скрипку» А. Філіпенка, виконання з танцювальними рухами

5.  ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

♦   Отже, про що розповіла музика нам сьогодні на уроці?

♦   Які настрої осені ми почули?

♦   Чим різняться дві п’єси — «Дощик» та «Осінній дощик»?

♦   Який танок виконувала лисичка, коли взяла до рук скрипку?

Урок № 8. ЗНАЙОМСТВО З ТАНЦЕМ

Мета:

•      навчальна: учити учнів розпізнавати життєвий зміст музики ти вміти на елементар­ному рівні висловлювати враження від музичних творів, передавати у виконанні настрій і характер музики; засвоїти поняття «гопак», «троїсті музики», «народні му­зичні інструменти», «скрипка» та «бандура»;

•      розвивальна: розвивати відчуття пульсації; розвивати творчі здібності, фантазію, уяву, емоційність учнів;

•      виховна: виховувати інтерес і любов до музики, пісні, творчої праці, бажання вчи­тися музики.

Музичний матеріал: український народний танець «Гопак»; поспівка «Гоп, гоп, гу-ту- ту»; А. Філіпенко «Узяла лисичка скрипку»; В. Галамага «Ми - першокласники»; пісня- гра «Музична луна»; гра «Телевізор».

Обладнання: комп”ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

1.          ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку.

 Музичне вітання.

2.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

♦   Як називають музику, яку співають?

♦   Які пісні ви знаєте?

♦   Як називають довгі та короткі звуки?

3.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Українська пісня — це душа народу. Але й у танцях українці завжди були та є завзятими. На святах або після того, як добре попрацювали, збиралася молодь, щоб відпочити. А кращий відпочинок — це добра пісня або добрий танок.

Які ж танці бувають?

Запрошую вас познайомитися з найулюбленішим українським танцем — гопаком.

4.  ОСНОВНА ЧАСТИНА

4.1.          Засвоєння нових знань

Учитель. З давніх-давен одним із найулюбленіших танців українців був гопак. Раніше він був лише чоловічим танцем, а сьогодні гопак танцюють і жінки. Він виник серед козаків, які боронили Україну від ворогів. У танці козаки змагалися у спритності, силі, супроводжуючи танець вигуками «гоп- гоп». Цей танок тому і називали гопаком.

Засвоєння понять

Гопак — це український народний танець.

Під час народних свят музиканти звеселяли слухачів веселими, запаль­ними танцювальними мелодіями. 

4.2.          Слухання музики

     ♦   Як рухаються танцюристи, виконуючи цей танок? (Танцюють навприсяд­ки, тупочуть чобітками.)

Слухання з елементами танцювальних рухів: напівприсідання, тупотіння, «колупалочка».

4.3.   Вокально-хорова робота

                                            Пісня-гра «Музична луна»

Розучування поспівки «Гоп, гоп, гу-ту-ту», підкреслення пульсу поспівки

Гоп, гоп, гу-ту-ту, 

вари кашку круту, 

підливай молочка, 

погодуй козачка.

(Виконую поспівку на звуках соль та мі, а потім діти повторюють з учителем).

Розучування пісні «Узяла лисичка скрипку» А. Філіпенка

(робота за змістом пісні, розучування танцювальних рухів до пісні)

"+"

"-"

5.  ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Сьогодні ми доторкнулися до витоків народної музики, дізна­лися про українські народні музичні інструменти.

♦   Про що нам розповіла музика нашого уроку?

♦   Який український народний танець вам відомий?

♦   Чому гопак має саме таку назву?

Намалюйте свої враження від народної музики.

Урок № 7. ЗНАЙОМСТВО З ПІСНЕЮ

Мета:

•    навчальна: учити учнів співати природним звуком; засвоїти з ними поняття «пісня»;

•    розвивальна: розвивати емоційну сферу учнів за допомогою емоційного змісту му­зики П. Чайковського, народної пісні;

•    виховна: виховувати емоційну чутливість, здатність до співпереживання, розумін­ня почуттів і думок, що виражені в музиці.

Музичний матеріал: П. Чайковський «Осіння пісня»; поспівка «Раз-два-три-чотири»; В. Галамага «Ми - першокласники»; українська народна пісня «Ой, є в лісі калина»; гра «Телевізор».

Обладнання: комп”ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

1.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. 

Музичне вітання.

2.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

♦    Які тривалості звуків вам відомі?

♦    Як позначають короткі та довгі звуки?

Гра «Телевізор»

Відтворити тривалість звуків за картками, що демонструє учитель.

3.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Коли я сьогодні йшов (ішла) до школи, то звернув (-ла) увагу на те, як попрацювала осінь-чародійка, якими різнокольоровими барвами тор­кнулася вона природи! Роздивлявся (-лася) я на осінню красу, і в моїй душі не­мовби пісня заспівала. Вам відомо, що таке пісня? На уроці сьогодні ми з нею познайомимося ближче.

4.   ОСНОВНА ЧАСТИНА

4.1.  Засвоєння нових знань

Учитель. Чи помітив хто-небудь із вас, як гарно навкруги? Погляньте у вікно!

♦    Яку картину намалювала чарівниця-осінь?

Так, уже не так тепло, як улітку, сонечко вже не таке яскраве, листочки пожовкли, дні стали коротшими. Ви, діти, дуже спостережливі. Як змінюєть­ся погода восени?

Так, вона буває різною. У теплі дні — прозоре повітря, чисте блакитне не­бо, але незабаром стане прохолодніше. Погляньте, яку осінь побачив і намалю­вав чудовий художник Ісаак Ілліч Левітан! У своїй картині «Золота осінь» він передав поезію в’янення осінньої природи на порозі швидкої зими.

♦    Який період осені зобразив художник? (Жовтень)

♦    Який стан осінньої природи передав художник? (Спокій)

У цій картині Левітан із проникливою майстерністю втілив сумну і світ­лу прощальну красу осені. Небо затягнуло хмарною пеленою, вітер куйовдить верхівки беріз. Вони скидають своє вбрання на пожовклу траву. Птахи вже відлетіли у теплі краї, і тиша опустилася на ліс.

♦  Чи може музика намалювати подібну картину осені?

Учитель. Восени буває і сумно, і радісно. Сумно тому, що скінчилося лі­то і природа нібито завмирає, а радісно — тому, що зібрали добрий урожай і не­забаром настане зима, а з нею Новий рік із веселими святами та подарунками.

♦  Якщо ви були б композитором, то яку музику осені ви написали б?

♦  Який настрій у нас викликає осінь?

Восени люди відмічають свято урожаю. А жодне свято у нашій країні не об­ходиться без пісні.

♦  Які пісні про осінь вам відомі?

♦  Що таке пісня?

Засвоєння понять

Пісня — це музичний твір, який співають.

4.1.          Слухання музики

Учитель. Композитор П. Чайковський свої враження від осінньої при­роди втілив у п’єсі «Осіння пісня». І хоча він жив дуже давно, але враження композитора від осінньої природи ми можемо відчути і зараз. Послухайте твір «Осіння пісня».

♦  Якою П. Чайковський побачив осінь?

Слухання п’єси «Осіння пісня» П. Чайковського.

♦  Які настрої осені ви відчули?

♦  Як композитор передає осінній настрій?

Так, ми відчули красу цієї пори, слухаючи музику: прозоре, блідо-блакитне повітря, різнокольорові листочки, що їх підхоплює та кружляє вітер, а потім плавно опускає на землю. Яка чудова музика!

І не кожній пісні потрібні слова — інколи пісня зрозуміла без слів.

4.2.          Вокально-хорова робота

Розспівування «Раз-два-три-чотири»

Розучування пісні «Ми- першокласники»  В. Галамаги

"+"

"-"

Продовження розучування пісні «Ой, є в лісі калина»

5.  ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Сьогодні на уроці ми ознайомилися з музикою, що має назву «пісня».

♦  Як називають твір, що співають?

♦  Які настрої осені ми відчули у творі П. Чайковського?

Урок № 6. РАХІВНИК-МАНДРІВНИК РИТМ

Мета:

♦    навчальна: розширювати уявлення учнів про емоційний зміст музики;

♦    розвивальна: активізувати образне мислення учнів, використовуючи сюжетно- рольові ігри; засвоїти поняття «ритм»; розвивати творчу фантазію, уяву, уміння імп­ровізувати;

♦       виховна: виховувати вокальні, виконавські навички, інтерес до музики, співу. Музичний матеріал: Д. Кабалевський «Клоуни»; поспівка «Раз-два-три-чотири»; укра­їнські народні пісні «Ой, є в лісі калина», «Ходить гарбуз по городу»; гра «Упізнай пісню».

Обладнання: музичні інструменти; комп”ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні заходять до класу під музичний супровід (українська народна піс­ня «Ой, є в лісі калина»).

1.       ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку

 Музичне вітання

2.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

♦     Якими бувають музичні звуки?

♦     Кого музика може зобразити високими звуками, а кого — низькими?

♦     Як називають «кроки» у музиці?

3.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. За вікном осінь. Усе частіше накрапає дощик — крап, крап- крап, крап-крап-крап. Так стукають краплинки у вікно, і ми кажемо: це до­щик вистукує ритм.

Що означає це слово — ритм і з чого ж він виникає? Про це ми дізнаємося сьогодні на уроці.

4.   ОСНОВНА ЧАСТИНА

4.1.  Засвоєння нових знань

Засвоєння понять

Чергування довгих і коротких звуків — це ритм. За ритмом можна впі­знати пісню.

Погляньте: на дошці записаний ритм пісні.

Проплескування ритму

Гра «Упізнай пісню»

Чи здогадались ви, ритм якої пісні, що ми вивчали на попередніх уро­ках, записаний на дошці?

ПППІПППІ ППІПІІІППІПІІІ

4.2.    Слухання музики

Учитель. А тепер рахівник-мандрівник ритм запрошує нас у подорож до цирку. Скільки тут артистів! Пригадайте, хто виступає в цирку.

Одного разу композитор Д. Кабалевський відвідав цирк, а потім у музиці передав свої враження від найвеселіших артистів, які бавлять глядачів своїми жартами.

♦   Про кого йдеться?

♦   Якою може бути музика про клоунів?

Слухання п'єси «Клоуни» Д. Кабалевського

♦   Який настрій передав нам композитор своєю музикою?

Повторне слухання п'єси «Клоуни» Д. Кабалевського з використанням танцювальної імпровізації

♦      Яке сонечко слухало п’єсу «Клоуни» Д. Кабалевського?

4.3.          Вокально-хорова робота

Виконання поспівки «Раз-два-три-чотири» з проплескуванням пульсу, ритму.

Розучування української народної пісні «Ой, є в лісі калина», робота над текстом, визначення особливостей ритму та робота над ними

"+"

"-"

Продовження роботи над українською народною піснею «Ходить гарбуз по городу», робота над виразністю виконання, інсценування пісні

5.  ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Сьогодні у нашій подорожі нам допомагав рахівник-мандрівник ритм.

♦   Що таке ритм?

♦   Чи може ритм допомогти впізнати пісню?

♦   Які звуки утворюють ритм?

Урок №5. СВЯТО ОСЕНІ

Мета:

♦     навчальна: учити учнів розпізнавати життєвий зміст музики ти вміти на елемен­тарному рівні висловлювати враження від музичних творів, передавати у виконан­ні настрій і характер музики; засвоїти з ними поняття «сопілка», «пастораль», «гучні й тихі звуки»;

♦     розвивальна: розвивати відчуття пульсації; поглиблювати знання учнів про понят­тя «високі й низькі, короткі й довгі звуки»; розвивати творчі здібності, фантазію, уяву, емоційність учнів;

♦      виховна: виховувати інтерес і любов до музики, пісні, творчої праці, бажання вчи­тися музики.

Музичний матеріал: В. Косенко «Пасторальна»; поспівка «Раз-два-три-чотири»; укра­їнська народна пісня «Ходить гарбуз по городу»; 3. Левіна «Що нам осінь принесе?».

Обладнання: музичні інструменти; комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Хід уроку

1.         ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 Перевірка готовності класу до уроку. 

 Музичне вітання.

2.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

♦   Які бувають за висотою звуки?

♦   Як позначаються довгі та короткі звуки?

♦   Які настрої ми можемо почути у музиці?

3.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель (декламує вірш)

Падає, падає листя.

Листя в саду мерехтить.

Жовте, яскраво-вогнисте 

Тихо за вітром летить.

♦   Про яку пору року йдеться у цьому віршику?

Правильно, про осінь.

♦     А чи помітили ви красу осені дорогою до школи? Чи прислухалися до її звуків?

♦      Якщо б ви були композиторами, яку б музику ви написали, щоб передати осінні настрої?

Сьогодні на уроці ми поміркуємо про те, якою може бути музика осені.

4.  ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель. Як ви вважаєте, чи легко зрозуміти, про що розповідає музи­ка? Одразу можна навіть заплутатися.

Для того щоб зрозуміти музику, потрібно навчитися слухати її та дотриму­вати певних правил: сидіти зручно, звикати слухати музику в тиші, слухати уважно та не відволікатися.

4.1.    Засвоєння нових знань Засвоєння понять

♦   Які музичні інструменти вам відомі?

З-поміж багатьох інструментів є чудовий чарівний інструмент — со­пілка.

Цей інструмент схожий на пастушу дудочку. Про її чарівний спів йдеться у багатьох українських казках і піснях, а нам сопілочка допоможе пригадати літо, те, як гостювали у селі у бабусь та дідусів або з батьками ходили у похід та милувалися чудовими сільськи­ми краєвидами.

Картини сільського життя із зображенням природи і пастушків — це пастораль.

4.2.          Слухання музики

Учитель. Український композитор В. Косенко розповів зміст картини музичною мовою у п’єсі «Пасторальна». Вслухайтеся в цю музику, що нагадує звучання пастушої дудочки.

♦   Який настрій дарує вам ця музика?

Слухання п'єси «Пасторальна» В. Косенка

♦   Якими барвами можна передати цей настрій?

♦   Чому пастушок грає на сопілці, а не на якомусь іншому інструменті?

♦   Як звучала музика: тихо чи гучно?

Засвоєння понять «гучні та тихі музичні звуки»

4.3.          Вокально-хорова робота

Учитель. Восени після збирання врожаю люди влаштовували свято, дя­кували силам природи — сонцю, землі, дощу — за гарний врожай. Який гар­ний урожай ми зібрали на городі! Тут і буряки, і огірочки, і диня — всього і не перелічиш. Але найголовніший на городі — це гарбуз! Про гарбуз та його роди­чів український народ склав пісню, яку ми зараз вивчимо.

Розучування пісні-гри «Ходить гарбуз по городу»

"+"

"-"

Продовження роботи над піснею «Що нам осінь принесе?» 3. Левіної з проплескуванням пульсу та ритму

5.  ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Сьогодні на уроці ми зрозуміли, що музика може розповідати про все: про настрій, почуття — і навіть малювати картини природи особливою мовою — мовою музики.

♦   Який твір ми слухали сьогодні на уроці?

♦   Яку назву має пісня-гра про господаря огороду?

Урок № 4. МУЗИКА КРОКУЄ

Мета:

♦    навчальна: збагачувати музичний досвід учнів, розкриваючи особливості хоровод­ної, ігрової пісні; засвоювати з ними поняття «довгі та короткі звуки»;

♦    розвивальна: розвивати творчі здібності до музики, почуття ритму;

♦    виховна: виховувати інтерес до музики, уміння спілкуватися.

Музичний матеріал: Е. Ґріґ «Похід гномів»; В. Косенко «Не хочуть купити ведмедика», «Купили ведмедика»; 3. Левіна «Що нам осінь принесе?»; поспівка «Я крокую вго­ру»; українська народна пісня «Ой, до нори, мишко»; ігри «Дощ у лісі», «Що придба­ли друзі».

Обладнання: музичні молоточки; комп”ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Хід уроку

1.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. 

Музичне вітання.

2.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

♦    Якими бувають звуки, що ми чуємо навколо?

♦    Якими бувають музичні звуки?

♦    Як називають кроки у музиці?

3.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

♦    Як ви рухаєтеся, коли поспішаєте до школи?

Учитель. Так, ви йдете швидко. А якщо ви втомлені або вам не потріб­но нікуди поспішати? Так, ваші кроки стають повільнішими. А чи може му­зика крокувати? Тож дізнаємося про це на уроці. Уявіть, що ви — композито­ри. Яку музику б ви написали, щоб передати осінній настрій? Отже, сьогодні на уроці під час подорожі до осіннього лісу ми поміркуємо про те, як музика передає осінні настрої.

4.   ОСНОВНА ЧАСТИНА

4.1.  Вокально-хорова робота

Розучування поспівки «Я крокую вгору»

Учитель. Осіння пора завжди викликає два почуття: з одного боку, вона трошки сумна, тому що закінчилося літо, настають холодні, похмурі дні. З ін­шого боку — це час милування різнобарвною, кольоровою та яскравою приро­дою, час збирання щедрого врожаю.

Слухання пісні «Що нам осінь принесе?» 3. Левіної

Учитель. Усі люди радіють щедрій осені, збирають урожай та виконують пісні. Прислухайтеся до пісні. Про що в ній ідеться?

♦    Який настрій, які почуття ви почули у цій пісні?

Розучування пісні «Що нам осінь принесе?» 3. Левіної

4.2.   Слухання музики

Слухання твору «Похід гномів» Е. Ґріґа

♦     Про що розповіла нам музика?

♦     Герої цієї п’єси крокували або швидко бігли?

♦     Які казкові персонажі можуть крокувати під цю музику?

Слухання «Не хочуть купити ведмедика» В. Косенка

Учитель. У магазині, де я був (була), особливо чудовим був ведмедик. І рап­том я побачив (-ла) маленького хлопчика, який благав батьків, щоб йому купи­ли цього ведмедика. Послухайте, як про це розповідає В. Косенко у своїй п’єсі.

♦     Якщо ви були б композиторами, яку назву ви б дали цій п’єсі?

♦     Як музика розповідає про почуття малюка?

♦     Як звучала музика: голосно чи тихо, швидко чи повільно?

Слухання «Купили ведмедика» В. Косенка

Учитель. Хочете дізнатися, чим завершилася ця історія? Послухайте ще одну п’єсу.

♦     На вашу думку, купили ведмедика малюкові чи ні?

♦     Як би ви назвали цей твір?

♦     Чому ви вирішили, що малюк отримав ведмедика?

♦     Як музика розповіла про це?

♦     Чи змінився настрій дитини?

♦     Який настрій був у першій п’єсі?

♦     Як він змінився у другій п’єсі?

4.4.   Вокально-хорова робота. 
Повторення пісні «Ой, до нори, мишко»

5.    ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Ми сьогодні дізналися, як музика передає різні настрої люди­ни. Отже, свою колекцію музичних вражень ми збагатили новими творами.

♦     Яких казкових мешканців лісу ми впізнали у творах Е. Ґріґа?

♦     Які музичні враження ви отримали від прослуховування п’єс В. Косенка?

♦     Які назви мали ці п’єси?